7 січ­ня 2015 ро­ку те­ро­рис­ти ата­ку­ва­ли ре­дак­цію гу­мо­рис­тич­но­го жур­на­лу «Шар­лі Еб­до» у Па­ри­жі. Ви­дан­ня ста­ло сим­во­лом сво­бо­ди сло­ва, вод­но­час мак­си­маль­но за­гос­трив­ши віч­ну проб­ле­му сво­бо­ди сло­ва і су­спіль­ної мо­ра­лі, гу­ма­ніз­му і то­ле­рант­но­сті.

Зазвичай постмодернізм визнає за абсолютну цінність лише свободу, причому без розрізнення «свободи зла» та «свободи добра». Не кажучи вже про золоте правило людської моралі: не робити іншим того, чого не бажаєш собі. Так постмодерністські цінності Європи зіштовхнулися з фактично домодерними цінностями радикальних ісламістів. Від часів Великої французької революції, яка у глобальному масштабі принесла гасла свободи, рівності й братерства, іслам переживає непросту історичну епоху пристосування до сучасності.
Як послідовно монотеїстична релігія іслам скептично ставиться до плюралізму цінностей, які по волі чи по неволі заперечують саме право на буття цієї світової релігії. Тож невипадково від 1950-х років набирає популярності в мусульманській громаді ідея повернення до початкового ісламу, тобто до його жорстко монотеїстичної версії.
У середовищі більшості мусульманської громади — сунітів ця тенденція представлена саудівськими ваххабітами, яких за пуританський світогляд часто називають «протестантами ісламу». Шиїтську версію ісламського радикалізму після ісламської революції 1979 року презентує Іран та підтриманий Тегераном рух ХЕЗБОЛЛА.

КОЛИШНІЙ НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗС УКРАЇНИ ГЕНЕРАЛ-ПОЛКОВНИК АНАТОЛІЙ ЛОПАТА:
УКРАЇНСЬКА ВЛАДА, СХОЖЕ, ВПЕРШЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО АРМІЇ ОБЛИЧЧЯМ...

У вій­сь­ко­вій сфе­рі Ук­раї­ни від­бу­ваю­ть­ся змі­ни, які так чи інак­ше тор­каю­ть­ся біль­шо­сті на­ших спів­віт­чиз­ни­ків. Зок­ре­ма, ого­ло­ше­но про мо­бі­лі­за­цію до вій­ська, від­нов­лен­ня при­зо­ву укра­їн­ців на стро­ко­ву служ­бу.

Чи до­зво­лить це на­шій дер­жа­ві сут­тє­во по­си­ли­ти обо­ро­но­здат­ність? Хто і скіль­ки слу­жи­ти­ме у вій­ську?
На ці та ін­ші за­пи­тан­ня ми по­про­си­ли від­по­віс­ти ге­не­рал-пол­ков­ни­ка Ана­то­лія Ло­па­ту — ко­лиш­ньо­го на­чаль­ни­ка Ге­не­раль­но­го шта­бу Зброй­них Сил Ук­раї­ни, а ни­ні зна­но­го вій­сь­ко­во­го екс­пер­та.

— Кардинальні зміни у сфері національної безпеки й оборони, які розпочала українська влада, давно назріли, — говорить Анатолій Васильович. — За великим рахунком, це і є перші паростки військової реформи, про яку у нас говорили впродовж 22 років, але мало що робили.
— Дивно чути це з Ваших вуст, пане Анатолію, адже було прийнято кілька державних програм реформування ЗС, видано чимало відповідних указів Президента України, інших нормативно-правових документів....
— Річ у тім, що між «видано» і «зроблено» існує дуже велика різниця.

День 16 січ­ня увій­шов у віт­чиз­ня­ну іс­то­рію як да­та, ко­ли по­пе­ред­ня ук­ра­їн­ська вла­да зро­би­ла від­чай­душ­ну спро­бу ска­су­ва­ти будь-які на­тя­ки на де­мо­кра­тич­ні нор­ми. Са­ме в цей день то­рік то­діш­ня пар­ла­мент­ська біль­шість у скла­ді пред­став­ни­ків Пар­тії ре­гіо­нів та ко­му­ніс­тів ого­ло­си­ла про ухва­лен­ня низ­ки за­ко­но­дав­чих ак­тів, кот­рі зго­дом у су­спіль­стві іме­ну­ва­ти­муть не інак­ше, як дик­та­тор­ські.

Фактично саме тоді було пройдено точку неповернення у відносинах громадськості та можновладців. Порушуючи елементарні парламентські норми, регіонали та КПУ цинічно й демонстративно впродовж кількох хвилин підняттям рук наштампували цілу низку нових «правил», встановлювали в Україні цілковиту диктатуру.
Коротко нагадаємо, що рівно рік тому побачили світ, зокрема, зміни до Кримінального кодексу. Незаконно проголосовані новації дозволяли засуджувати будь-якого в’язня заочно, тобто без явки на судове засідання.
Пропхали також проект нинішнього ялтинського біженця Володимира Олійника, котрий спрощував зняття з депутата недоторканності — ще один меседж влади опозиціонерам. Наступний «шедевр» був спрямований проти Автомайдану. Він забороняв рух в автоколонах з більш ніж п’яти автомобілів без узгодження з МВС.

ЧИ БУДЕ КОЛИСЬ ЗАПРОВАДЖЕНО ВОЄННИЙ СТАН НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ?

Якось так ви­хо­дить, що ак­ти­ві­за­ція бо­йо­ви­ків на Дон­ба­сі та їх­ня під­трим­ка з бо­ку Ро­сії від­бу­ває­ть­ся то­ді, ко­ли Ук­ра­їн­ська дер­жа­ва під­хо­дить до яко­їсь зна­ко­вої для се­бе по­дії. До­стат­ньо при­га­да­ти, що Іло­вай­ська тра­ге­дія ста­ла­ся на­при­кін­ці серп­ня, ко­ли в Ук­раї­ні від­зна­ча­ють День Не­за­леж­но­сті. Са­ме не­вдов­зі піс­ля го­лов­но­го дер­жав­но­го свя­та ан­ти­те­ро­рис­тич­на опе­ра­ція пе­рей­шла в ін­шу, знач­но менш ви­гід­ну для усіх нас фа­зу.

Тепер ситуація повторюється. Незабаром 22 січня — також дуже знаковий для України день. А саме — 96-а річниця нашої Соборності, коли УНР та ЗУНР проголосили про Акт злуки українських земель. І саме в ці дні у штабі АТО констатують активне перегрупування ворога та його готовність до подальших атак...
Звичайно, можливо, це — тільки збіг обставин. Однак, судячи з того, як зараз на території сусідньої держави ставляться до України та її суверенітету, цілком можна припустити, що подібні «подарунки» Володимир Путін «со товаріщі» готує нам зумисне.

Малюнок 10-річної українки з’явився на американських різдвяних листівках, повідомляє ridna.ua. На ньому зображена Богородиця з маленьким Ісусом, три царі й пастух. Катруся Лукіна з містечка Дрогобич, що на Львівщині, намалювала його, за словами матері, ще два роки тому. Тоді малюнок відібрали для участі у творчому конкурсі в Прикарпатті, де він посів перше місце.
Потім його викупила жителька Вашингтона, котра давно емігрувала з України до Америки. Як з’ясувалося, у Вашингтоні малюнок Катрусі на художньому конкурсі також посів перше місце й здобув право друкуватися на різдвяних листівках.
Дівчинка навчається в художній школі, куди чотири роки тому її привів дідусь. Хотів, аби вона пішла його стопами, — він теж малює. Поки дівчинка пов’язувати своє майбутнє з художнім мистецтвом не поспішає — каже, про професію ще не думала, зарано.

У Києві відбулася презентація пластикової картки одного з українських банків, на якій використана робота художника Анатолія Криволапа «Карпатський пейзаж». Під час презентації відбувся благодійний аукціон з єдиним лотом, повідомляє ArtUkraine. На аукціоні представили пейзаж Анатолія Криволапа «Березневий вечір». Його проводила британська компанія Red Art Galleries, яка займається просуванням мистецтва Східної Європи за кордоном. За підсумками торгів, роботу продали за 41 тис. доларів одному із західних колекціонерів, установивши рекорд публічних продажів художника в Україні.
Отже, Криволап упродовж вечора встановив два нових рекорди — став першим українським художником, робота якого потрапила на пластикову картку в межах України, і найдорожчим художником своєї країни.
Раніше картини Криволапа двічі били рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному арт-ринку.

У проекті «Щирі» взяли участь 15 відомих українських жінок. Він є посвятою українському вбранню, його мета — продемонструвати колорит і багатство традиційного одягу, повідомляє kyiv.ridna.ua. Для фотозйомки стиліст Антоніна Белінська зібрала понад 30 колекційних костюмів із десяти українських регіонів. Підготовка до зйомки тривала понад два місяці, позаяк організатори прагнули не лише відтворити ретро-фотознімки початку ХХ століття, а й реконструювати вже втрачені головні убори.
Героїнями проекту стали українські красуні: телеведучі Маша Єфросиніна, Ольга Фреймут, Василіса Фролова, Яніна Соколова, Лілія Ребрик, співачки Ната Жижченко (проект Onuka), Юлія Саніна (The Hardkiss), Альона Вінницька, Наталя Дзеньків (Lama), Каша Сальцова («Крихітка»), Санта Дімопулос, хореограф Олена Шоптенко, дизайнер і режисер Ольга Навроцька, актриса «Студії «Квартал-95» Олена Кравець і голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська.

Українська пошта започаткувала серію марок із зображенням військових, повідомляє tsn.ua. Обличчя одного з найкращих саперів Збройних Сил України з позивним «Француз» тепер можна побачити на поштових марках. Серія марок із зображенням військовослужбовця має назву: «За честь! За славу! За народ!»
За повідомленням Міноборони, «Француз» брав участь у битві під СавурМогилою, створюючи мінні загородження. Незважаючи на обстріли ворожої піхоти, розміновував переправи і мости, даючи можливість українським військам для маневру. Встановлені ним міни зупинили колони бойовиків під Маріуполем.

Індійські науковці з коледжу Раджалакшмі розробили унікальну методику діагностики різних захворювань на підставі досліджень язика.
По тому, який вигляд має язик — якого він кольору, яка у нього текстура, наскільки він м’який або грубий — учені визначають наявність близько чотирнадцяти різних захворювань. Подібного виду діагностика, як вважають її творці, економить кошти, оскільки не вимагає ні додаткового дорогого обладнання, ні будь-яких грошових вкладень.
Наприклад, якщо на язиці є горбки, це означає, що в організмі нестача вітаміну В12, а також заліза. Ця ж ознака може свідчити про наявність анемії. Якщо язик злегка чорний, отже, людина або довго приймала антибіотики, або у неї ВІЛ. Пацієнт із сифілісом має на язиці поздовжні борозенки, а в тих, у кого коліт або хвороба Крона, на язиці з’являються виразки.
При наявності або відсутності інших симптомів того чи іншого захворювання лікар може визначати недугу. У підсумку йому легше діагностувати такі захворювання, як бронхіт, синусит, грип, астму, алергію, стрептококову інфекцію, дивертикуліт, харчове отруєння, набряк легенів тощо.

2014 рік був ба­га­тим на спор­тив­ні по­дії. Ук­ра­їн­ські вбо­лі­валь­ни­ки пам’­ята­ти­муть йо­го за­вдя­ки ви­сту­пам на­ших спортс­ме­нів на зи­мо­вих Олім­пій­ських іг­рах у Со­чі, здо­бут­кам укра­їн­ців у про­фе­сій­но­му бок­сі, лег­ко­ат­ле­тич­ним ре­кор­дам Бог­да­на Бон­да­рен­ка, ви­сту­пу збір­ної Ук­раї­ни на пер­шо­му в її іс­то­рії чем­піо­на­ті сві­ту та ще кіль­ком зна­ко­вим по­ді­ям, про які ми роз­по­ві­мо у цьо­му ви­пус­ку.

Олімпіада-2014: історичне «золото» українських біатлоністок
45 спортсменів представляли Україну на XXII зимових Олімпійських іграх у Сочі. Українські спортсмени виступали в дев’яти з п’ятнадцяти видів спорту. Ці Ігри з упевненістю можна назвати успішними, адже вітчизняні шанувальники спорту вісім років чекали медалей з «білої» Олімпіади і двадцять — від першого «золота».
За кількістю і якістю українці повторили свій найуспішніший виступ на Олімпіаді-1994 в норвезькому Ліллехаммері: «золото» — Оксана Баюл (фігурне катання) і «бронза» — Валентина Цербе (біатлон). У Сочі нашим спортсменам також вдалося здобути дві олімпійські нагороди — «золото» в жіночій естафеті з біатлону (Віта Семеренко, Юлія Джима, Валя Семеренко, Олена Підгрушна) та «бронзу» в спринті (Віта Семеренко).