Заступник військового комісара Львівського обласного військового комісаріату Борис Андрєєв пояснив, що у мирний час доброволець мусив би знятися з обліку в місці, де проживає, стати на облік у місці, де хоче бути призваний до армії, пройти там медкомісію, надати військовий квиток і, коли буде визначений ступінь його придатності до служби, може бути там призваний.
За словами підполковника, офіцера Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Володимира Скоростецького, Львівщина має мобілізаційний ресурс — 70 тисяч осіб, а вся Україна — 1 млн осіб призовного віку.

Третина призовників Львівщини має підстави для відстрочки
«30 зі 100 чоловіків призовного віку мають підстави для відстрочки. Ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» визначає, хто має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації», — розповіла помічник військового комісара з правової роботи Львівського обласного комісаріату, майор юстиції Алла Сибірякова.
До таких осіб належать:
— заброньовані на період мобілізації і воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
— визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
— чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років;
— зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують;
— народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
«Люди, які безпідставно відмовляються від призову, одразу зустрічаються з працівниками прокуратури. Але таких дуже мало. Коли на Дніпропетровщині почали оповіщувати населення, то зіткнулися з цими проблемами. Тоді підключилися правоохоронні органи, працівники паспортних столів — і нам вдалося дуже швидко подолати проблеми», — наголосив Сергій Полуциган.

Те­ро­рис­ти фрах­ту­ють кримі­наль­ни­ків
«Терористи у Слов’янську на Донбасі набирають у свої загони кримінальників, люмпенів, безхатченків. Вони набирають кримінальні елементи, у яких немає, як кажуть, «ні кола ні двора». Когось беруть силою, когось шантажем. Також мобілізують наркоманів. Бачив кількох напівкримінальних, які з автоматами біля мого будинку стоять на блокпості. Бомжа з помийки бачив, якого за пляшку пива мобілізували.
Коли все це починалося, то дивилися на все, як на театр абсурду. Думали, за два-три дні все закінчиться. Потім пішов російський спецназ. У Донецькій області зараз багато найманців з Російської Федерації. Спочатку третина населення їх вітала, вважали, що прокинуться завтра в Росії з дешевою ковбасою і великими зарплатами, а тепер настрої кардинально змінилися», — повідомив журналіст зі Слов’янська Валерій Чалий. Крім того, він повідомив: «Відбувається щоденний обстріл з одного й іншого боку. Якби була команда, кажуть військові, закінчили б усе за один день».

У АТО зброя 7080-х ро­ків
«Зброї у бійців АТО дуже багато, але вона взірця 70-80-х років минулого століття. А для автомата Калашникова потрібен коліматорний приціл, гаджети, які є на озброєнні у терористів-сепаратистів, щоб зробити роботу військовослужбовця в бою більш інтенсивною», — наголосив Володимир Скоростецький.
Сергій Полуциган підтвердив, що зброєю бійці забезпечені. Натомість проблему становлять засоби індивідуального захисту, харчування. Володимир Скоростецький пояснив, що останні міністри оборони Лєбєдєв і Соломатін забезпечували військові частини за рахунок приватних структур. Тобто були скасовані власні військові «харчові» підрозділи. Тепер, на марші, ці служби доводиться відновлювати. Добова грошова норма на харчування одного призовника становить 40 грн.

Вій­сь­ко­во­служ­бо­вець не мо­же от­ри­му­ва­ти менш ніж 2,5 ти­ся­чі грн
Військовослужбовець рядового складу не може отримувати менш ніж 2,5 тисячі грн. Якщо призовник на офіцерській посаді, то він має отримувати п’ять тисяч грн. Це підтвердив Володимир Скоростецький. За словами Бориса Андрєєва, учасники АТО отримують стовідсоткове грошове забезпечення. «Там два таких грошових забезпечення: від шести до десяти тисяч грн. Це залежить від дислокації військових частин та інших формувань», — наголосив Борис Андрєєв. На думку Володимира Скоростецького, для швидкого закінчення АТО потрібні політична воля і краща комунікація між підрозділами.
Ін­на БО­РИ­СО­ВА