Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Червень 2014 03:00

Ліки від депресії

Rate this item
(0 votes)

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка ставить перед собою доволі амбітне завдання — стати кращою акторською трупою в Європі. Ще рано робити висновки, наскільки це їм удається, але незаперечний факт: протягом останнього року тут відбулося кілька цікавих прем’єр, що говорять про творче зростання театру («Квітка будяк», «Лускунчик», «Така її доля», «Живий труп»). 

Проте, за винятком вистави «Дами і гусари», це були досить серйозні постановки, а глядач уже так скучив за доброю комедією. Саме такою комедією став спектакль «Моя професія — синьйор з вищого світу» за п’єсою Джуліо Скарначчі та Ренцо Тарабузі «Ікра і сочевиця», постановку якого здійснив народний артист України Анатолій Хостікоєв.

Пропонована нині українському глядачеві п’єса була написана ще у 1956 році, після цього досить швидко здобула прихильність глядачів різних країн. І хоча вже минуло майже 60 років, але вона й досі представлена у репертуарах багатьох театрів. У чому ж складові успіху цього твору? По-перше, автори самі були акторами, а тому чудово знали театр із його законами та потребами. По-друге, тут є карколомна інтрига, в якій переплелися кохання, авантюра, неймовірні життєві ситуації, що в них потрапляють герої, а також справжній неаполітанський гумор.


Дія відбувається у незаможній родині, яка мешкає у Неаполі. На перший погляд може здатися, що це звична сім’я, якби не голова родини — Леонідо Папагатто — привабливий, артистичний авантюрист і шахрай, який, не бажаючи приймати сіру буденність, вигадує собі інше життя — життя «синьйора з вищого світу». Леонідо — великий мрійник і фантазер, він кожного дня вшановує своїм візитом те чи інше весілля або похорон, під час яких непомітно краде їжу з фуршетів, тим самим не лише перевтілюючись в іншу людину, але й годує велику родину, мріючи вивести в люди свою єдину дочку, надію сім’ї — Фйореллу.
Але цього здається замало. Одного разу в героя з’являється нова вигадка, в результаті якої до його родини потрапляє нащадок знатної сім’ї Ніколетто. Поява нового персонажа стає рушійною силою вихору пригод, в які потрапляють усі дійові особи.
Це вже не перше звернення франківців до цієї яскравої комедії положень. Ще у 1981 році її сценічне прочитання здійснив патріарх української режисури Володимир Оглоблін, а грали корифеї театру Ольга Кусенко, Валентина Плотнікова, Валерій Івченко, Степан Олексенко, Володимир Горобей, а також молоді актори Наталія Сумська та Анатолій Хостікоєв. Ця постановка йшла більше 300 разів. Її грали не лише в Україні, але й за її межами, навіть на Далекому Сході.
Друге життя п’єсі було дано у 2003 році театральною компанією «Бенюк і Хостікоєв», тоді Анатолій Хостікоєв виступив як режисер та виконавець головної ролі. А нещодавно на одній із провідних драматичних сцен країни відбулося третє народження «Синьйора з вищого світу».
«Я дуже люблю цю виставу. Тут прекрасно виписано ролі, динамічний сюжет, є інтрига. Моєю давньою мрією було повернути цю виставу на сцену Театру імені Івана Франка. Також хотів, щоб цього разу головну роль зіграв Назар Задніпровський. Це вже зовсім інша вистава, адже грають інші актори. А декорації ми вирішили залишити від попередніх постановок», — розповів Анатолій Хостікоєв.
Можливо, дехто з глядачів, хто бачив цього актора і режисера у головній ролі під час попередньої постановки, спочатку був дещо розчарований, побачивши у ролі Леонідо Папагатто заслуженого артиста України Назара Задніпровського. Але це враження дуже швидко зникає, бо акторові з перших показів удалося природно вжитися у цей непростий образ.
«Дуже хотілося зіграти цю роль, але спочатку був певний страх. Ще рано говорити про те, наскільки вона вдалася. Потрібно вивчати реакцію глядача», — зізнався Назар.
Крім Н. Задніпровського, у виставі грають провідні актори театру — Богдан Бенюк, Олексій Пєтухов, Євген Свиридюк, Наталія Сумська, які брали участь у першому прочитанні, та молодші, але вже досвідчені їхні колеги по сцені — Олена Фесуненко, Володимир Абазопуло (молодший), Наталія Ярошенко, Дмитро Рибалевський, Олександр Форманчук, Ірина Дворянин, Володимир Полікарпов. Усі вони створюють дійство, яке сміливо можна назвати ліками від депресії.
Залишається побажати, щоб нову роботу театру чекало довге сценічне життя, а всі покази збирали лише аншлаги.

Едуард ОВЧАРЕНКО 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».