Канадські дослідники з Університету Макгілла та Університету психічного здоров’я Дугласа створили препарат, який ефективно допомагає подолати безсоння, перебудовуючи біологічний годинник організму.
Дослідники пояснили, що новий засіб здатний керувати біологічним годинником людини. Фахівці вважають, що для людей, які страждають на розлади сну, а також для тих, хто працює ночами, і пасажирів, які часто літають, препарат стане порятунком. Його дія полягає в тому, що він синхронізує лейкоцити, завдяки чому людині вдається обдурити свої біоритми, змінивши сприйняття організмом дня і ночі у потрібний час.
На думку вчених, це допоможе уникнути проблем зі здоров’ям, пов’язаних із безсонням (серцево-судинні захворювання, онкологія, психічні розлади), а також відчувати себе бадьорими і повними сил.
Препарат уже пройшов клінічні випробування на людях. У результаті науковці зазначили, що навіть на початковій стадії розробки ліки працюють ефективно. Новий засіб від безсоння планують запустити у масове виробництво.

Доктор Рон Екклес із Центру застуди Університету Кардіффа 25 років досліджував, чому холодні ноги підвищують ризик розвитку застуди. Тепер він готовий озвучити висновки.
Отже, у багатьох у тілі існують бактерії, які викликають застуду, але не симптоми. Однак як тільки температура ніг падає, симптоми проявляються у вигляді нежитю. А це вже загрожує повноцінною хворобою, повідомляє The Daily Mail.
При холодних ногах судини в носі звужуються, і приплив крові скорочується. Так тіло запобігає швидкій втраті тепла. Але в крові містяться імунні клітини, що борються з інфекцією. Отже, коли ноги замерзли, слизова носа і горла менше захищена. Потім у цій ситуації менш ефективно працюють волоски в носі, що полегшує потрапляння патогенів у тіло.

Згідно з інформацією, наданою групою науковців, повітря у будинку є причиною виникнення кількох недуг. Зокрема, за словами експертів, сушка постільної білизни або використання газової плити може стати базою для формування шкідливих мікроорганізмів.
Як заявляють дослідники, мільйони людей страждають від синдрому токсичного будинку. Повідомляється, що даний тип захворювання збільшує ризик розвитку порушень серцево-судинної системи. Крім того, у пацієнтів нерідко спостерігається схильність до появи онкології. Лікарі попереджають, що забруднення повітря сприяє виникненню проблем із верхніми дихальними шляхами людини.
Науковці також зазначили, що від синдрому токсичного будинку страждає близько 15 мільйонів 300 тисяч британців.

Ме­дич­ний тер­мін «га­лі­тоз» озна­чає не­при­єм­ний за­пах із ро­та. Хто знав про це ще п’ять хви­лин то­му? Отож. Од­не сло­во, я не са­мот­ній у не­віг­ла­стві сво­єму. А між тим із цим вель­ми по­ши­ре­ним яви­щем ба­га­то хто з нас сти­кає­ть­ся що­дня. Час­то не­при­єм­ний за­пах із ро­та стає сер­йоз­ною пси­хо­ло­гіч­ною проб­ле­мою і є пе­ре­по­ною у спіл­ку­ван­ні між людь­ми.
Чо­му ж ви­ни­кає га­лі­тоз, як з ним бо­ро­ти­ся і як про­во­ди­ти про­фі­лак­ти­ку цьо­го не­при­єм­но­го яви­ща? На ці та ін­ші за­пи­тан­ня за те­мою ми за­про­си­ли від­по­віс­ти фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Оле­ну Бе­реж­ну.

— Галітоз може турбувати людину постійно або виникати періодично, наприклад на голодний шлунок або після їди. Через нестачу часу або коштів люди часто відкладають відвідування стоматолога на тривалий термін, а неприємний запах намагаються заглушити різними ментоловими віддушками або постійним використанням жувальної гумки. Тим часом галітоз може бути симптомом як стоматологічних захворювань, так і різних порушень внутрішніх органів.

Про не­об­хід­ність за­про­ва­джен­ня но­вої ре­гу­ля­тор­ної по­лі­ти­ки в сіль­сько­му гос­по­дар­стві йшло­ся дав­но. Від­не­дав­на Мі­ніс­тер­ство аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства в цьо­му на­пря­мі зро­би­ло пер­ші ва­го­мі кро­ки. На­скіль­ки діє­ви­ми во­ни ви­яв­лять­ся, чи по­си­лять біз­не­со­ву са­мо­стій­ність, а від­так й іні­ці­атив­ність, чи спри­яти­муть по­даль­шо­му роз­вит­ку сільсь­ких те­ри­то­рій? Про це йшло­ся під час чер­го­во­го за­сі­дан­ня На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань, яке від­бу­ло­ся 23 січ­ня.

Свій серед своїх
Уперше на засіданні прес-клубу Володимир Лапа виступив як заступник міністра аграрної політики та продовольства. Ще зовсім недавно він обіймав посаду генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу, тож серед доповідачів, котрі переважно представляли громадський сектор, почувався впевнено. Або, як мовиться, був своїм серед своїх.
Ще до набуття статусу держслужбовця високого рівня Володимир Лапа активно виступав проти надмірного державного регулювання діяльності аграрного бізнесу. А тепер у міністерстві відповідає за напрям роботи, що передбачає дерегуляцію, а, отже, і створення передумов для того, аби сільське підприємництво почувалося розкутіше та впевненіше.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник і по­лі­тич­ний ді­яч Вік­тор Те­рен (справж­нє пріз­ви­ще Та­ран). Пе­ред­усім впадає в очі сим­во­ліч­ний пе­ре­гук псев­до­ні­ма і пріз­ви­ща. Те­рен — зе­мель­ний прос­тір чи прос­то зем­ля (а ще сло­во «те­рен» озна­чає ко­лю­чу рос­ли­ну і в ньо­му чую­ть­ся «тер­ни»). А та­ран — це про­бив­на си­ла, тов­кач, дов­бня. Всі ці по­нят­тя-озна­чен­ня роз­чи­ни­ли­ся в ха­рак­те­рі енер­гій­но­го, не­по­ступ­ли­во-прин­ци­по­во­го і сен­ти­мен­таль­но-ро­ман­тич­но­го, доб­ро­зич­ли­во­го і ча­сом ніж­но­го Вік­то­ра Ва­си­льо­ви­ча.

Перші риси, звісно, стосуються політичної діяльності Терена-Тарана, адже бути народним депутатом України ІІ–VI скликань, вічним опозиціонером — це не жарт. А другий бік медалі, тобто людини, — це чутливий, ранимий поет і щемливо-світлий прозаїк, схильний писати для дітей.
Хоч як дивно, пішовши у політику, Віктор Васильович не вбив у собі митця. Його найсвіжіша прозова книжка для дітей «Хлопчик з планети «Ч» та Вогняні Пси» здобуває дедалі більше шанувальників і набирає обрисів непересічного явища в українській літературі. Визначає лице цієї книжки перший твір — позначена тавром чорнобильського лиха, введена обережно і в плин сучасної «демократичної» влади, бізнесу повість про хлопчика на прізвисько Потворко.

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва останнім часом почав частіше звертатися до пісенної спадщини українського народу. Помітною подією культурного життя столиці стала поява наприкінці минулого року мистецького проекту «Повертайся живим», в якому було представлено пісні на слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Станіслава Тельнюка та Оксани Забужко. А нещодавно репертуар театру поповнився концертною програмою «Ніч яка місячна... Вечорниці в піснях і романсах».
«Українські пісні та романси завжди відзначалися великим мелодичним багатством, різноманітністю структурних форм та ритміки. Наспівна мелодика, поєднана з експресією, є характерною рисою багатьох українських романсів і пісень. Ми маємо пам’ятати, що живемо на прекрасній землі, і на ній має цвісти рідна мова», — розповів виконувач обов’язки художнього керівника театру Віталій Калітовський.
У концерті було представлено українські пісні різних жанрів — від ліричних, лірико-романтичних та драматичних до жартівливих та розважальних. Отож веселе і запальне йшло поряд з ліричним і трохи сумним. Так само, як і в житті, де світлі та темні тони постійно змінюють одні одних.

Близ­ню­ки зав­жди при­вер­та­ють до се­бе ува­гу як та­єм­ни­цею зов­ніш­ньої схо­жо­сті, так і над­зви­чай­ною спо­рід­не­ніс­тю внут­ріш­ньо­го сві­ту. Тим більш ці­ка­во озна­йо­ми­ти­ся з твор­чіс­тю близ­нят, об­да­ро­ва­них та­лан­том. Ви­ни­ка­ють пи­тан­ня, що у твор­чо­му про­це­сі кож­но­го з них за­ли­шає­ть­ся влас­ним, а що є спіль­ним, і чи мож­ли­во близ­ню­кам по-різ­но­му про­йти до­ро­гою мис­тец­тва?

Художню творчість близнят об’єднує виставка ART TWINS, яка відбувається в Національному музеї Тараса Шевченка за підтримки Міністерства культури України і президентського фонду Леоніда Кучми «Україна».
У ній беруть участь сестри-графіки Тетяна та Катерина Очередько, скульптори Єгор і Микита Зігури та Петро і Андрій Озюменки, а також мистецтвознавці Ольга та Олеся Собкович. Виставка демонструє особливості творчості близнюків у графіці та скульптурі.

В Ук­раї­ні вже вп’яте при­су­джу­єть­ся пре­мія іме­ні Гри­го­рія Ко­чу­ра. Її ни­ніш­нім ла­уре­атом став ві­до­мий ук­ра­їн­ський по­ет і пе­ре­кла­дач, член На­ціо­наль­ної спіл­ки пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни Сер­гій Бор­щев­ський. Він пе­ре­клав по­над три­дцять п’єс з іс­пан­ської, анг­лій­ської, поль­ської, ні­мець­кої, ро­сій­ської мов.

Комітет із присудження премії нагородив Сергія Борщевського за переклад з іспанської мови серії поетичних творів: Педро Кальдерон «Стійкий принц. Драма-примара»; Амадо Нерво «Вибрана лірика»; Леопольдо Лугонес «Вибрана лірика»; Хорхе Луїс Борхес «Вибрані поезії».
Лiтературна премія імені Григорія Кочура заснована за ініціативою Міністерства культури України, Спілки письменників та родини Григорія Кочура у вересні 2009 року. Її присуджують письменникам і перекладознавцям за найкращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та за вагомі перекладознавчі праці з українського художнього перекладу.

У На­ціо­наль­но­му му­зеї лі­те­ра­ту­ри від­кри­ла­ся ви­став­ка за­слу­же­но­го ді­яча мис­тецтв Ук­раї­ни, за­слу­же­но­го ді­яча куль­ту­ри Поль­щі Ми­ко­ли Ше­лес­та. «Ма­льов­ни­ча Ук­раї­на» — та­ка на­зва твор­чо­го зві­ту ві­до­мо­го в Ук­раї­ні і да­ле­ко за її ме­жа­ми ху­дож­ни­ка-гра­фі­ка пе­ред ша­ну­валь­ни­ка­ми на­ціо­наль­но­го об­ра­зо­твор­чо­го мис­тец­тва.

Віншуючи Миколу Миколайовича під час відкриття виставки, народний художник України Леонід Андрієвський зазначив: «Стиль у живописі — це особлива манера кожного майстра, властива тільки йому особисто. Цей талант не здобувається у стінах художніх інститутів. Він народжується разом із митцем».
Микола Шелест — уродженець села Губиниха на Дніпропетровщині, краю, де були зимівники запорізьких козаків. Намалював свій перший малюнок у 1946 році. Десятирічний хлопчик зобразив худенькі постаті дітей, над головами яких літали шматочки хліба...