Лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв цього тижня взяв участь у неформальному засіданні Ради Безпеки ООН по Криму, скликаному з ініціативи Литви. Після Нью-Йорка він відвідав Вашингтон, де також провів низку важливих зустрічей. У своєму графіку перебування в США Мустафа Джемілєв знайшов можливість для ексклюзивного інтерв’ю Укрінформу. 

— Постпред Литви при ООН Рита Казрагіене сказала, що засідання в Нью-Йорку наблизило членів Ради до правди. Як Ви оцінюєте, наскільки вдалося донести інформацію про події в Криму до представників Ради Безпеки?
— Була представлена добра можливість. Мій виступ тривав хвилин двадцять. У ньому я виклав від початку й до кінця свої позиції з усіх питань, по референдуму і по окупації, а також своє бачення того, що б ми хотіли від Заходу. Потім було багато уточнювальних запитань. Думаю, ця зустріч була корисною. Шкода, що там не було представників Росії та Китаю, але це їхнє право.

Цьогорічна президентська кампанія від самого початку відрізняється від усіх попередніх, котрі проходили в Україні. Передусім тому, що ніколи досі колишній глава держави не «командував» з-за кордону і не вражав українців дедалі безглуздішими ініціативами. Та й випадків саме такого відсторонення від влади, як це сталося з Віктором Януковичем, у новітній українській історії також не існувало. 
Утім, на нинішній момент усе це — лише прелюдії до реальної боротьби за президентську посаду-2014. Висування кандидатів завершилося, і вже завтра Центрвиборчком офіційно оприлюднить інформацію стосовно кількості претендентів на «булаву».
При цьому чимало політологів навіть тепер, менше, ніж за два місяці до проведення виборів, зауважують: головною загрозою для кампанії залишається можливість її зриву. Передусім, це стосується низки східних областей, де сепаратистський бум хоча й пішов на спад, але все ще не припинився остаточно. До того ж, як повідомив цими днями секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Парубій, другий етап так званої руської весни в Україні очікують саме в травні. Тобто, коли президентська кампанія увійде в завершальну фазу.

ЗА ВИНЯТКОМ... ЛИХОВІСНОГО РОСІЙСЬКОГО ТРИКОЛОРУ
Минулої п’ятниці в Києві завершився ювілейний, уже 20-й за ліком, Міжнародний галузевий форум «Україна: подорожі та туризм», організаторами якого стали всесвітньо відомі компанії ITE Group Plc (Великобританія) та наша «Прем’єр Експо». 

Отже, два корпуси столичного виставкового центру, що на Лівому березі, гостинно відчинили двері, де протягом кількох днів презентували свої можливості понад 300 туроператорів із 22 країн, серед яких, зокрема, найбільше впадали в око екзотично-барвисті павільйони представників Китаю, В’єтнаму, Грузії та Туреччини. А от уже що стосується найближчих наших сусідів-росіян, то на відміну від попередніх років (коли ними, зазвичай, бронювалося до третини тутешніх корисних площ), цього разу мені ледве вдалося надибати одну-єдину експозицію, та й то — хоч як дивно — без усілякої державної символіки.

У четвер, 10 квітня, виповнилося 60 років тричі орденоносному державному підприємству «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля», яке є визнаним вітчизняним флагманом у створенні різноманітної ракетно-космічної техніки. 

Водночас — так уже склалася доля — учорашнє відзначення у Дніпропетровську ювілею цього провідного КБ, широко відомого у світі багатьма високоефективними розробками ракетних комплексів військового і мирного призначення, дослідницьких, моніторингових та інших космічних апаратів, ракетних двигунів тощо, припало якраз напередодні двох професійних свят — Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України, котрі відзначатимуть завтра — у суботу, 12 квітня.

Варто, мабуть, наголосити і на тому, що за шість десятків років, які минули від утворення цього конструкторського бюро, у його колективу було всього лише чотири керманичі: Михайло Янгель (з 1954-го по 1971 рр.), Володимир Уткін (1971–1990 рр.), Станіслав Конюхов (1991–2010 рр.), Олександр Дегтярьов (з 2010-го й понині).

22 квітня 2014 року Київ відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Він відіграв особисто важливу роль під час Євромайдану та продовжує значну увагу приділяти українським проблемам. Останнім часом вони набули вже не лише регіонального, а й фактично глобального виміру.

Запекла геополітична боротьба за Україну триває на всіх фронтах: від військово-політичного до дипломатичного. Причому час остаточних оцінок переможців поки що не настав. На превеликий жаль, поки що обсяги реальної військово-технічної та експертної підтримки України демократичними країнами — членами Північноатлантичного альянсу залишаються суто символічними. За винятком Сполучених Штатів, а також Польщі і балтійських держав, інші члени НАТО не роблять навіть гучних заяв на підтримку дій України у її конфронтації з Росією.
Тож не дивно, що довгоочікувані женевські чотиристоронні переговори у форматі США, Євросоюзу, Росії, України відбулися 17 квітня під знаком російсько-американської дипломатичної боротьби. Результатом такого «діалогу» стала розпливчата декларація, яка виявляється такою ж необов’язковою до виконання, як і сумнозвісний Будапештський меморандум 1994 року.