Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 06, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Грудень 2015 17:53

Мистецтво, що завоювало світ

Rate this item
(0 votes)

28 ГРУД­НЯ — МІЖ­НА­РОД­НИЙ ДЕНЬ КІ­НО

Це свя­то кі­не­ма­то­гра­фіс­тів — пра­ців­ни­ків цьо­го ди­во­виж­но­го мис­тец­тва — і йо­го ша­ну­валь­ни­ків у ці­ло­му сві­ті. 28 груд­ня 1895 ро­ку в Па­ри­жі у «Гранд-ка­фе» на буль­ва­рі Ка­пу­ци­нок (а не Ка­пу­ци­нів, як ба­га­то хто звик) від­був­ся пер­ший се­анс сі­не­ма­то­гра­фа бра­тів Люм’єр. Са­ме ця да­та і ста­ла днем свят­ку­ван­ня Між­на­род­но­го дня кі­но.

Трохи раніше, у тому ж 1895-му, французи Огюст і Луї Люм’єр отримали патент на винайдений ними апарат «Сінематограф». І 22 березня 1895 року брати влаштовують у Парижі перший в історії кіносеанс. Вони показують — поки лише вузькому колу друзів — коротеньку стрічку «Вихід робітників із заводу Люм’єр».

Але днем народження кіно вважають саме 28 грудня 1895 року, коли у паризькому кафе на бульварі Капуцинок Люм’єри представили вже широкій публіці перший у світі короткометражний фільм «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьйота». Це був перший фільм в історії кінематографа, що був показаний публіці за гроші. Демонстрація «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьйота» викликала справжню паніку в глядачів: вони схоплювалися з місць і тікали із залу, боячись, що поїзд, який наближається на екрані, розчавить їх...
З тих пір кінематограф пройшов великий шлях у своєму розвитку і зазнав масштабних змін: від німого до звукового кіно, від чорно-білого до кольорового, від плівкового до цифрового. І, як відомо, фільми бувають різних жанрів: наукові, документальні, публіцистичні, художні.
По всьому світу нині проводиться багато різних кінофестивалів: «Золота пальмова гілка» у Каннах, Венеціанський міжнародний кінофестиваль, «Берлінале», Фестиваль імені братів Люм’єр, нагородження премією «Оскар» тощо. Також у різних країнах світу встановлені свої Дні національного кінематографа. Наприклад, День українського кіно відзначається щорічно у другу суботу вересня.
Вважається, що історія українського сінематографа почалася в 1893 році, коли головний механік Одеського університету Йосип Тимченко сконструював прототип сучасного кінознімального апарата та перший в Україні кінопроектор. Він же й розпочав перші кінозйомки. А в кінці 1893 року в одеському готелі «Франція» відбулася демонстрація перших короткометражних стрічок. У 1896 році в Харкові фотограф Альфред Федецький також зняв кілька хронікальних сюжетів, які були продемонстровані в Оперному театрі. Не відставала від цих міст Російської імперії і Західна Україна. У тому ж 1896-му почалися регулярні кіносеанси у Львові.
Що стосується художнього кіно, то перший український ігровий фільм «Запорозька Січ» був знятий у 1911 році Данилом Сахненком у Катеринославі. Після цього кінематограф почав активно розвиватися, а в стрічках були задіяні кращі театральні актори того часу.
Тоді вийшли фільми: «Наталка Полтавка» за участю Марії Заньковецької, «Москаль-чарівник», «Наймичка», «Богдан Хмельницький». Але зіркою тих часів безперечно була полтавчанка Віра Холодна, яка знялася у багатьох фільмах Одеської кіностудії. Однак усе-таки світову славу на початку ХХ століття українському кінематографу приніс талант Олександра Довженка.
У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести у дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка).
У 1930 році в Україні виходить у прокат перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу». Українські майстри протягом минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У вдячній пам’яті нащадків назавжди залишаться імена Олександра Довженка, Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука, Богдана Ступки та багатьох інших талановитих діячів кіно.
Тільки за роки незалежності світове кіно збагатилося такими стрічками українських майстрів, як «Настроювач» (режисер Кіра Муратова), «Щастя моє» (режисер Сергій Лозниця), «Райські птахи» (режисер Роман Балаян), «Молитва про гетьмана Мазепу» (режисер Юрій Іллєнко), «Фучжоу» (режисер Михайло Іллєнко), «Енеїда» (режисер Володимир Дахно), «Йшов трамвай № 9» (режисер Степан Коваль), «Біля річки» (режисер Єва Нейман), «Назви своє ім’я» (режисер Сергій Буковський), та багатьма іншими.
Впродовж останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління художників. З 2003 року в Україні діє загальнодержавна програма розвитку кіноіндустрії, метою якої є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кіно у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».