Їм непереливки: навіть питної води не мають удосталь. Якщо ж говорити про тих громадян Донбасу, які конче потребують допомоги, то їх понад 3,5 млн. Ми робимо все, що в наших силах, аби їм допомогти. До цієї роботи ми підключилися ще від початку конфлікту.
— Хотілось би почути більше конкретики...
— У 2014 році від Товариства близько 900 тисяч постраждалих отримали гуманітарну допомогу. Серед них понад 500 тисяч жителів Донеччини і Луганщини, а також понад 300 тисяч вимушених переселенців, які нині знайшли прихисток у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській областях та в місті Києві. У 2015 році допомогу від Червоного Хреста отримали більш ніж 1 мільйон внутрішньопереміщених осіб та представники вразливих категорій місцевого населення східних областей. Зокрема, продуктові набори найбільш необхідних продуктів харчування, предмети домашнього вжитку, гігієнічні набори, ваучери тощо.
— Чимало жителів Донбасу потребує медичної допомоги. Чи спроможне Товариство забезпечити їх нею?
— Не забувайте, що ми є громадською організацією, і допомогу надаємо за кошти донорів і пожертв від громадян. Тому можливості наші, як мовиться, не безмежні. Та попри це, медична допомога є одним із пріоритетних напрямів у нашій діяльності. Тож у Донецькій і Луганській областях, в інших регіонах, де найбільше переселенців, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) створили 26 мобільних медичних бригад. Фахівці, які увійшли до них, проводять — з метою виявлення захворювань — медогляди, насамперед серед осіб похилого віку і дітей, надають медичну допомогу на місці, а коли виникає необхідність, то транспортують пацієнтів до лікарень і поліклінік. Не перебільшуватиму їхніх заслуг, але вони вже надали подібним чином допомогу майже 50 тисячам людей. Багатьом із них урятували — у прямому сенсі цього слова — життя.
Жителі Донбасу, які опинилися в зоні бойових дій, побували під мінометними обстрілами, «градами», зазнали психологічних травм. А стресові ситуації, як відомо, здатні спровокувати різні захворювання, в тому числі й тяжкі. Тому разом із ЮНІСЕФ ми створили 9 центрів підтримки сім’ї, які реалізують психосоціальні програми. Учасниками цих програм стали майже 30 тисяч чоловік, більшість з яких — діти і підлітки. Також організували близько 50 тренінгів з психосоціальної допомоги для 550 працівників і волонтерів Червоного Хреста практично в усіх регіонах України. Пройшовши їх, вони вже допомагають іншим громадянам долати наслідки стресів.
Під егідою нашого Товариства організовано курси першої допомоги. Сотні інструкторів і тренерів навчають населення надавати постраждалим унаслідок обстрілів, інших надзвичайних ситуацій допомогу. Нещодавно такий тренінг відбувся у Києві, а його учасниками стали члени загонів швидкого реагування, які входять до складу Товариства. Суттєву допомогу у його проведенні нам надали товариства Червоного Хреста Чехії та Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Учасників тренували волонтери Чеського Червоного Хреста, а також тренер з першої допомоги МКЧХ. На тренінгах його учасники опановували ази надання першої допомоги під час надзвичайних ситуацій з великою кількістю потерпілих, вчилися керувати загоном. Вони мали можливість підвищити ефективність своєї роботи при «сортуванні» постраждалих та своєчасному наданні допомоги, покращити оптимізацію роботи в умовах, коли ресурси допомоги обмежені, а кількість поранених більша, ніж тих осіб, які надають допомогу.
Не можу не згадати добрим словом патронажних і молодших медичних сестер. Їх зараз понад 3 тисячі, а кількість підопічних, яким вони надають допомогу вдома, — близько 350 тисяч, серед них близько 40 тисяч — обмежені в пересуванні, а десятки тисяч є інвалідами війни, праці, дитинства. До складу цієї служби входять близько 100 медико-соціальних центрів та 359 кімнат, 4 лікарні і 3 хоспіси, 15 денних стаціонарів, 3 відділення і 294 палати Червоного Хреста. Організації Товариства створили аптечні пункти, пункти прокату інвалідних засобів і засобів для догляду за лежачими хворими. У цих центрах надаються послуги перукаря, масажиста, а в деяких — терапевта, стоматолога, психолога, юриста.
Для немічних самотніх людей, які проживають у сільській місцевості і де немає закладів охорони здоров’я, ТЧХУ проводить роботу зі створення пунктів Червоного Хреста з усім потрібним для надання невідкладної допомоги. Нині діє 838 таких пунктів. Уся діяльність служби спрямована на створення для самотніх громадян похилого віку та інвалідів прийнятного для них рівня якості життя та гідної старості.
Наші медсестри активно працюють із тимчасово переміщеними особами, надаючи допомогу тим, хто найбільше її потребує. Ті з них, хто змушений працювати на непідконтрольних Українській державі територіях, мають підтримку з боку Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
— Ви згадали ваучери, які видаєте людям. Що це таке? Не приватизаційні?
— Кожен ваучер має свою вартість. Вона різна. Наприклад, людина, яка має ваучер, може скористатися ним для придбання продуктів харчування, одягу, медичних препаратів на ту суму, яка вказана в ньому: ми уклали відповідні угоди з керівництвом торговельних мереж, аптек.
— Хто, Іване Гнатовичу, є вашими партнерами?
— Товариства Червоного Хреста — США, Австрії, Франції, Італії, Азербайджану, Литви, Польщі — усього з-понад 30 країн світу. Співпрацюємо із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, ЮНІСЕФ, УВКБ ООН, державними установами України, урядами багатьох країн. Словом, хто не байдужий до проблем мільйонів українців і готовий подати їм руку допомоги.
Наприклад, за підтримки уряду і Товариства Червоного Хреста Японії реалізується проект психологічної допомоги родинам з дітьми, які залишили свої домівки на Сході України. Його мета — зменшення впливу негативних наслідків переміщення. Передбачається, що ним буде охоплено не менше, ніж 800 осіб, а можливо, і більше. Серед методів, які використовуються в роботі з людьми, найкращі результати дала арт-терапія. Також проводяться майстер-класи з різних напрямів — від кулінарних до акторського мистецтва, що дозволяє не лише покращувати психоемоційний стан дітей та їхніх матерів, а й допомагає соціалізуватися, виробляти нові навички чи отримувати знання, потрібні у повсякденному житті.
Нагадаю, що лише в Києві перебуває більш як 21 тисяча дітей, евакуйованих із зони бойових дій. Тож, зважаючи на цю обставину, окрім місць їхнього компактного проживання, психологічну підтримку фахівці Червоного Хреста надають і в районних територіальних відділеннях, куди люди звертаються по медичну або гуманітарну допомогу.
Приміром, на Печерську обладнали кімнату для психологічної реабілітації дітей, яку профінансував Червоний Хрест Японії. Найближчим часом така ж кімната відчинить двері і в Дніпровському районі столиці.
Одним із благодійників, які допомагають тернопільським червонохрестівцям реалізовувати власні проекти, є їхні німецькі колеги. Саме за активного сприяння німецького Червоного Хреста тернополяни забезпечують переселенців одягом, взуттям, продуктовими наборами, а також гарячими обідами, дитячими речами. Допомогу отримали близько трьох тисяч осіб, а її вартість оцінюється майже в 500 тисяч гривень.
Окрім цього, Тернопільська обласна організація ТЧХУ має своєрідне шефство над Донецькою областю, переправляючи туди продукти харчування й одяг, які роздають, насамперед, людям з особливими потребами, в інтернати, сиротинці та притулки. Місцеве населення вимучене війною і настільки збідніло, що вишукується в черги до автівок, якими доставляється допомога.
— В Україні працюють тисячі комерційних структур. Вони не пропонували своєї допомоги?
— З багатьма з них у нас налагоджена співпраця. Наприклад, у листопаді компанія Porsche Finance Group переказала нам 120 тисяч гривень, які було спрямовано на реалізацію соціальної програми продуктової підтримки внутрішньопереміщених осіб, що проживають у Києві та Одеській області, адже їх кількість у цих регіонах невпинно зростає. Зокрема, у столиці мешкають понад 46 тисяч таких осіб, а на Одещині більш ніж 34 тисячі.
Зауважу, що підтримка Товариства з боку цієї компанії вже стала доброю традицією: у серпні вона передала нам новий автомобіль, а ще раніше виділила кошти на потреби лікарні нашого Товариства, що в місті Вижниця Чернівецької області, допомагала фінансово і хоспісу Святої Олени, що у м. Коростені. Традиційно суттєву допомогу надають Червоному Хресту відомі міжнародні компанії «Кока-Кола» та «Проктер енд Гембл».
— Розкажіть про повсякденну діяльність обласних осередків.
— Охоче. Так, 3 грудня, у Міжнародний день інвалідів, волонтери Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста відвідали Центр для безпритульних, де також перебувають інваліди та внутрішньопереміщені особи з Донецької та Луганської областей. 55 осіб отримали продуктові набори, до яких увійшли цукор, печиво, вермішель швидкого приготування, тушонка.
— Нещодавно Ви побували в Женеві, де зустрічалися з президентом Міжнародного Комітету Червоного Хреста Пітером Маурером, президентом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця Тадатеро Коное і Генеральним секретарем цієї організації Ельхаджі Ес Сі. Про що йшлося на цих зустрічах?
— Порушувалися питання, пов’язані із залученням коштів, що дуже потрібні для надання гуманітарної допомоги внутрішньопереміщеним особам в Україні, співпраці з представниками місцевої влади, що дозволить більш глибоко вивчати гуманітарні потреби постраждалих у зоні конфлікту.
З боку керівництва МКЧХ та МФТЧХ і ЧП є повне розуміння наших проблем. Зокрема, пан Ельхаджі Ес Сі запевнив мене, що наше Товариство може розраховувати на всебічну міжнародну підтримку. Він, зокрема, зазначив, що пошук і залучення коштів для вирішення гуманітарної кризи в Україні є його особистою щоденною роботою, і міграційна криза в Європі аж ніяк не вплине на ставлення МФТЧХ і ЧП до гуманітарних проблем в Україні.
Нагадаю, що гуманітарну допомогу від Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) вже отримали сотні тисяч переселенців зі східних областей, а також громадяни, які проживають у зоні проведення АТО.
Від початку 2015 року МКЧХ надав допомогу близько 84 лікарням та 39 пунктам невідкладної допомоги Донеччини, Луганщини і Харківщини, в тому числі 51 лікарні на території, не підконтрольній українській владі. Це, зокрема, медикаменти, медичні інструменти, перев’язувальні та шовні матеріали, внутрішньовенні ін’єкції, які були використані для проведення понад 500 операцій та надання медичної допомоги декільком сотням пацієнтів.
Гуманітарна операція Міжнародного Червоного Хреста в Україні нині є однією з п’яти найбільш масштабних та пріоритетних операцій МКЧХ у світі.
Представники МКЧХ працюють і на територіях, які поки що не підконтрольні українській владі. Особливо у тих населених пунктах, які зазнали масштабних руйнувань. Селище Центральне — одне з них. Там проживає близько тисячі чоловік. Тож команда МКЧХ, яка працює в самому Луганську, допомагає їм з ремонтом системи подачі води, а також із відновленням житлових будинків і шкіл. Подібних прикладів можна навести чимало.
— Поділіться, Іване Гнатовичу, планами на майбутнє.
— Ми і надалі допомагатимемо нашим співвітчизникам, які належать до найбільш вразливих категорій населення. Особливо тим, хто опинився під чорним крилом війни, змушений був залишити свої домівки і зараз мешкає по чужих кутках.
— Дякую за змістовну розмову.
— Я теж хочу подякувати журналістам вашого видання, які приділяють нашому Товариству багато уваги, розповідаючи зі шпальт газети про ті справи, які ми робимо. Доброго здоров’я вам і гострого пера!
Сергій ЗЯТЬЄВ