Організатори прагнуть допомогти військовим, які потрапили в полон, зазнавши катувань, як, наприклад, Роман Кацапій (у полоненого Романа було татуювання українського герба. Його бойовики зрізали разом зі шкірою, зламали руку і завдали більше десяти колото-різаних ран по всьому тілу Романа), а також тим військовослужбовцям, які не можуть впоратися з психологічними проблемами і травмами.
ТЕРАПЕВТИЧНА СИЛА МИСТЕЦТВА
У київському арт-центрі «Я Галерея» відкрили виставковий проект «Ім’я мого страху» за участю автора Дмитра Молдованова, повідомляє i-pro.kiev.ua. Це новий персональний проект автора. Робота над новою серією полотен розпочалася восени 2014 року, коли події змусили людину пригадати художні інтерпретації війни Гойї та Пікассо. Тоді й Дмитро Молдованов, рідною мовою наївного мистецтва, зосередився на особистих страхах.
«Так, у своєму масштабному полотні-цитаті «Герніка» художник продовжує маніфест Пікассо, для якого війна — це період, коли все живе перебуває поза межами звичних почуттів та стосунків. Тобто, це навіть не насилля, на якому робив акцент Гойя у XVIII столітті, а жах початку третього тисячоліття чергової «Герніки».
Відтак, полотно за полотном, Молдованов оповідає про страхи, нейтралізуючи їх зображеннями двобоїв між звіриним та людським началами. Крім цього, живопис допомагає художнику працювати з особистими травмами — на очах глядача відбувається спроба позбутись їх. Тобто мистецтво починає діяти терапевтично. «Я зображую свої страхи, і вони втрачають наді мною владу. У картинах я інколи навіть сміюся над ними»,— говорить Дмитро Молдованов. Тоді як глядач переймає на себе роль хіба що свідка, який спостерігає за кожною наступною картиною автора — своєрідним шляхом до зцілення.
Проект «Ім’я мого страху» триватиме до 19 жовтня 2015 року.
СІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ПОКАЗАВ КАРТИНИ ПІКАССО Й МАЛЕВИЧА З ВЛАСНОГО ФОНДУ
Ювілейна виставка відкрилася у Пархомівському художньому музеї імені Луньова, що в Краснокутському районі Харківської області, з нагоди 60-річчя цієї установи культури — до експозиції увійшли роботи видатних художників, зокрема Малевича й Пікассо, причому з власного фонду музею, який має статус автономного відділу Харківського художнього музею.
Про це розповіла його директор, заслужений працівник культури України Валентина Мизгіна.
«Пархомівський музей — єдиний сільський музей на сході країни, чий фонд перевищує сім тисяч експонатів. Серед них — роботи Пікассо, Малевича, Реріха, Васнецова, Шишкіна, Піранезі, Архипова. Є тут і роботи Тараса Шевченка», — зазначила Валентина Мизгіна.
За її словами, музей не випадково носить ім’я Луньова.
«Свого часу місцевий учитель Панас Луньов разом із гуртківцями «Юний історик» об’їздив кращі музеї Радянського Союзу, які підтримали його ідею створення музею в глибинці й передали сюди частину експонатів зі своїх фондів. Відгукнулися на прохання Луньова і художники-земляки, які поповнили колекцію своїми роботами», — пояснила вона.
Світлана ЛІГОСТАЄВА
