Ураження оболонок мозку — менінгіт, арахноїдит, субарахноїдальний крововилив, травма — тягне за собою механічне подразнення оболонкових рецепторів, а у деяких випадках і порушення циркуляції спинномозкової рідини. Ось це і є основним при головному болю, що виникає при пухлині або запаленні мозку.
При гіпертонії, мігрені та гіпотонії в основі головного болю лежать порушення кровообігу у басейнах зовнішньої і внутрішньої сонних артерій. У результаті зниження їх тонусу виникає надлишкове розтягнення їхніх стінок і внаслідок цього розвивається відчуття головного болю.
Порушення кровообігу часто виникає в результаті серцево-легеневої недостатності, що тягне за собою підвищення тиску у венозній системі. Головний біль як симптом спостерігається й при функціональних захворюваннях нервової системи. Тут важливо визначити характер, локалізацію, тривалість головного болю, час його виникнення. Розрізняють: давлячий, тягнучий, пульсуючий, колючий і стріляючий головний біль. Локалізація болю пов’язана з розташуванням та характером самого патологічного процесу.
— Якось моя знайома вирвала за порадою стоматолога зуб мудрості і відтоді періодично у неї виникає головний біль...
— Це пов’язано з подразненням трійчастого нерва, що зазвичай і викликає місцевий головний біль. Так, при ураженні внутрішньої сонної або очноямкової артерії болі виникають частіше в ділянці чола, очниці, очних яблук, кореня носа. Болі, пов’язані з хребетною артерією, проектуються в ділянці потилиці і шиї. Крім місцевих, можуть бути болі, що захоплюють усю голову або її половину.
За тривалістю розрізняють постійні і нападоподібні головні болі. Час виникнення їх неоднаковий: уранці, вдень, ввечері, вночі. Аналіз усіх зазначених вище факторів у поєднанні з об’єктивним дослідженням нервової системи і внутрішніх органів дозволяє, як правило, виявити причини і характер головного болю і визначити раціональну терапію.
Тривалі, настирні, інтенсивні болі виникають при ураженні оболонок мозку. При менінгітах і мозкових крововиливах вони більш всеохоплюючі, ніж при арахноїдитах. Лише на початку захворювання болі можуть бути нападоподібними, потім вони стають постійними, дуже інтенсивними, іноді загострюються вночі. Часто головні болі спостерігаються і при гідроцефалії (водянці головного мозку).
— А які характерні болі при гіпертонії?
— Гіпертонічній хворобі властивий тупий, давлячий, пульсуючий головний біль, що посилюється при фізичному і психічному навантаженні. Можна відзначити у деяких ситуаціях взаємозалежність між вираженістю головного болю і рівнем артеріального тиску, проте болі виникають і при різкому зниженні тиску.
При гіпотонії, тобто зниженому тиску, головний біль менш інтенсивний і зазвичай супроводжується загальною слабкістю, відчуттям розбитості, зниженням працездатності. Досить типовий нападоподібний односторонній біль при мігрені, пароксизмальні (що посилюються) напади різких болів при невралгіях трійчастого нерва, рідше потиличних нервів. Діагностика таких страждань не становить великих проблем.
— Чи можуть захворювання очей викликати головний біль?
— Звичайно. Перш за все слід пам’ятати про глаукому і при підозрі на неї дослідити внутрішньоочний тиск. Виникають болі також при іритах (запаленнях райдужки ока) і внаслідок порушення рефракції (простіше кажучи, при короткозорості, далекозорості або при астигматизмі). В останньому випадку підбір відповідних скелець усуває болі. Для всієї цієї групи характерна локалізація головного болю в ділянці чола.
— Якось навесні прихворів на гайморит, дуже боліла тоді голова...
— Це дуже характерно при запальних захворюваннях придаткових пазух. Йдеться про названий вами гайморит, а також фронтит, етмоїдит і, звичайно ж, гнійний отит.
Серед тих, хто страждає на головний біль, велику групу становлять пацієнти із захворюваннями внутрішніх органів. Головні болі можуть виникати внаслідок порушення діяльності кишечника (закріпи), печінки (жовчнокам’яна хвороба), нирок (уремія). Головний біль часто є симптомом гострих гарячкових захворювань.
— Як же проводити лікування головного болю?
— Лікування потрібно призначати виходячи з природи захворювання. Терапія складається зі специфічного лікування захворювання, що є причиною головного болю. А ще потрібні дегідратизуючі медикаменти (для створення ефекту зневоднення): глюкоза (40% розчин), сірчанокисла магнезія (25% розчин), хлористий кальцій і натрій (10% розчин), уротропін (40% розчин). Внутрішньом’язово вводять 25% розчин сірчанокислої магнезії, меркузал (0,5–1 мл).
Практикується і видалення частини ліквору (спинномозкової рідини) шляхом поперекового проколу (5–15 мл). Рентгенотерапія судинних сплетінь шлуночків доцільна при головних болях, пов’язаних із надмірною секрецією ліквору.
При головних болях, що мають в основі зміну тонусу мозкових судин, доцільно застосовувати спазмолітичні засоби — діуретин, папаверин, люмінал, еуфілін, спазмолітин, що знижують артеріальний тиск. Робити це потрібно у комбінації із засобами, що звужують судини твердої мозкової оболонки (ефедрин, малі дози ерготаміну, кофеїн). При гіпотонічних станах показано кофеїн, ефедрин, стрихнін і секурінін.
Паралельно з названою терапією широко застосовують болезаспокійливі засоби — анальгін, антипірин, аспірин, аскофен, цитрамон, фенацетин та інші.
— Який прогноз при головних болях: як довго доведеться страждати?
— Прогноз тісно пов’язаний із характером основного захворювання. Головний біль, як ми з’ясували, є частою ознакою різних захворювань, а тому перемога над ним залежить від успішного подолання основної недуги.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
