Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Київське «Динамо» у п’ятому турі групового турніру Ліги чемпіонів УЄФА посоромило скептиків, які вже були готові відправити чемпіонів України до нижчого за рангом турніру — Ліги Європи. Натомість саме в цьому турнірі може продовжити виступи у 2016 році донецький «Шахтар», який матч із «Реалом» у Львові завершив з ідеєю «втрачено все, крім честі».
Єврокубковий тиждень для українських представників розпочався виїзним матчем «Динамо» в Португалії. Місцевий «Порту» перед початком матчу очолював групу G з 10 очками, динамівці мали п’ять балів. Лише перемога в цій грі повертала киян до числа претендентів на вихід до плей-оф у Лізі чемпіонів, будь-який інший результат відправляв «Динамо» до Ліги Європи.
Для лідерів української футбольної першості — «Шахтаря» та «Динамо» головним завданням 15-го туру було не втратити очок у чемпіонаті і не травмувати провідних футболістів напередодні матчів у Лізі чемпіонів. Що вони успішно і зробили.
Луцька «Волинь» любить псувати нерви фаворитам, але цього разу була декласована «Шахтарем». І якщо до гри хтось і міг поставити на команду з Луцька, то сам матч усе розклав по полицях. Наставник донеччан Мірча Луческу виставив оптимальний склад. Довго протриматися «Волині» гравці «Шахтаря» не дали. Вже на 19-й хвилині господарі повели в рахунку. Після гарматного прострілу Срни Марлос розстріляв ворота гостей — 1:0.
Американські хірурги провели успішну операцію з пересадки обличчя пожежнику Патріку Хардісону. Постраждалий від опіків чоловік отримав нову шкіру голови, вуха, очі і ніс. За словами хірургів, ця операція — перша у своєму роді, оскільки до теперішнього моменту пересадка шкіри такого масштабу не проводилася.
Донором став 26-річний американець Девід Родбауг, смертельно поранений у велосипедній аварії. 26-годинну операцію, що проводилася в Медичному центрі Нью-Йоркського університету в серпні поточного року, очолював хірург Едуардо Родрігес. Через майже три місяці після операції фахівці підтвердили, що процедура пройшла успішно.
1 ГРУДНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДом
Відтоді Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно і головна його мета — звернути увагу суспільства на цю проблему.
За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилося. Протягом останніх 6 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІДом скоротилася на 20%. Натомість в Україні поряд із країнами Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІДу — найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до кінця 2015 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 600 до 820 тисяч.
Зниження імунітету після перенесених простудних або вірусних захворювань може призвести до розвитку питиріазу, або рожевого лишаю. Найчастіше ця хвороба вражає жінок, ніж чоловіків. Рожевий лишай зустрічається в дорослих людей старше 40 років і в дітей, яким більше 10 років.
Як виникає і перебігає питиріаз? Які методи застосовують для лікування і профілактики цієї хвороби? Про це ми розпитали у фахівця — кандидата медичних наук Галини Гірник.
Кореспондент «Демократичної України» побував на нещодавно проведеному в Києві дводенному міжнародному науково-практичному семінарі, організованому з ініціативи кількох структур України та Європейського Союзу (зокрема, Європейської комісії) й присвяченому обговоренню актуальних перспектив зондування земель сільськогосподарського призначення з метою моніторингу їхнього стану та оцінки врожайності.
У цьому форумі взяли участь і фахівці ще з восьми країн Європи — Австрії, Білорусі, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Туреччини, Угорщини, а також з Європейського космічного агентства (ЕSА) і представництв Організації Об’єднаних Націй та Світового банку.
Наш співрозмовник Богдан Жолдак — автор численних книжок у різних жанрах. Публікувався в Хорватії, США, Канаді, Німеччині та Японії. Переможець та лауреат літературних, театральних, кіно- і телевізійних фестивалів.
Богдан Жолдак усе життя плідно розпорошується — то як кіносценарист і організатор кіностудії, то як радіо- і телеведучий, то як прозаїк і драматург, то як викладач і навіть один із творців нової вищої освіти — Інституту екранних мистецтв ім. І. К. Карпенка-Карого.
Наша розмова — про здобутки та перепони на творчих територіях.
Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» запрошує відвідати екскурсійний тур «Мистецький Арсенал». За лаштунками. Історія. Сьогодення. Майбутнє», повідомляє i-pro.kiev.ua.
Екскурсії розпочинаються тією частиною території Арсеналу, яка зазвичай прихована від відвідувачів. Під час екскурсій усі охочі матимуть змогу дізнатися цікаві факти з історії Старого Арсеналу й оповите легендами давнє минуле будівлі та місцевості навколо неї.
У рамках екскурсійного маршруту відвідувачі матимуть змогу побачити внутрішній двір — місце, де на межі XVІ та XVIІ століть виник Печерський Вознесенський дівочий монастир, ігуменею якого впродовж 25 років була Марія Магдалина Мазепина, мати славетного гетьмана.
2016-го колекції Національного музею історії України стануть доступні в Інтернеті. Про це під час прес-конференції розповіла генеральний директор закладу Тетяна Сосновська, повідомляє Укрінформ.
«Наступного року ми розпочнемо оцифрування нашої фондової колекції, її візуалізацію і представлення в інформаційному просторі», — сказала вона.
Як зазначила директор музею, на сайті будуть розміщені фото експонатів та загальна інформація.
У новій столичній галереї «Дукат» відкрилася виставка «Той, що йде за Сонцем», повідомляє i-pro.kiev.ua. До неї увійшли роботи легендарного київського митця Анатолія Лимарєва. В експозиції, що має ретроспективний характер, представлено понад 30 робіт кінця 1950-х — початку 1980-х років із зібрання сім’ї художника.
Роботи одного з найяскравіших митців покоління 1960–1970-х украй рідко виставлялися на огляд широкого загалу. За життя не відбулося жодної персональної виставки Лимарєва та й надалі їх пройшло всього дві: остання — у 1999 році.
Ім’я Анатолія Лимарєва добре відоме серед художників та мистецтвознавців, але постать геніального митця залишається маловідомою в контексті українського мистецтва другої половини ХХ століття.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».