Боротьба за булаву
Протистояння старих і нових місцевих органів влади вже не є секретом Полішинеля (див. «ДУ» від 10 січня 2018 року: «РДА, райрада, ОТГ: хто зайвий у владному трикутнику?»).
Очевидно, центральній владі до цього потрібно було готуватися, щоб змагання за головного на районі не зашкодило населенню і територіям. Адже битва за булаву місцевих чиновників дуже часто призводить до того, що в районах, які «покрили» ОТГ і де все ще зберігаються райдержадміністрації і райради, наявні погані наслідки.
На Полтавщині, де вже створено 54 ОТГ, так само подейкують про розбіжності у відносинах районної влади і територіальних громад. Причому перетягування ковдри дуже часто шкодить спільній справі. Приміром, через фактичне двовладдя в Нових Санжарах ледь удалося запобігти закриттю єдиної у цьому райцентрі школи, де навчається майже 900 учнів.
Там за місяць до початку нового навчального року місцеві пожежники заборонили заняття у шкільній будівлі, яка виявилася не обладнаною пожежною сигналізацією. Про це керівництво району знало, але споглядало в бік новоствореної ОТГ, якій планували передати школу.
Грошей на сигналізацію у районному кошторисі не знайшлося. ОТГ теж їх не мала. Сторони кивали одна на одну, а справа не рушила з місця. Тільки після втручання керівництва Полтавської ОДА вдалося виправити ситуацію і школу таки не закрили. А от у Решетилівському районі, який теж накрила ОТГ, надзвичайної ситуації уникнути не вдалося.
Там і донині — після початку опалювального сезону — не працюють жодна школа та дитячий садок. Усього — 27 навчальних закладів. Їх і досі не опалюють, адже ані райрада, ані РДА, ані ОТГ вчасно не подбали про те, щоб погасити теплоенергетикам борги за газ.
Напевне, це єдиний в Україні район, де на невизначений час продовжено шкільні канікули і де обуренню батьків школярів та вихованців дитячих садочків через неузгодженість у діях місцевої влади немає меж. Причому ситуацію не вдається виправити і обласній владі, де запевняють, що вони не втручаються у районні справи...
Неважко передбачити, що на тлі подібних містечкових конфліктів і зволікань центральної влади з визначенням повноважень на територіях, де вже утворені ОТГ, боротьба за булаву тамтешніх «гетьманів» триватиме й надалі. У тому числі на Полтавщині, котра, як запевняють її очільники, за темпами створення ОТГ поміж інших регіонів виглядає доволі пристойно.
У регіоні вже створено 54 ОТГ, з яких дев’ять народилися цього року. Ще в шістьох громадах 22 грудня 2019 року пройдуть перші місцеві вибори. І хоча за перспективним планом область має утворити 81 ОТГ, у Полтавській облдержадміністрації заговорили про наближення завершення процесу створення ОТГ. Зокрема, про завершення розробки проєктів змін до перспективних планів формування територій громад, аби вони охоплювали 100% території областей. Що далі?
Як приручити джина?
Очевидно, розуміючи прагнення ОТГ до «автономії» і необхідність зберегти вплив на ситуацію в новостворених свободолюбних об’єднаннях, які наче казковий джин, котрого випустили з пляшки, фактично вийшли з-під контролю районних чиновників, в обласній владі взяли курс на більш тісний контакт із керівниками ОТГ.
Для цього, приміром, наприкінці листопада в Полтавській облраді і ОДА провели представницькі зустрічі з керівниками ОТГ. Причому нарізно. Спочатку в рамках зборів Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування з ними зустрівся голова Полтавської облради Олександр Біленький, а через кілька днів новопризначений голова облдержадміністрації Олег Синєгубов провів свій захід — круглий стіл «Кращі практики місцевого економічного розвитку та міжнародного співробітництва».
В обох випадках учасники засідань найчастіше говорили про проблеми, з якими нині стикаються органи місцевого самоврядування. В тому числі ОТГ, котрі все ще міцною пуповиною пов’язані з обласною владою. Насамперед фінансовими відносинами.
Чимало з цих перевірених часом важелів усе ще залишаються в руках обласних чиновників, хоча 45 ОТГ уже перебувають на прямих міжбюджетних відносинах із державою.
«Реформа децентралізації триває вже не один рік, але ми вважаємо, що вона вийшла на фінішну пряму. І, напевне, час підбивати підсумки реформи. Формат нашої зустрічі обрали недаремно. Круглий стіл проводимо для того, щоб почути всіх, кращі практики ОТГ, почути проблеми, які заважають розвиватися громадам і економічно зростати», — звернувся до учасників заходу голова Полтавської облдержадміністрації О. Синєгубов.
Як і варто було очікувати, на обох представницьких нарадах гості з районів говорили про проблеми, які нині найбільш дошкуляють ОТГ. Вони типові: відсутність співпраці між територіальними громадами та райдержадміністраціями, невиправдане і неефективне втручання обласних чиновників у питання, зокрема, капітального будівництва на територіях ОТГ, що призвело до того, що на Полтавщині нині склалася катастрофічна ситуація з будівництвом амбулаторій сільської медицини.
Жодна з 27 амбулаторій, будівництво яких розпочали доволі давно, на сьогодні офіційно не здана в експлуатацію. І це при тому, що, на відміну від інших областей, де громади співфінансували усього 10% вартості проєкту, на Полтавщині з місцевих бюджетів вклали у будівництво 30%.
Особливе значення голови ОТГ приділили питанню утримання та експлуатації доріг місцевого значення. Нині голови ОТГ виступають у ролі прохачів перед Агентством місцевих доріг Полтавщини, де на власний розсуд вирішують, де і які саме дороги ремонтувати.
На думку учасників зборів, місцеві громади як мінімум мають бути залучені до обговорення в процесі прийняття рішень щодо цих питань. Адже саме на місцях, а не в Києві чи Полтаві, видніше, яку ділянку дороги слід відремонтувати першочергово і наскільки добросовісно виконують зобов’язання підрядники при обслуговуванні доріг, особливо у зимовий період.
Непокоїть керівників ОТГ і те, що обласна і центральна влада все частіше під маркою децентралізації буквально нав’язують громадам утримання соціальних об’єктів, які до того фінансувалися з районних бюджетів. Причому об’єкти передають на баланс ОТГ, а от гроші на їхнє утримання — ні...
«Приватні ОТГ» і амбіції їхніх керівників
Якщо до створення ОТГ порушувати такі питання голови сільрад, повністю залежних від районної і обласної влади, вголос боялись у присутності керівництва, аби взагалі не залишитися без фінансування, то голови ОТГ дозволяють собі вести дискусію з очільниками регіону майже на рівних. І не в останню чергу через певну фінансову стабільність.
Один із наймолодших на Полтавщині голів ОТГ Євген Почечун поділився з кореспондентом «ДУ» своїми думками щодо майбутнього ОТГ. На його погляд, створення територіальних громад — крок правильний і перспективний. ОТГ мають непогані можливості бодай щось змінити на своїх територіях, на відміну від затурканих владою і фінансово неспроможних сільрад.
Лише один приклад: згідно з фінансовими показниками на кінець 2019 року Коломацька ОТГ у категорії «громади з населенням до 5 тисяч осіб» посідає 15-е місце серед майже трьохсот із 806 ОТГ в Україні і є однією з кращих у Полтавській області.
«Об’єднавшись у територіальну громаду, ми розбудували власне комунальне підприємство і покращили транспортне сполучення з обласним центром, відремонтували соціальні заклади — школи, дитячі садки та амбулаторії і кілометри доріг. Налагодили зв’язки з нафтогазовидобувниками і тепер отримуємо ренту, яка наповнює наш бюджет і допомагає розвиватися», — каже Є. Почечун.
Певна фінансова незалежність від району та обласної влади, яку відчула Коломацька ОТГ, з’явилася після того, як до її бюджету почали надходити гроші від нафтогазовидобувників — 3% ренти. І хоча ОТГ усе ще відчуває потребу у фінансуванні, ці гроші допомагають вирішувати багато питань життєдіяльності громади.
Щодо співпраці з районною владою, то голова ОТГ не приховує, що її практично немає. Район не допомагає, а скоріше заважає розвитку громади, вважає її очільник. До того ж усе ще відчуваються і наслідки протистояння з однією місцевою агрофірмою, керівник якої дуже хотів мати свого кишенькового голову ОТГ.
Є. Почечун пройшов усі випробування і отримав довіру своїх виборців. Але і бізнесмени не дрімали: після виборів, які пройшли не за їхнім сценарієм, агрофірму перереєстрували на території іншого села, де тепер аграрії сплачують податки. Що утворило проріху у бюджеті ОТГ.
Відчув на собі Є. Почечун, коли балотувався на посаду голови Коломацької ОТГ, і спротив інших гравців на політичному полі. Як з’ясувалося, поділ Полтавського району, як і інших районів регіону, на громади не в останню чергу проводили виходячи з політичних амбіцій керівників територій і навіть депутатів Верховної Ради, чиї виборчі округи могли зазнати територіальних змін. А також і прихильність електорату.
«Побудувати хай і маленьку, але незалежну від великого бізнесу чи політичних амбіцій народних депутатів громаду — довгий шлях, — зазначає голова ОТГ. — Іноді здається, що районному і обласному керівництву байдуже майбутнє ОТГ, бо на першому місці для них виходять політичні амбіції та можливість і надалі мати важелі впливу на керівництво громад.
«Приватна ОТГ» — як дуже часто бачать об’єднання наші бізнесмени та політики, котрі хочуть і надалі повністю керувати громадою як бізнес-структурою. Хибна думка. Цей шлях повністю вбиває самоврядування в населених пунктах...»
Стратегічною метою Коломацької ОТГ наступного року, ділиться планами її очільник, стане продовження покращення умов проживання для її населення. Це перший і головний пріоритет керівництва громади.
P. S. До речі, щодо розвитку ситуації в Решетилівському районі, де через неузгодженість ОТГ і районної ради заморозили школи і дитячі садки. Як стало відомо, голова Полтавської облради О. Біленький, якого обрано до обласної ради саме по Решетилівському округу, перерахував газівникам 200 тисяч гривень власних грошей.
Розмістивши на підтвердження у ФБ копію чека і написавши таке: «Цей «шматок паперу» засвідчує, що мною «перераховано на рахунок» (sorry) відділу освіти Решетилівського району 200 тис. грн власних коштів для оплати боргів 2015 року за газ і включення опалення в навчальних закладах району. Це мій внесок за вирішення проблеми НЕ МОЄЇ відповідальності 2015-го року.
Тепер про вчителів. За 4 роки школам допомагаю найбільше і немає розподілу на район чи ОТГ. І поведінка частини педагогів по відношенню до мене і є тим лакмусовим папірцем людської невдячності! Кошти будуть задекларовані відповідним чином. Кого цікавить джерело надходжень — вивчайте мою декларацію...»
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
