Автор нової версії, лібрето до якої написане українською мовою, служить у театрі з 1999 року. За цей час Роман Смоляр виконав багато партій, серед яких оперна класика — Салтан («Казка про царя Салтана»), Чуб («Ніч перед Різдвом»), Буря-Богатир («Кощій Безсмертний»), Рене («Іоланта»), Монтероне («Ріголетто»); дитячі мюзикли відомих українських композиторів — Карабас-Барабас («Пригоди Буратіно» О. Білаша), Мурхан («Як козаки змія приборкували» І. Поклада), Джим («Пригоди Гекльберрі Фінна» Ж. та Л. Колодубів); вокально-симфонічні твори.
В останні роки почав виявляти себе як самобутній композитор. Минулого року створив оперу «Червона Шапочка». Також є автором опери «Цар Плаксій та Лоскотон» за казкою Василя Симоненка та музичної казки «Фарбований лис» за мотивами відомого твору Івана Франка.
Чи може опера для дітей бути актуальним мистецтвом і захопити та зацікавити юних глядачів? Напевне, що так. Принаймні це намагаються довести творці вистави. На початку спектаклю ми бачимо емоційний діалог між двома акторами, які прямо на сцені обирають сюжет популярної казки, аби мовою оперного мистецтва переказати цю казку дітям і за їхньою реакцією дізнатися, чи сподобалася опера маленьким глядачам. Новій постановці, яка в основному повторює всесвітньо відомий сюжет твору Перро, притаманні яскраві візуальні ефекти, несподівані та інтригуючі повороти і неочікуваний фінал.
Центральним в опері, звичайно ж, є образ Червоної Шапочки, який створила заслужена артистка України Тамара Ходакова. Виконавиця досить легко вміє перевтілюватися, здається, що перед нами на сцені маленька дівчинка. Автор опери Роман Смоляр створив колоритний образ Вовка. Також запам’ятовуються роботи заслуженого артиста України Михайла Нагорного (Лісоруб), лауреата міжнародного конкурсу Вікторії Осадчук (Мати) та Нелі Мартиненко (Бабуся).
Окремо хотілося б відзначити роботу художника-постановника Олени Куцої-Чапенко. Дія вистави відбувається у двох вимірах, гру акторів доповнює мультиплікаційний ряд, який можна побачити на задньому плані. Завдяки балетмейстеру-постановнику Сергію Кону в опері крім головних — безліч другорядних персонажів. Це — пташки, ялинки, лісові бандити, ролі яких виконують артисти балету. Саме за допомогою другорядних героїв створюється неповторний колорит спектаклю.
Напевне, після перегляду вистави маленькі та дорослі глядачі замисляться над тим, як важливо вміти вибачати і вірити у власне щастя. А бурхливі оплески під завісу — свідчення того, що нова постановка сподобалася всім гостям театру.
Едуард ОВЧАРЕНКО