Вистава поєднує у собі три періоди життя славетної поетеси, що вкладені у вірші. Три жінки, які весь час присутні на сцені, створюють неоднозначний та мінливий образ особистості надзвичайно чутливої до нашого сьогодення. Візуальний ряд вистави, а це комп’ютерна графіка, виступає як відголос душевних переживань героїні. Поєднання комп’ютерної технології та живої людської душі, механічного інтелекту і творчого акту надає виставі драматичного звучання.
До постановки увійшли вірші з поетичних збірок різних років: «Крізь роки і печалі», «Безсмертним рухом скрипаля», «Осінні сонети», «Інкрустації», «Летючі катрени», «Душа шукає... в словах». Під час інсценізації, що триває трохи більше ніж годину, відчувається вплив потужної душевної енергетики, сили природи і сили внутрішніх можливостей людини. А глядач немов прослуховує ритм свого життя і починає розуміти владу поезії.
Поряд з народною артисткою України Лідією Вовкун, яка читає вірші, образний світ вистави, його музично-пісенний ряд творить дует «Сестри Тельнюк» у складі заслужених артисток України Галини і Лесі Тельнюк, які зачаровують своїми незвичайними голосами. Після останньої вистави сестри погодилися розповісти про свою роботу над «Інкрустаціями».
Галина Тельнюк: «Усі чотири роки ми продовжуємо роботу над виставою, і вона весь час змінюється. Зараз хочеться її змінити у бік більшої гостроти. Більше уваги приділити питанням любові і смерті, добра і зла. Це спектакль насамперед для молоді, яка лише починає жити. Після перегляду «Інкрустацій» у багатьох молодих глядачів виникає інтерес до української поезії і української культури взагалі. А дехто починає більше спілкуватися українською мовою. Ліна Костенко своїми поезіями піднімає верхній пласт зачерствілої душі — і душа починає шукати добро в цьому непростому світі та йти дорогою до Бога».
Леся Тельнюк: «Дуже важко співати лише про чисту любов, адже це поняття значно ширше. Саме любові у широкому розумінні цього слова так не вистачає усім нам. Але цієї любові багато в поезіях Ліни Костенко. Її вірші несуть у собі лише позитив, пробуджують усе найкраще, що є в душах кожного. Ще її поетичні рядки допомагають усвідомити, наскільки важливим для нашого народу є українське слово».
А ось що про виставу сказали самі глядачі:
Людмила: «Куди і на що подивитись ідемо — добре розуміли. Та все було набагато краще. Душа розгорнулась, вийшла назовні... і все зникло. Сцена... поезія... політ. Усі незгоди здалися мішурою. Велике спасибі за таке диво. Низький уклін виконавиці і автору ідеї — народній артистці Л. Вовкун. Сестри Тельнюк — надзвичайні! Дякую».
Ірена: «Не пропускаю майже жодної вистави... Це бальзам для душі!»
Останні місяці стало більше охочих передивитися «Інкрустації» і переважно нові глядачі — молодь. А це вселяє оптимізм і впевненість, що є майбутнє у нашої поезії, нашої культури, нашої мови і нашої держави.

Едуард ОВЧАРЕНКО