Відкривати туристичний сезон — це давня фішка Кам’янця, від нього вже така звичка перекинулася і в Збараж, і Тернопіль, і навіть у тотально-нетуристичний Хмельницький. Починалося все з Кам’янця і вже хоча б тому не має закінчитися. Щороку місто відвідують 250 тисяч туристів, з яких 84,9% захоплюються пам’ятками архітектури, а 37,6% приїжджають на знамениті фестивалі.
Цього року відкриття турсезону пройшло не так гучно, як раніше, закордонних гостей було менше (активно представляла себе хіба що Туреччина. Поляки, литовці та інші часті гості подібних заходів цьогоріч не були помічені — в країні війна, в таких умовах з інтуристами завжди сутужно).
Кам’янець-Подільський відкрив туристичний сезон. Будівлі в мініатюрі, давні жіночі убори селянок та міських панянок, мистецтво малювати на воді — все це та ще безліч розваг і виставок придумали для туристів в історичному місті. Найцікавіші події відбувалися на площі Польський ринок та у Старому замку. Туристів спочатку годували кашею, а потім розважали. Менш ніж за годину розійшовся великий казан кулешу із салом, мабуть, тому що смачний, а не безплатний.
Заходи фестивалю містили науково-освітню, гастрономічну (майстер-класи з кавоваріння «На всі смаки», конкурс майстерності «Лате-арт», ярмарок солодощів до кави), мистецьку (поетичне свято віршів про каву, виставка кавових атрибутів, belly-dance-шоу, майстер-клас східних танців), розважальну складові (гадання на кавовій гущі «Магія кави», кавова естафета, квест історичними місцями Кам’янця-Подільського «На запах кави», кавові тантамарески, розіграш призів кавової тематики).
Ніщо так не сприяє атмосфері довіри, спокою і щирій бесіді, як філіжанка кави, особливо якщо вона буде випита в місті, де вперше на теренах сучасної України з’явився цей напій.
За науковими дослідженнями, вже в 1681 р. у Кам’янці було 10 кав’ярень (у Відні першу кав’ярню відкрили лише через два роки!). Воно й не дивно: у 1672 р. Кам’янець і Поділля окупували турки. В частині Порти і без кави? Не могло такого бути. Тому в місті була кава — тоді турецька, пізніше польська.
Мандрівники ХІХ ст. залишали спогади про Кам’янець, в яких трактири тодішнього губернського центру порівнювали з іншими російськими трактирами: в тих переважно чаювали, у кам’янецьких пили каву. Традицію звела нанівець звичка російської влади підслуховувати, що народ за кавою говорить: міщани і дворяни почали оминати кав’ярні, а ті — банкрутувати.
333 роки кам’янчани приховували традиції кавоваріння і цього року вперше на відкриття туристичного сезону пригостили всіх гостей запашною кавою із 333-літрової турки. Рекордну в Україні ємність кави було зварено на центральній площі Старого міста під час фестивалю кави «Кам’янецька турка». У виготовленому 300-літровому посуді зготували 6000 порцій напою, щоб зайняти абзац у Книзі рекордів України.
Історики з Кам’янця, Львова і Хотина провели круглий стіл на тему кави у підвалах XVII ст. (найцінніше, напевно, що є у знаменитому кам’янецькому готелі «Рейкарц»). По завершенні була дегустація за трьома давніми рецептами та імпровізоване експертне опитування щодо визначення фірмового смаку автентичної подільської кави. За його підсумками, перемогу святкував традиційний турецький напій, хоча присутні відзначили приємний гострий присмак кави з Поділля. Ну, то деталі, а головне — Кам’янцю зараз дуже хочеться забрати у Львова лаври кавової столиці. Змагання тільки почалося, отже, гості міста досхочу зможуть насолодитися різними відтінками смаку кави з Кам’янця.
Кам’янець-Подільський — місто настільки мальовниче, що в ньому кожен четвертий мешканець — художник, який малює рідні куточки. Цього року юні таланти здивували гостей міста мистецькою акцією «Травнева палітра». 3 травня було проведено відкритий конкурс-пленер «Замковий етюд», майстер-клас з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва від відомих подільських художників.
Головним акцентом свята стало монтування найдовшої в Україні стріт-арт-галереї «Мости єднання» з 4 тисяч малюнків. Вулиці Старого міста загальною довжиною 1300 м за допомогою дитячих малюнків з’єднали два мости над річкою Смотрич: Новопланівський та Замковий — зі східної до західної частин півострова. За задумом організаторів, проектом «Мости єднання» Кам’янець-Подільський через мистецтво пропагує мир і злагоду в суспільстві.
У Львові та Кам’янці-Подільському у XIX столітті активно діяли товариства атлетичної гімнастики. У кращих традиціях минулого під гаслом «Схід і Захід разом» 2 травня на території Старої фортеці вперше в Україні відбувся фестиваль силового мистецтва за участі найсильніших атлетів країни та рекордсменів Книги рекордів Гіннесса. В рамках фестивалю за Кубок України змагалися майстри хвату (армліфтинг). Окремо для глядачів було проведено змагання на витривалість (утримання трьох пудів) за приз ФАУ. Усі охочі могли доторкнутися до старовинних гир (період від Петра I до Миколи II) та випробувати ними свою силу.
Активних туристів чекав у Кам’янці-Подільському фестиваль експериментальної археології «Історичний пікнік». Власними руками спекти хліб у печі, розфарбувати щит, виготовити горщик, змайструвати стрілу, лук, пофарбувати одяг природними барвниками всі присутні змогли разом із членами військово-історичного товариства. Головна героїня Кам’янця — Стара фортеця — здивувала туристів парком архітектурних мініатюр «Замки, палаци та фортеці України».
Старе місто три дні поспіль пригощало гостей стравами на всі смаки: подільською кашею, узваром, солодощами. А для вишуканих гурманів естетики і поціновувачів історії та мистецтва відбулися презентації виставок кавових атрибутів, головних уборів, трипільських візерунків, вуличний театр, фаєр-шоу і навіть елементи опери в мініатюрі «Трубадур».
Окрім того, у програмі захоплюючі екскурсії від кращих гідів: вірменськими кварталами, польськими храмами, руськими площами, турецькими бастіонами, литовськими вуличками та каньйоном річки Дністер. А ще музика, танці та багато сюрпризів. Свято чекає гостей!
Вяче­слав КОВ­ТУН
Фото надано автором