Ре­фе­рен­дум із Brexit при­звів до си­ту­ації, ко­ли бри­тан­ці зму­ше­ні бу­дуть зро­би­ти ви­бір між дво­ма сце­на­рі­ями: або тор­го­вель­ний до­го­вір, який об­ме­жить їх­ній до­ступ на най­біль­ший ри­нок сві­ту, або участь у ньо­му, але без впли­ву на йо­го фор­му­ван­ня.

Ключем може стати дворічний перехідний період між членством і чим-небудь, що наступить потім. Адже чим довше триватиме ця перехідна фаза, тим більші шанси на появу нової моделі відносин, прийнятної для обох сторін.

Дня­ми пре­зи­дент Фран­ції Ем­ма­ню­ель Мак­рон за­вер­шив свій пер­ший ві­зит до Ки­таю. Крім то­го, гла­ва фран­цузь­кої дер­жа­ви став пер­шим пред­став­ни­ком кра­їни — чле­на Єв­ро­со­юзу, який від­ві­дав Пе­кін на по­чат­ку по­точ­но­го ро­ку. Тим са­мим Фран­ція де­мон­струє на­мір ви­йти на про­від­ні по­зи­ції у від­но­си­нах із Під­не­бес­ною.

Колишній міністр економіки, який уже рік перебуває під арештом, попросив перед судом вибачення у президента країни Нурсултана Назарбаєва, «оскільки не виправдав його довіри».
«Я розумію, що завинив перед президентом Назарбаєвим. Підвів його. Це йому, лідеру всього народу, завдячую всі свої професійні досягнення», — сказав чиновник, звинувачений в отриманні 15 хабарів від будівельних концернів і викраденні понад 4,5 мільйона доларів із бюджету.

Дня­ми КНДР і Пів­ден­на Ко­рея від­но­ви­ли на де­мі­лі­та­ри­зо­ва­ній лі­нії у міс­теч­ку Пхан­мун­джом дво­сто­рон­ні пе­ре­го­во­ри, які бу­ли пе­ре­рва­ні 2015 ро­ку піс­ля се­рії ра­кет­но-ядер­них ви­про­бу­вань у Пів­ніч­ній Ко­реї.

Рік то­му До­нальд Трамп офі­цій­но всту­пив на по­са­ду пре­зи­ден­та. Ін­фор­ма­цій­ний при­від дав під­ста­ви гос­по­да­рю Бі­ло­го до­му впев­не­но ка­за­ти про свою участь у ви­бо­рах 2020 ро­ку, тоб­то він зняв спе­ку­ля­ції на те­му, чи має на­мір йти на дру­гий чо­ти­ри­річ­ний тер­мін.

22 СІЧ­НЯ — ДЕНЬ СО­БОР­НО­СТІ УК­РАЇ­НИ

ВСЕ ПО­ЧИ­НА­ЛО­СЯ МИР­НИМ, ЦИ­ВІ­ЛІ­ЗО­ВА­НИМ ШЛЯ­ХОМ

На до­лю укра­їн­ців ви­па­ло ба­га­то по­не­ві­рянь: сто­літ­тя­ми зем­лі, на яких про­жи­ва­ли на­ші пра­щу­ри, бу­ли роз’­єд­на­ні, пе­ре­бу­ва­ючи під вла­дою чу­жин­ців. То­му зму­ше­ні бу­ли про­ли­ва­ти кров за їх­ні ін­те­ре­си. Про­те на­ші пред­ки сто­літ­тя­ми пле­ка­ли на­дію на об’­єд­нан­ня в «од­ну ве­ли­ку ук­ра­їн­ську ро­ди­ну», як пи­сав по­ет.

Клю­чо­вою те­мою тиж­ня, що ми­нає, по­за вся­кі сум­ні­ви, став роз­гля­д у пар­ла­мент­ських сті­нах за­ко­но­про­ек­ту «Про осо­бли­во­сті дер­жав­ної по­лі­ти­ки із за­без­пе­чен­ня дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту Ук­раї­ни над тим­ча­со­во оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­ями в До­нець­кій та Лу­ган­ській об­лас­тях».