Згодом вистава зникла з афіш «Берегині», а нещодавно їй вирішили подарувати нове життя. До роботи над постановкою долучився талановитий режисер Іван Войтюк.
«Чумацтво протягом багатьох віків було значущим явищем в історії українського народу. Адже лише від чумаків люди могли отримати такий цінний продукт харчування, як сіль. Коли почала функціонувати залізниця, то чумацтво поступово стало відходити в небуття.
Але це явище залишило глибокий відбиток у народнопоетичній творчості. Перлини українського фольклору, присвячені чумацтву, ми вирішили використати у виставі», — розповідає Микола Буравський.
Репетиції оновленого «Чумацького шляху» тривали протягом місяця, проте підготовча робота зайняла значно більше часу. Спочатку підібрали вокальний матеріал.
Чумацькі пісні добре збереглися до наших днів, але потрібно було використати ті, що найбільш повно показують це значуще явище в історії українського народу. Обирали як раніше опубліковані твори, так і матеріали, які зібрали під час фольклорних експедицій.
Одне з центральних місць у виставі належить пісні «Ой горе тій чайці», яку дуже любили Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Серед інших творів — «Ішов чумак з дому», «Ой наїхали чумаки з України», «А вже чумак дочумакувався», «Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче». Всі ці пісні були дуже популярні в Україні.
Особливого колориту виставі надає творчість інших народів, які проживають в Україні. Як відомо, життя чумаків в основному відображає їхній шлях на південь. І коли вони туди потрапляли, то, звичайно, відвідували ярмарки в південних містах, найчастіше в Одесі.
На Привозі в цьому місті були і євреї, і болгари, і цигани, і представники інших народів, що мешкають на півдні. Вони демонстрували свою національну культуру: пісні, танці тощо.
Творці вистави не могли обійти такої теми, як Одеський привоз, адже чумаки тут проводили кілька днів перед тим, як повернутися додому, і купували подарунки своїм рідним. Отож невипадково окрасою вистави стали запальні єврейські та циганські танці.
У виставі використали танці, які ще чотирнадцять років тому поставив В’ячеслав Вітковський. Музичне оформлення Микола Буравський створював разом із керівником оркестру театру Юрієм Мілевським.
На жаль, уже протягом останніх 10 років Київське міське управління культури зовсім не виділяє коштів на реквізит та костюми до нових вистав. Отож довелося використовувати те, що мають із попередніх постановок, дещо оновили за зароблені кошти. Але це не завадило, аби створити на сцені яскраве дійство.
Уже перший показ «Чумацького шляху» глядачі зустріли бурхливими оплесками. Почали з’являтися пропозиції щодо показу вистави на інших сценічних майданчиках столиці та за межами Києва.
Нині у театрі завершують роботу над дитячою казкою «Зелена гора», яку ставить Ігор Шуб. А в планах Миколи Буравського — вистава «Славні козакизапорожці», яка має показати видатні сторінки української історії. Також тут планують до кінця року здійснити постановку вистави «Поліська легенда».

Едуард ОВЧАРЕНКО,
фото автора