Натомість опозиційний кандидат Маріна Сільва невтомно закидала Ділмі Русеф недостатню компетентність в управлінні економікою, профспілковий популізм. Хіба що Ділму особисто не звинуватили у цьогорічному провалі збірної Бразилії на домашньому чемпіонаті світу з футболу.
Отже, опозиційний кандидат очікувала фанатських політичних емоцій, які мали їй допомогти ліквідувати відрив від Ділми Русеф. Маріна Сільва розраховувала на невдоволення соціальною політикою уряду з боку представників бразильського міського середнього класу.
Найбільше невдоволення викликали гігантські урядові витрати на розбудову інфраструктури до чемпіонату світу, коли не обійшлося без корупційних скандалів. Але на превеликий жаль для опозиції, ці скандали персонально не забруднили репутації президента країни.
А от прихильники Ділми Русеф робили акцент на її зовнішньополітичних досягненнях. За її президентства посилилися позиції Бразилії у Латинській Америці. Не менш ефектно виглядали ініціативи Ділми Русеф у «Великій двадцятці» — держав, які мають найбільш розвинені економіки, та у неформальному блоку БРІКС.
Зрештою, вона є досить послідовним продовжувачем політичного курсу свого попередника Лули да Сільви, який залишається досить популярним бразильським політиком. Він закликав співгромадян дати шанс Ділмі Русеф продовжити розпочату справу перетворення Бразилії не тільки на латиноамериканського, а й на світового гіганта.
Андрій МАРТИНОВ