А в Україні бойовики нагадали про себе кількома обстрілами мирних громадян. Спочатку під вогонь потрапила маршрутка поблизу міста Волноваха, а ще за кілька днів було обстріляно мікрорайон Східний у Маріуполі. В результаті обох нелюдських дій бойовиків загинуло близько півсотні громадян. Ці трагедії неабияк згуртували українців. У багатьох містах пройшли акції та марші, де люди висловили підтримку мешканцям сходу, зокрема озброївшись плакатами «Я — Волноваха» та «Я — Маріуполь».
Також у січні завершилася героїчна восьмимісячна оборона Донецького аеропорту, оскільки будівля просто не витримала постійних обстрілів. А загалом перший місяць 2015-го ознаменувався постійним нарощенням активності з боку сепаратистських бойовиків та їхніх російських кураторів.
ЛЮТИЙ
Така активність досягла свого апогею вже в лютому. Саме тоді відбувалися виснажливі бої за Дебальцеве і, зрештою, відхід з цього міста українських військових. Нарощення вогню спричинило також черговий «дипломатичний виток»: лідери Німеччини та Франції Ангела Меркель і Франсуа Олланд відвідали з візитами Київ та Москву, відтак було вирішено провести черговий раунд переговорів у «нормандському форматі» в Мінську.
Мінськ-2 відбувся якраз під час боїв за Дебальцеве. І відносне затишшя стало можливим саме після виходу звідти українських Збройних Сил. До речі, цей відступ аж ніяк не виглядав капітуляцією, оскільки військові зберегли зброю, та й жертв, принаймні, було значно менше, ніж під час так званого Іловайського котла в серпні 2014-го.
А наприкінці лютого трагедія сталася вже в столиці країни-агресора. В ніч з 27 на 28 було вбито російського опозиціонера Бориса Нємцова. Показово, що він загинув напередодні запланованої широкомасштабної акції протесту, котра перетворилася на данину пам’яті опозиційного політика.
Ще останній місяць минулої зими запам’ятався змінами в керівництві Генеральної прокуратури: замість Віталія Яреми це відомство очолив Віктор Шокін, котрий продовжує перебувати в кріслі генпрокурора й досі.
БЕРЕЗЕНЬ
Головна економічна новина — надання Україні траншу від Міжнародного валютного фонду. Для держави, на чиїй території, фактично, йде війна, подібна допомога стала надзвичайно важливою.
Що ж до подій політичних, то тут особливо не було чим вихвалятися. Так, протистояння між командами Президента Петра Порошенка та голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського закінчилося відставкою останнього з посади.
Ще запам’ятався сякий-такий процес виведення важкого озброєння на Донбасі. Але значно гучніше прозвучало зізнання Президента України Петра Порошенка про те, що Мінські угоди не діють.
Утримувана в Росії українська бранка Надія Савченко припинила майже тримісячне голодування, хоча на її подальшу долю це жодним чином не вплинуло.
КВІТЕНЬ
Загалом не надто активний у політичному плані місяць усе ж таки ознаменувався неабияким резонансом — його викликали вбивства колишнього депутата-«регіонала» Олега Калашникова та скандального журналіста-українофоба Олеся Бузини. Розслідування в цих справах наразі тривають.
Також у квітні відбулися українсько-американські військові навчання, котрі продемонстрували хоч якусь готовність західного світу саме до військової співпраці з нашою державою.
ТРАВЕНЬ
Україна разом з усією Європою відзначила 70-річчя Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні. Показово, що згадували події тих далеких днів цього разу упродовж двох днів — 8 й 9 травня. Загалом рішення — справедливе: віддавши данину фронтовикам, Україна зробила крок у бік загальноєвропейського (а не старого радянського) сприйняття подій 30–40-х років минулого століття.
Набув чинності ухвалений на початку квітня закон про декомунізацію. Відповідно до його положень, в Україні слід, зокрема, змінити назви населених пунктів, котрі увічнюють старих радянських партійних персонажів. За понад півроку, що минуло відтоді, дещо вже зроблено, однак до завершення декомунізаційного процесу все ще дуже далеко.
Тим часом на Луганщині в полон було взято двох російських ГРУшників — Олександра Олександрова та Євгена Єрофєєва. Вони досі перебувають під українським слідством.
Але найголовнішою новиною травня, вочевидь, можна вважати призначення керівником Одеської області колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі. Уже півроку грузинський реформатор намагається довести, що й на українських теренах можна не гірше домагатися результату.
ЧЕРВЕНЬ
Перший місяць літа розпочався парламентським рішенням про зняття депутатської недоторканності з народних депутатів Сергія Клюєва та Сергія Мельничука. Утім, перший — брат колись всесильної «правиці» Віктора Януковича Андрія Клюєва — через кілька днів після рішення ВР утік з України.
У Василькові, що під Києвом, сталася жахлива техногенна катастрофа — пожежа на нафтобазі, котру не могли загасити впродовж кількох днів. У ході розслідування трагедії, котра забрала життя кількох пожежних, з’ясувалося: серед власників компанії «БРСМ-Нафта» — колишній міністр енергетики часів Віктора Януковича Едуард Ставицький.
У державі відбувається низка важливих кадрових змін. Так, керівником Донецької військово-цивільної адміністрації замість Олександра Кіхтенка призначено Павла Жебрівського — давнього президентського соратника. А на посаді голови СБУ Валентина Наливайченка змінює Василь Грицак.
Нарешті, саме в червні українців, після тривалої паузи, «порадував» своєю появою на телеекранах колишній президент-утікач Віктор Янукович. Окрім відвертих одкровень про «підтримку страусів у Межигір’ї», Янукович в інтерв’ю британському журналісту, фактично, повторив кремлівські тези про належність Росії Криму та необхідність прямих переговорів між офіційним Києвом, з одного боку, та сепаратистськими Донецьком і Луганськом з іншого.
ЛИПЕНЬ
У розпал літа відбулися кадрові перетасовки. Так, Верховна Рада проголосувала за звільнення міністра екології Ігоря Шевченка. Цікаво, що відтоді це відомство от уже півроку так і залишається «безголовим». А керівника Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля Президент Петро Порошенко призначив очільником Закарпатської області.
Цьому рішенню передували трагічні події в закарпатському місті Мукачевому. Тамтешній контрабандно-корупційний скандал після перестрілки в місті, що розташоване за тисячі кілометрів від фронту, з місцевого переріс у загальнодержавний. Вочевидь, переведення пана Москаля зі сходу на захід стало дещо запізнілою реакцією центральної влади. Хоч би там як, але після цього ситуація на Закарпатті, принаймні, не стала розвиватися у ще гіршому напрямку.
А Луганщину (точніше, її українську частину) замість Геннадія Москаля очолив досвідчений волонтер Георгій Тука.
Тим часом парламент зробив небезуспішну спробу довести суспільству свою ефективність. Саме в липні було ухвалено закон про місцеві вибори, за нормами якого відбулося жовтневе волевиявлення громадян. Знаковість цього документа в тому, що він бодай частково привідкрив виборчі списки. Утім, про цей закон упродовж останніх півроку сказано було стільки, що повторюватися немає потреби.
А ще — в липні відбулися довибори в парламент на одному з округів Чернігівської області. Представник новоствореної партії УКРОП Геннадій Корбан, попри неймовірні старання, поступився висуванцю президентської команди Сергію Березенку.
СЕРПЕНЬ
Традиційно найбільш «мертвий» у політичному плані місяць і цього року, попервах, підтверджував такий статус. До святкування 24 річниці Незалежності України особливих політичних проривів у державі не відбувалося. Саме ж головне свято країни продемонструвало зростання серед нації патріотичних почуттів та гордості за свої символи.
Ще один нюанс — незакрита друга сесія Верховної Ради. Утім, політичні оглядачі чудово розуміли, що це було зроблено виключно для того, щоб забезпечити можливість попереднього голосування за конституційні зміни в частині децентралізації після відповідного висновку Конституційного Суду. Таке голосування було намічене на останній день літа.
На жаль, 31 серпня стало черговою трагічною датою через сутички під Верховною Радою, котрі не обійшлися без жертв. Що ж до потенційних конституційних змін, то вони, хоч і зі скрипом, пройшли першу парламентську «обкатку», заразом засвідчивши, що під час наступного голосування набрати 300 голосів для остаточного рішення буде вельми складно.
ВЕРЕСЕНЬ
До речі, саме «продавлювання» згаданих змін до Основного закону стало формальним приводом до виходу з коаліції Радикальної партії — її незмінний голова Олег Ляшко заявив про перехід в опозицію. Показово, що невдовзі після цього Генеральна прокуратура затребувала від парламенту рішення про позбавлення недоторканності депутата від РП Ігоря Мосійчука, якому інкримінувалися корупційні діяння. Відповідне рішення, хоча й з порушенням регламенту, було ухвалене.
Але умовний політичний центр у перший місяць осені з Києва на кілька днів перемістився на адміністративний кордон з Кримом. Річ у тім, що кримські татари оголосили про початок безстрокової акції з економічної блокади окупованого півострова.
А останній день вересня запам’ятався світові початком бомбардувань російською авіацією сирійських міст. Як тоді, так і тепер міжнародна спільнота наполягає: Кремль завдає ударів не стільки по терористам так званої Ісламської держави, скільки по поміркованій опозиції до режиму Башара Асада.
ЖОВТЕНЬ
Наша держава вперше відзначила День захисника України на Покрову, 14 жовтня. І вже перше святкування засвідчило, що це — справді всенародний «червоний день календаря». Зокрема й тому, що українські Збройні Сили упродовж півтора року пройшли шлях свого становлення, яким опікувалися й опікуються мільйони співгромадян.
Та все ж таки ключовою подією другого місяця осені стали місцеві вибори. Їхні результати продемонстрували, що обіцяного реваншу представників старої влади не відбулося. Попри низку неприємних сюрпризів, Україна після 25 жовтня продовжила свій європейський курс.
ЛИСТОПАД
Виборна епопея тривала у великих містах проведенням другого туру у змаганнях за крісла мерів. Попри не надто велику явку, визначити переможців удалося в більшості населених пунктів. Навіть мешканці Маріуполя та Красноармійська — міст, де волевиявлення спочатку було зірване, зрештою, отримали своїх місцевих «слуг народу» та градоначальників. Станом на сьогодні перевибори очікуються лише в Кривому Розі, про що позавчора було ухвалено парламентське рішення.
А ще — в листопаді тривав відгомін давнього конфлікту між Президентом Петром Порошенком та дніпропетровським олігархом Ігорем Коломойським. Цього разу він вилився в арешт одного з найближчих соратників останнього — Геннадія Корбана.
Окрім цього, наприкінці місяця Верховна Рада восьмого скликання відзначила першу річницю від початку своєї роботи.
ГРУДЕНЬ
Ще два тижні тому були всі підстави вважати, що ключовою подією першого місяця зими стане урядовий звіт від 11 числа. Кабінет Міністрів втратив річний імунітет, котрий досі йому гарантувало торішнє затвердження парламентом урядової програми дій.
Однак звіту фактично не було, а саме парламентське засідання від 11 грудня було схоже на політичне посміховисько. Вочевидь, в Україні ще довго згадуватимуть спроби депутата Олега Барни винести з парламентської трибуни Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.
Не можна назвати спокійним і підготовку до розгляду законопроектів про Державний бюджет на наступний рік та новий Податковий кодекс. Напередодні розгляду цих документів Арсеній Яценюк навіть лякав парламентарів та всю вітчизняну громадськість загальнодержавним колапсом у разі неухвалення бюджету-2016.
На жаль, ми не можемо повідомити нашим читачам, чим закінчилися вчора бюджетні баталії, оскільки розгляд цього питання парламентарі запланували на 17.00, коли номер газети вже було здано до друку.
Сподіваємося, що країна все ж таки отримала «під ялинку» свій головний кошторис. Але про це — у наступному числі «ДУ».
До зустрічі в Новому році!
Ярослав ГАЛАТА
