22 жовтня 2014 року ісламіст влаштував стрілянину біля військового меморіалу в центрі Оттави та в приміщенні канадського парламенту. В цей час у приміщенні був прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Фактично ця стрільба стала своєрідним канадським 11 вересня. Адже після відомих терактів у США 2001 року в Північній Америці не було зафіксовано жодного аналогічного випадку. Після фізичної ліквідації на початку травня 2011 року самого Усами бен Ладена взагалі здавалося, що зло поборене.
Періодично американські спецслужби звітували про попереджені теракти, але нечасто громадськості надавали неспростовні докази їхньої реальності. У той час як створена система стеження за потенційними терористами ззовні поки що не підводила сили безпеки. Інша справа, що запобігти теракту, який готує певна група, набагато «простіше», ніж удару з боку одинака. Тим паче що такий терорист є громадянином країни, в якій і скоює теракт.
За даними канадської поліції, стріляв уродженець провінції Квебек, який прийняв іслам. Інцидент було визначено як відповідь «Ісламської держави» на участь канадських військово-повітряних сил у бомбуванні їхніх позицій.

Від­був­ся дру­гий тур пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Бра­зи­лії. Між со­бою кон­ку­ру­ва­ли чин­ний пре­зи­дент Діл­ма Ру­сеф і пред­став­ни­ця опо­зи­ції Ма­рі­на Сіль­ва. Го­лов­ною ін­три­гою піс­ля пер­шо­го ту­ру за­ли­ша­ло­ся пи­тан­ня, на­скіль­ки бра­зиль­ська опо­зи­ція ви­явить­ся здат­ною кон­со­лі­ду­ва­ти­ся для під­трим­ки Ма­рі­ни Сіль­ви.

Чимало бразильських політологів вважали, що попри скоєні помилки Ділма Русеф, яка зрештою з великим відривом виграла перший тур голосування, переможе у другому турі також. На фініші боротьби багато її прихильників намагалися спекулювати на антиамериканських настроях. Вони нагадували, що Русеф, особливо після скандалу з прослуховуванням її приватних телефонних розмов Агентством національної безпеки США, зайняла принципову позицію щодо відмови американським нафтовим концернам зміцнити свою акціонерну присутність у головній нафтовій компанії країни «Петробразил».
Вартість цієї компанії суттєво збільшилася після відкриття геологами поблизу берегів Бразилії багатих покладів нафти, запаси якої можна порівняти хіба що з тими, які вже розробляються поблизу берегів США у Мексиканській затоці.

26 жовтня 2014 року парламентські вибори пройшли в Тунісі — на батьківщині арабських революцій 2011 року. Відразу після революції до нового парламенту Тунісу були обрані представники як світських демократичних партій, так і місцеві ісламісти з партії «Ан-Нахда».
Навесні 2012 року вони створили свій уряд, який почав досить радикальні реформи, спрямовані на згортання світських порядків у Тунісі. Проте цей радикалізм виявився надмірним для тунісців. Адже впродовж майже п’яти десятиліть Туніс вважався найбільш європеїзованою державою серед усіх країн Північної Африки. Цю європейськість засвідчувало не тільки майже рівнозначне використання французької мови, яка залишилася тунісцям у спадок від колоніальних часів поряд з арабською, а й повсякденні звички місцевих жителів.
Саме цей фактор найбільше відрізняє Туніс від сусідніх держав Північної Африки. Завдяки домінуючій світській ментальності туніське громадянське суспільство спромоглося на початку 2013 року дати відсіч ісламським радикалам та в союзі з туніською армією усунути їх від влади. Роль туніських військових у цьому процесі також цікава, оскільки вони, наприклад, на відміну від єгипетської армії, ніколи на постійній основі не втручалися у політику.

Дня­ми за­вер­шив ро­бо­ту са­міт Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу, який офі­цій­но за­твер­див но­вий пер­со­наль­ний склад Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії на чо­лі з люк­сем­бурж­цем Жан-Кло­дом Юн­ке­ром.

Нагадаємо, що на його кандидатурі особливо наполягала бундесканцлер Ангела Меркель, причому не тільки тому, що він також християнський демократ. Адже Юнкер, займаючи впливову посаду координатора зони євро, відіграв важливу роль у консолідації позиції країн Євросоюзу щодо грецької фінансової кризи та стабілізації курсу євро. До того ж він має чималий адміністративний досвід у коридорах влади брюссельської бюрократії.
Комісія на чолі з Юнкером діятиме з терміном повноважень до жовтня 2019 року. Пріоритетними завданнями її діяльності визначено сприяння економічному зростанню, боротьбу з безробіттям, створення консолідованої європейської енергетичної спільноти. Реалізація Європейської енергетичної хартії в умовах конфронтації з Росією залишається нагальним завданням для всього керівництва Європейського Союзу. Утім, інші завдання також не менш амбіційні. Зокрема, до 2030 року Євросоюз планує скоротити викиди вуглецю на 40% порівняно з рівнем 1990 року.

Уряд України ухвалив рішення вирівняти грошове забезпечення для всіх військовослужбовців однакового рангу, які виконують завдання в зоні антитерористичної операції. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні Кабінету Міністрів 24 жовтня.
У червні цього року, нагадав він, уряд ухвалив рішення про двократне збільшення грошового забезпечення для всіх військовослужбовців, які виконують завдання в зоні антитерористичної операції: «Але найбільше отримували військовослужбовці Збройних Сил, і після двократного збільшення об’єктивно, що інші військовослужбовці отримують дещо менше, ніж службовці ЗСУ».
Арсеній Яценюк підкреслив, що виплати за жовтень будуть нараховуватися вже згідно з постановою про вирівняння грошового забезпечення для всіх військовослужбовців однакового рангу.

Вес­на 2014 ро­ку. Від кож­но­го крим­сько­го те­ле­сю­же­ту сти­скає­ть­ся сер­це, а на очі на­вер­таю­ть­ся сльо­зи: по­кидь­ки в зе­ле­них ба­лак­ла­вах про­гу­лю­ють­ся з ав­то­ма­та­ми в ру­ках ву­ли­ця­ми міст і сіл пів­ос­тро­ва, а ук­ра­їн­ські вій­сь­ко­ві час­ти­ни ото­че­ні БТРа­ми «брат­ньої» кра­їни.
— Все, їде­мо у Крим, — ка­же Сер­гій Бур­бе­ло дру­жи­ні і ви­ми­кає те­ле­ві­зор. — Як­що їх не зу­пи­ни­ти, то во­ни і до Він­ни­ці ді­йдуть...
Жін­ка по­го­джує­ть­ся, і по­друж­жя... ні­ку­ди не їде!

— У нашому університеті починалася весняна сесія, і я повинна була приймати у студентів екзамени, — розповідає Світлана Бевз — викладач Вінницького національного технічного університету, кандидат технічних наук. — Ну а коли влітку почалися відомі події на Донбасі, вирішили: хоч би там що, а наше місце — на сході.
Разом із чоловіком — фахівцем програмного супроводження ПАТ «Вінницяобленерго», теж кандидатом технічних наук, вони за сприяння вінницької «Самооборони» пройшли на берегах Бугу своєрідний курс молодого бійця, де, зокрема, вчилися влучно стріляти, кидати гранати. Після цього при допомозі тієї ж «Самооборони» були зараховані бійцями добровольчого батальйону «Айдар».

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК

Під­роз­ді­ли ін­же­нер­них військ у зо­ні бо­йо­вих дій на схо­ді кра­їни знеш­ко­ди­ли ти­ся­чі ви­бу­хо­не­без­печ­них пред­ме­тів, вря­ту­вав­ши не од­не люд­ське жит­тя.

Солдати й офіцери, які в них служать, не ліквідовують ворога із засідок, не виконують спеціальних завдань у його тилу, не зачищають міста і села від бойовиків. Але без них важко уявити проведення антитерористичної операції. Адже саме вони щодня знищують десятки мін, фугасів, артилерійських снарядів, що не вибухнули. Цим самим рятують життя як товаришам по зброї, так і мирному населенню, виконують інші надважливі завдання.
— Інженерним підрозділам доводиться мати справу з великою кількістю залишених терористами розтяжок, мін та боєприпасів, які не розірвалися. За час проведення АТО групи розмінування обстежили та розмінували понад 50 об’єктів інфраструктури, — розповідає виконувач обов’язків начальника інженерних військ Збройних Сил України полковник Геннадій Кравченко. — Вибухонебезпечні предмети знаходимо скрізь: у підвалах житлових будинків, у школах та дитячих садках. Терористи, втікаючи, залишили замінованими водні колектори, залізниці та інші важливі об’єкти.

Ви­бо­ри до Вер­хов­ної Ра­ди вось­мо­го скли­кан­ня уже ста­ли на­дбан­ням іс­то­рії. Як і два ро­ки то­му, од­на з най­го­лов­ні­ших по­лі­тич­них по­дій по­да­ру­ва­ла ці­лу низ­ку ін­триг, про­дов­жен­ня яких ни­ні очі­ку­ють як фі­на­ліс­ти ве­ли­ких пе­ре­го­нів, так і біль­шість ви­бор­ців.
На­віть по­при те, що Цен­траль­на ви­бор­ча ко­мі­сія ще не опри­люд­ни­ла оста­точ­них офі­цій­них ре­зуль­та­тів во­ле­ви­яв­лен­ня, де­які вис­нов­ки мож­на зро­би­ти вже те­пер.

Хто біль­ше пе­ре­міг?
Отже, незважаючи на прогнози багатьох експертів, перше місце за партійними списками посів не пропрезидентський блок, а партія глави уряду. Щоправда, різниця між двома політичними силами — дуже незначна. Та й, беручи до уваги потенційних мажоритарних депутатів, Блок Петра Порошенка усе ж таки матиме найчисленнішу фракцію у новому парламенті.