Прем’­єр-мі­ністр Ма­ке­до­нії Ні­ко­ла Гру­єв­ські ого­ло­сив про ство­рен­ня пе­ре­хід­но­го уря­ду, який має під­го­ту­ва­ти кра­їну до до­стро­ко­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів, за­пла­но­ва­них на 24 квіт­ня 2016 ро­ку. Пе­ре­хід­ний уряд очо­лив пред­став­ник прав­ля­чої Ма­ке­дон­ської внут­ріш­ньої ре­во­лю­цій­ної пар­тії Еміль Ді­міт­рі­єв.

Внутрішньополітична криза в Македонії розпочалася рік тому з акцій протесту опозиційного Демократичного союзу, який звинуватив Ніколу Груєвські у фальсифікації виборів 2014 року. Чимало політичних оглядачів вважають, що глибинні причини македонської політичної кризи слід шукати у різновекторних геополітичних інтересах Росії і Євросоюзу. Кремль намагається консолідувати Македонію і Сербію та перетворити їх на свій форпост на Балканах.

Пре­зи­дент США Ба­рак Оба­ма дня­ми прий­няв прем’­єр-мі­ніс­тра Авст­ра­лії Мал­коль­ма Тер­нбул­ла. За тиж­день до цьо­го при­хиль­ни­ки «Іс­лам­ської дер­жа­ви» ско­їли те­ро­рис­тич­ні ак­ти в ін­до­не­зій­ській сто­ли­ці Джа­кар­ті. Са­ме проб­ле­ма­ти­ка про­ти­дії те­ро­риз­му ста­ла го­лов­ною на пе­ре­го­во­рах ке­рів­ни­ків ви­ко­нав­чої вла­ди США та Авст­ра­лії. Ця кра­їна-кон­ти­нент є тра­ди­цій­ним со­юз­ни­ком Спо­лу­че­них Шта­тів.

Нагадаємо, що союзницькі обов’язки із США мотивували австралійські уряди приймати рішення про участь у Першій і Другій світових війнах на американському боці. Цю традицію австралійці продовжили під час В’єтнамської війни США 1964–1973 років, що викликало чимало протестів серед австралійців лівої політичної орієнтації.

У КОЖНОЇ ДЕРЖАВИ Є ДНІ, ЯКІ НАЗАВЖДИ УВІЙШЛИ В ЇЇ ІСТОРІЮ. 
В УКРАЇНИ ЇХ БАГАТО. ДЕНЬ, КОЛИ БУЛО ПРОГОЛОШЕНО АКТ ЗЛУКИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ, ОДИН ІЗ НИХ

«Воєдино зливаються...»
На долю України випало багато поневірянь, адже протягом століть наші землі були роз’єднані, перебували під владою чужинців. Через це наші пращури змушені були брати участь у війнах, воюючи за чужі, а не власні інтереси. Але українці весь цей час намагались їх об’єднати.
Зокрема, багато зусиль до цього доклали Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Володимир Мономах і Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич і Данило Галицький, Богдан Хмельницький та Іван Виговський, Петро Дорошенко та Іван Мазепа.

Сьо­го­дні Кон­сти­ту­цій­ний Суд Ук­раї­ни має на­мір ого­ло­си­ти влас­не рі­шен­ня що­до кон­сти­ту­цій­но­сті за­ко­но­про­ек­ту про вне­сен­ня змін до Ос­нов­но­го За­ко­ну в час­ти­ні пра­во­суд­дя. По­дія, по­за вся­кі сум­ні­ви, — важ­ли­ва, адже от уже май­же два ро­ки чис­лен­ні екс­пер­ти в на­шій дер­жа­ві та за її ме­жа­ми на всі го­ло­си роз­по­ві­да­ють про те, що са­ме су­до­ва ре­фор­ма галь­мує­ть­ся най­біль­ше. Що, у свою чер­гу, не до­зво­ляє здій­сню­ва­ти й чи­ма­ло ін­ших на­зрі­лих та пе­ре­зрі­лих пе­ре­тво­рень.

Утім, чим ближче до лютого, тим більше в політикумі згадують про інші потенційні конституційні зміни — ті, що стосуються децентралізації. Тут уже кілька місяців триває безрезультатний пошук трьох сотень депутатських голосів, котрі б забезпечили остаточні зміни в Основному Законі.