У штаті Керала, що очолює державний список місць, придатних для вирощування близько 132 видів лікарських рослин, створюють систему часткового погашення витрат на виробництво лікарської сировини.
Про це заявили представники Національної комісії лікарських рослин (NMPB). Штат, що забезпечує не тільки Індію, а й інші країни корисними фітопрепаратами, потребує часткової оплати державою вирощування лікарських рослин. Керівництво штату вже погодилося взяти на себе 50 відсотків витрат на вирощування медичної сировини з умовою, що другу половину витрат оплачуватимуть місцеві фермери.

Летючі миші та летючі лисиці, що належать до сімейства рукокрилих, мають високу стійкість до більшості вірусів, які становлять небезпеку як для ссавців, так і для людей.
Через цю дивовижну особливість їх організмів ці дивні тварини часто є переносниками збудників смертельно небезпечних хвороб, причому самі від них анітрохи не потерпають. Серед таких хвороб достатньо назвати сказ, близькосхідний респіраторний синдром (MERS) і навіть вірусну лихоманку Ебола. Загалом кажани стійкі до інфікування майже 100 видами хвороботворних вірусів.

Чоловікові з Йоркшира, народженому з рідкісним захворюванням — синдромом Поланда, лікарі зробили нові пальці руки з двох пальців ніг.
Річард Стотт від народження страждав на синдром Поланда — вроджену аномалію розвитку пальців руки. Ліва рука чоловіка була слабкою, з короткими пальцями, непридатними для виконання повсякденних завдань. На рахунку молодої людини 15 операцій. Остання завершилася успішною пересадкою двох пальців — по одному з кожної ноги — на кисть лівої руки. Тепер Річард може тримати чашку й інші важкі предмети, а також виконувати побутові дії.

Аналіз крові, розроблений дослідниками Стенфордського університету, може стати найбільш простим і дешевим способом діагностики активної форми туберкульозу, яка забирає життя 1,5 мільйона людей щорічно.
Фахівці університету виявили генну експресію, характерну лише для людей з активною формою туберкульозу. Цю експресію і допомагає виявляти новий аналіз.
Традиційно туберкульоз діагностується шляхом виявлення бактерії — збудника хвороби у мокроті хворих.

В один із не­що­дав­ніх лют­не­вих днів ко­рес­пон­ден­ту «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни» під час від­від­ан­ня роз­та­шо­ва­ної по­бли­зу Гос­то­ме­ля на Ки­їв­щи­ні льот­но-ви­про­бу­валь­ної ба­зи дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Ан­то­нов» ви­па­ло ста­ти свід­ком хви­лю­ючої по­дії.
В од­но­му з при­мі­щень ба­зи її ке­рів­ниц­тво й льот­чи­ки-ви­про­бу­ва­чі ра­зом із ве­те­ра­на­ми цієї служ­би теп­ло при­ві­та­ли з 80-річ­ним юві­ле­єм Ва­ле­рія Ми­гу­но­ва — за­слу­же­но­го льот­чи­ка-ви­про­бу­ва­ча СРСР, Ге­роя Ра­дян­сько­го Со­юзу, ла­уре­ата Дер­жав­ної пре­мії СРСР.

Класика, втілена на сцені, — це завжди свято. Таких вистав неодмінно чекаєш із нетерпінням, особливо ж коли до справи береться майстер. Саме таке свято нещодавно відбулося у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки, де режисер Ірина Барковська здійснила постановку вистави «Ляльковий дім» за мотивами п’єси норвезького драматурга та театрального діяча Генріка Ібсена.
Напевне, Ірину Барковську можна вважати одним із режисерів, які визначають сучасне творче обличчя столичного театру імені Лесі Українки. Здійснені нею постановки «№ 13», «Дерева помирають стоячи», «Д-р», «Як важливо бути серйозним», «Безумство кохання», «Надто одружений таксист», «Надто щасливий батько» здобули любов глядачів, а їхні покази, зазвичай, відбуваються при аншлагах.

На­пе­ре­до­дні жі­но­чо­го свя­та арт-про­ект «Спів­роз­мо­ва» об’­єд­нав у Бу­дин­ку ху­дож­ни­ка ро­бо­ти чо­ти­рьох та­ла­но­ви­тих ки­їв­ських ху­дож­ниць: Га­ли­ни Го­род­ні­че­вої-Луц­ке­вич, Га­ли­ни Ки­ри­лен­ко-Ба­ран­ні­ко­вої, На­дії Кір­пен­ко та Ма­ри­ни Яцен­ко. Кож­ній із спів­роз­мов­ниць є про що роз­по­віс­ти влас­ти­ви­ми їм ху­дож­ні­ми за­со­ба­ми.

Картини Галини Городнічевої-Луцкевич надзвичайно святкові і життєрадісні. У своїх роботах вона любить передавати пишну бароковість усього, що родить і квітне на рідній землі. Південним пейзажам, вибагливим натюрмортам, де автором поєднані розмаїті об’єкти, притаманні буяння сяючих барв, вільні хвилясті форми, відчуття розкутості, дзвінкості та імпресії.

8 БЕРЕЗНЯ — 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ МИРОНОВА, ВІДОМОГО АКТОРА ТЕАТРУ І КІНО

Ска­за­ти, що ар­тис­та Ан­дрія Ми­ро­но­ва лю­би­ли в СРСР усі від ма­ло­го до ста­ро­го, озна­чає не ска­за­ти ні­чо­го. Йо­го по-справж­ньо­му обо­жню­ва­ли, особ­ливо жінки! І бу­ло за що.

Звичайно, всі знали Миронова, насамперед, за кінематографічними ролями артиста, але ж він створив і такі незабутні образи на сцені в Театрі сатири, як Мекхіт — на прізвисько Мекку-ніж у «Тригрошовій опері» Брехта, Паші-інтелігента в «Ремонті», Івана Олександровича Хлестакова, чиновника з Петербурга, у «Ревізорі» Гоголя, Фігаро в «Одруженні» Бомарше. Він ревно служив театру і своєму глядачеві.

От і зно­ву ми на­бли­жа­ємо­ся до днів на­ро­джен­ня і смер­ті (9-го і 10 бе­рез­ня) Та­ра­са Гри­го­ро­ви­ча Шев­чен­ка. Тож на­шим спів­роз­мов­ни­ком ста­ла На­дія Ор­ло­ва — за­від­увач­ка Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­го бу­дин­ку-му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка.
Ра­ні­ше во­на пра­цю­ва­ла — 30 ро­ків — у На­ціо­наль­но­му му­зеї Та­ра­са Шев­чен­ка на різ­них по­са­дах: у від­ді­лах біо­гра­фії, на­уко­во-осві­тньо­му та на­уко­во-ме­то­дич­но­му, зав­жди за­йма­ла­ся на­уко­во-до­слід­ниць­кою ро­бо­тою. Доб­ре ро­зу­міє й знає, що та­ке му­зей і як йо­го об­лаш­то­ву­ва­ти. А ще біль­ше во­на знає­ть­ся у жит­тє­пи­сі Коб­за­ря.

— Надіє Іванівно, що передусім потрібно для того, щоб зрозуміти і пояснити Тараса Шевченка?

Час­то ми при­ді­ля­ємо ма­ло ува­ги збе­ре­жен­ню слу­ху. А між тим нам лег­ко мо­жуть за­шко­ди­ти ба­га­то фак­то­рів, які з ча­сом при­зво­дять до част­ко­вої або пов­ної глу­хо­ти. Про те, як убе­рег­ти слух, ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ан­дрія Ци­ма­ра.

— До зниження слуху часом призводить травма або ж спадковість. Утім, у наших силах зробити багато, щоб цей чудовий дар прослужив нам якомога довше. Діяти треба, тільки-но починаються проблеми зі слухом, адже орган слуху — чутливий, маленький і дивовижний прилад. Через вуха сприймаємо велику кількість різноманітних звуків, тому цей чудовий дар потребує дбайливого ставлення.
Найчастіше проблема полягає не в тому, що ми слухаємо, а як ми це робимо. Наприклад, коли ви використовуєте стереонавушники, краще встановіть звук на мінімальну гучність, щоб можна було чути звуки, які оточують вас. Якщо в салоні автомобіля або в будинку стереоапаратура «кричить» так, що ви не чуєте свого співрозмовника, то це дуже шкідливо для вашого слуху.