Але ж революція революцією, та колись має настати мир. А вони вжилися в образ творців революції і не бажають із нього виходити. Чому? Це те ж саме відчуття своєї значущості.
Я особисто не розумію, як могло статися, що наша мирна країна враз перетворилася на воєнне вогнище? Так само не розумію, що сталося з людьми, багато з яких готові проливати кров інших (тих, хто думає інакше) і помирати.
Тим часом адська машина війни пожирає нові й нові жертви. З обох сторін. Хтось убиває за обов’язком служби, хтось — за гроші, хтось відстоює свої права. Але ж хіба не можна всі нагальні проблеми розв’язати за столом переговорів? Наші ж вожді заявляють, що за стіл переговорів із терористами не сядуть. А от Єльцин колись сів у Кремлі за стіл переговорів із чеченськими терористами й уклав Хасав’юрські угоди. І «корона» з його голови не впала. А якби й щось упало, то збереження людських життів набагато дорожче.
Те, що відбувається в нас, свідчить лише про те, що людське життя нічого не варте. Більше того — зводяться нанівець усі гуманістичні принципи в суспільстві. Свого часу вся країна повстала через вбивство однієї людини — журналіста Георгія Ґонґадзе. А тепер гинуть десятки, сотні людей, і це вважається нормальним (слід згадати трагедії Одеси, Маріуполя, Слов’янська).
Подруге, багато людей дивляться на ситуацію з точки зору того, «наших» чи «їхніх» убито. «Наші» — співчуття, співпереживання, навіть оголошення трауру. «Їхні» — це, власне, успіх і... радість. Але це ж громадяни однієї України! Мабуть, ми за останні десятиріччя вперше створили прецедент, про який говорив Порошенко на зустрічі на Майдані, коли влада стріляє у своїх людей. А як же тоді життя кожної людини безцінне?
Отож остаточне припинення вбивства людей потрібне як повітря. Це збереже життя людей, нашу державу і, що дуже важливо, відновить наші цивілізаційні гуманістичні принципи. А задля цього потрібні не тільки консультації, а й переговори, переговори і ще раз переговори за участі всіх сторін. Це — єдиний шанс зберегти державу.
Лі­дія РУ­ТА,
за­слу­же­ний жур­на­ліст Ук­раї­ни