Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 29 Березень 2018 21:17

Комунальні охоронці чи кишенькова армія?

Rate this item
(1 Vote)

На Пол­тав­щи­ні ак­тив­но три­ває про­цес ство­рен­ня ко­му­наль­них охо­рон­них під­при­ємств із чис­ла ко­лиш­ніх учас­ни­ків АТО, кот­рі шу­ка­ють ро­бо­ту і пе­ре­бу­ва­ють на об­лі­ку в район­них цен­трах за­йня­то­сті.

Атошники — суб’єкти комунального експерименту?
Проблема працевлаштування колишніх бійців і командирів, які повернулись із зони бойових дій, дедалі стає гострішою в міру збільшення кількості учасників АТО, яких у регіоні сьогодні вже понад 10 тисяч. І це при тому, що загальна кількість безробітних, які офіційно зареєстровані в районних центрах зайнятості Полтавщини, коливається в межах 20–22 тисяч.

Звісно, що за такої ситуації працевлаштування учасників бойових дій стає серйозною проблемою для влади регіону. Підшукати вакансію з достойною оплатою для учасників АТО, котрі на передовій отримували на місяць 10–12 тисяч гривень грошового забезпечення, проблематично, бо майже ніхто з роботодавців в області не пропонує таких грошей.
До того ж мало хто з атошників погоджується працювати біля верстата щодня по 8–10 годин за 4–5 тисяч гривень зарплати. Адже отримання непоганої допомоги по безробіттю, котра часто більша за потенційну зарплату, скажемо відверто, цілком влаштовує фронтовиків. Тому чимало з них не горять бажанням працевлаштовуватися.
Свою роль у тому, що колишні учасники АТО не поспішають шукати роботу, відіграє й те, що майже всі вони вже отримали свої законні два гектари землі. Дехто з них, переважно в сільській місцевості, вирішив самостійно хазяйнувати на землі, розраховуючи на сталий прибуток.
Деякі — таких більшість — передали землю в оренду місцевим фермерам за непогану рентну плату. Інші вже позбулися відвойованих у чиновників ділянок, продавши їх за ринковою ціною, що забезпечило їм безбідне існування на кілька років уперед...
Але проблема працевлаштування атошників залишається на порядку денному, оскільки рано чи пізно сотні молодих здорових чоловіків, які втомляться від неробства, заявлять про себе... Вирішити її можна, запропонувавши учасникам бойових дій зайняття, до якого вони вже звикли, переконані в органах місцевого самоврядування та Полтавській ОДА.
Вибір тут невеликий: атошників вирішили працевлаштовувати в охоронні підприємства. Причому не в приватні, де вони розчиняться поміж інших центуріонів, а в колективи, в яких учорашні учасники бойових дій перебуватимуть у своєму середовищі.
Першими наважилися на такий експеримент у Миргородському районі, де у квітні 2017 року тамтешня райрада створила комунальне підприємство «Щит Миргородщини», надавши можливість працевлаштуватися двом десяткам учасників АТО. Вони входять до громадської організації «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» у Полтавській області.
Головним завданням комунальних охоронців є пильнування разом із поліцією громадського порядку на вулицях сільських населених пунктів, охорона комунального майна тощо. Крім цього, «Щит Миргородщини» взяв на себе обов’язок боронити фермерські поля від рейдерських захоплень.
Перший рік існування нової комунальної структури довів доцільність її існування, кажуть у райраді. Так, за час діяльності охоронного підприємства його співробітники, патрулюючи в селах району, неодноразово припиняли правопорушення, рейдерські захоплення тощо.
Таким самим шляхом пішли і в Полтавській міській раді, де торік уклали угоду з ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» у Полтавській області про надання охоронних послуг. Фактично таким чином було створено підрозділ на зразок муніципальної поліції.
Штатну чисельність громадських охоронців у Полтаві, які підтримуватимуть порядок на вулицях разом із поліцією, хочуть довести до 40 осіб. Усі вони будуть набрані з числа атошників.
Приклад Полтави та Миргорода наслідували і в Кременчуці, де міська рада так само уклала угоду про співробітництво з ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» у Полтавській області.

 

По­ча­ли в райо­нах, про­дов­жи­ли в об­лас­ті
Напевно, зрозумівши перспективність працевлаштування атошників в охоронних комунальних підприємствах районів і міст, у Полтавській ОДА теж вирішили діяти таким способом. Днями там провели нараду, на якій анонсували створення на Полтавщині обласного комунального охоронного підприємства, штат якого укомплектують виключно з колишніх учасників АТО.
До справи підійшли з розмахом: на новому підприємстві планують працевлаштувати 1500 учасників бойових дій. Із керівником нового підприємства вже визначилися. На цю посаду призначено учасника АТО, полковника запасу, колишнього начальника Полтавського зонального відділу правопорядку Анатолія Клеценка.
Полтавським журналістам він розповів, що завданням нової комунальної структури будуть два напрямки. Перший — забезпечення громадського порядку на вулицях і в громадських місцях Полтавщини, захист прав і свобод громадян, профілактика й запобігання правопорушенням, підвищення ефективності охорони громадського порядку.
Другий важливий напрямок — охоронна діяльність. Ідеться про охорону комунального майна та такого, що належить об’єднаним територіальним громадам. Окрім того, атошники обіцяють приділити увагу національнопатріотичному вихованню молоді.
Важливим є й те, на думку А. Клеценка, що безпеку полтавців охоронятимуть професіонали своєї справи, тобто учасники АТО — люди, які самовіддано захищали суверенітет і територіальну цілісність України. Він переконаний, що вони виправдають надії і сподівання своїх земляків і сповна використають свої здібності та досвід задля суспільної користі.
«У перспективі ця організація буде розрахункова і утримуватиме себе за власний рахунок. Сьогодні область витрачає гроші на охорону об’єктів і наших закладів, тому з нашої ініціативи разом з учасниками АТО ми весь потенціал спрямуємо на залучення і працевлаштування саме учасників АТО...» — зазначив голова Полтавської ОДА Валерій Головко, презентуючи нове підприємство.
Важливим нюансом створення обласного охоронного підприємства є й те, що учасники антитерористичної операції, які перебували у статусі безробітних, зможуть повернутися до активного життя в суспільстві з достойним працевлаштуванням та повним соціальним пакетом.
Обласне комунальне охоронне підприємство, як планується, зареєструють як юридичну особу найближчим часом, а ініціативна група, яка займається його створенням, має підрахувати кошторис та подати на затвердження на наступну сесію обласної ради.
«Що стосується посадових окладів та забезпечення форменим одягом, соціальної страховки тощо — всі ці витрати на першому етапі бере на себе обласний бюджет. І друга складова — створення реєстру установ комунальної форми власності, які будуть підпадати під опіку новоствореної комунальної установи. Щоб ми подивилися, де закінчуються терміни договорів оренди, щоб ці установи ми теж передавали під охорону комунальної установи...» — пояснив В. Головко.

shit 1Кому насправді вигідні комунальні охоронні підприємства?
Полтавці активно відреагували на створення охоронного обласного комунального підприємства з числа учасників АТО. Якщо під час наради у голови Полтавської ОДА ніхто начебто не заперечував проти самої ідеї створення підприємства, то в соціальних мережах розгорнулася жвава дискусія щодо його доцільності.
Якщо на створення схожих комунальних підприємств на рівні районів та міст користувачі Інтернету майже не відреагували, то звістка про створення численного охоронного підприємства при обласних чиновниках породила дискусії. Зокрема, щодо повноважень комунальних охоронців, їхнього правового статусу, гарантії безпеки та взагалі законності створення таких структур місцевою владою тощо.
Говорять і про те, що працевлаштовані атошники фактично перебирають на себе функції поліції. Принаймні, в питанні охорони громадського порядку на вулицях.
Виходячи з досвіду перших кроків діяльності атошників і ролі охоронців за угодою з Полтавською міськрадою, яких одразу ж використали для підтримання порядку на сесіях міськради, де останнім часом місцеві активісти заливають сала за шкіру депутатам, нові охоронні комунальні структури в Мережі почали називати «особистою армією» районних, міських і обласних керівників.
Правда, це категорично заперечують як чиновники, так і самі комунальні атошники — охоронці. Приміром, про це журналісти запитували керівника підрозділу ГО «Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій» у Полтавській області, який почала фінансувати Полтавська міська рада.
На запитання: «Чи ви не боїтесь, що вас будуть називати «приватною армією Мамая?» (Олександр Мамай — голова Полтавської міської ради. — Авт.) той відповів:
«Ні, не боїмося. Кажуть, що Мамай нас купив. Більше того, говорять, що ми будемо голови відбивати протестувальникам. Ні, я наголошую: для того щоб змінювати суспільство, повинно все виконуватися за законом. Тому якщо є питання, то треба сідати й обговорювати. В сутичках ми не беремо участі...»
У поліції Полтавщини ініціативу зі створення охоронних комунальних підприємств підтримують. Усе ж допомога правоохоронцям. І, схоже, конкуренції не бояться з огляду на непевний правовий статус комунальних охоронців.
Помірковані місцеві аналітики пропонують трохи зачекати з висновками, щоб дати можливість новоствореним комунальним охоронним підприємствам проявити себе і лише після цього робити висновки щодо справжньої мети та законності створення таких підприємств...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то прес-служ­би 
Пол­тав­ської ОДА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».