Євген теж ще у шкільні роки вперше взяв до рук цей пластичний матеріал, а потім опановував складну техніку художньої кераміки, якою всерйоз захопився, у коледжі Львова і колегіумі мистецтв у столиці українського гончарства — Опішному.
А от Лариса — за освітою дизайнер модного одягу — вперше спробувала себе в гончарстві відносно недавно, коли подружжя побралось і вирішило йти одним творчим шляхом. Відтоді художня кераміка стала змістом їхнього життя, а їхні авторські вироби милують око витонченими художніми формами, приносячи людям практичну користь.
Творчі пошуки молодого подружжя, кажуть ті, хто спостерігає за ходою молодих митців шляхом народного мистецтва, доволі швидко почали приносити свої плоди. Їхні оригінальні вироби помітили спочатку колеги і однодумці, а потім і їхні друзі й знайомі, яких об’єднує інтерес до кераміки.
Родина Євтушенків стала учасницею регулярних творчих тусовок українських керамістів. Відвідувачі виставок, на яких Євген і Лариса презентують свої роботи — переважно традиційний український посуд, схвально ставляться до обраного ними напрямку творчості. І зроблені вмілими руками з глини оригінальні чашки, чайники для заварки, миски, глечики, макітри тощо почали знаходити своїх власників. Як в Україні, так і за кордоном, куди творче подружжя регулярно виїжджає для участі в ярмарках.
Молоді керамісти з Полтавщини двічі ставали стипендіатами Президента України як перспективні майстри народної творчості. А своє творче гніздечко подружжя облаштувало у Миргороді, де на території колишнього відомого керамічного технікуму (а нині художньо-промислового коледжу) Євтушенки орендують майстерню і живуть у його гуртожитку.
«Спочатку ми починали працювати в традиційних народних техніках обробки глини, використовували традиційні форми давніх народних виробів — макітр, глечиків, мисок, чашок тощо, — розповів кореспонденту «ДУ» про початок свого творчого шляху Є. Євтушенко. — Навіть випалювання проводили за давньою гончарською традицією на дровах.
Згодом, коли побільшало замовлень від торгових закладів і людей, котрі хочуть бачити в себе вдома авторські вироби з глини, почали використовувати сучасні методи роботи. Зокрема, обпалення за допомогою електричної пічки. Тепер розробляємо власні форми своїх виробів, використовуємо глазур у різних комбінаціях кольорів і відтінків...»
Як і більшість українських гончарів, миргородські керамісти матеріал для виготовлення своїх виробів купують у Слов’янську, де є спеціальний завод із переробки глини. Так не тільки практичніше, але й дешевше, кажуть гончари.
Сьогодні з точки зору економіки керамісту самому шукати і готувати для роботи глину невигідно. Значно дешевше купити вже розфасований і підготовлений до використання пластичний матеріал.
Минулого тижня у Полтаві молоді митці презентували свою чергову персональну виставку гончарного посуду під назвою «Еволюція». Її відвідувачі з інтересом роздивлялися витвори гончарів, адже кожна річ притягувала до себе увагу як своєю оригінальною формою, так і різнокольоровими відтінками художньої глазурі. Що змушували по-новому дивитися на, здавалось би, звичні речі — глиняний посуд, який можна зустріти в кожній українській оселі.
Автори експозиції пояснили, що назвали свою виставку «Еволюція», щоб підкреслити тенденції перманентних змін у виготовленні традиційного українського народного глиняного посуду. Причому сучасні гончари змінюють не лише технологію виготовлення звичних за діда-прадіда глечиків, мисок, чашок тощо, але й привносять художню складову, яка осучаснює глиняний посуд і підвищує інтерес до нього.
«Чому ми обрали для себе переважно виготовлення глиняного посуду, а, приміром, не інших популярних виробів? Скажімо, статуеток, які дуже швидко розкуповують у художніх салонах і на ярмарках, — каже Л. Євтушенко. — Статуетка стоїть собі на полиці й стоїть, припадаючи пилом. А нашими виробами можна користуватися щодня.
Ми із самого початку свого творчого шляху орієнтувалися на те, що наші вироби будуть приносити людям не тільки художнє задоволення, але й практичну користь. Тобто кожного дня люди питимуть каву або чай із наших чашок, їстимуть борщ із наших мисок тощо. Вироби, які вийшли з нашої майстерні, приносять людям радість і практичну користь...»
У своїй творчості миргородські керамісти для виготовлення побутового посуду успішно поєднують давні народні традиції із сучасною технікою гончарства, розробляють практичні форми і постійно оновлюють дизайн своїх виробів. Але незмінною залишається їхня відданість традиціям українських гончарів, з-під чиїх вправних рук завжди народжувалися шедеври народної творчості.
«Ми завжди намагаємося працювати максимально якісно, цікаво, оригінально, щоб людина, яка взяла наш виріб у руки, сказала: «Неперевершено!» і не захотіла його відпускати, відчувши нашу позитивну енергетику...» — резюмує Є. Євтушенко.
У творчих планах молодого подружжя керамістів із Полтавщини чимало цікавого. До нових звершень їх постійно надихають давні традиції свого народу, який уміє цінувати справжню майстерність і красу. Поштовхом до нових творчих пошуків для них стає і приклад знаних сучасних майстрів народної творчості Полтавщини, чий досвід вони цінують і наслідують. А кожен новий виріб допомагає їхнім шанувальникам зручніше влаштовувати свій побут і привнести естетику у, здавалося б, давно звичні речі...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора
