Експозиція розпочинається з «Книги часу», яка складається з численних різностильових годинників великих розмірів, навіть більших за людський зріст, вироблених із дерева, металу, порцеляни, оздоблених міфологічними фігурками та щедрою позолотою. Колишній диктатор неначе намагався привласнити час, зупинити його або, принаймні, контролювати.
«Книга води» нагадує, що резиденція побудована на березі Дніпра, а в інтер’єрах, окрім басейнів, стихія води була присутня у вигляді морських пейзажів, серед яких картини І. Айвазовського («Вид Феодосії в місячну ніч»), А. Мещерського (знаний пейзажист ХIХ ст., писав здебільшого кримські пейзажі) тощо. У цьому ж розділі експонуються самовари та ікорниці. Численні канделябри і свічники, переважно з бронзи, срібла і каменя, більшість з яких ніколи не використовувалася за призначенням, тематично складають «Книгу світла».
Зала «Книга духовності» містить незліченні ікони, абсолютно різні за письмом, призначенням (домашні, храмові) та якістю. Поряд розміщено унікальні ікони візантійського періоду, шедеври українського бароко, примітив і сучасний монастирський іконопис. Є й зразки живопису на релігійну тематику — авторський варіант картини російського художника В. Полєнова «Хто з вас без гріха» («Христос і грішниця», 1908). Сюди ж включено зібрання цінних стародруків, серед яких «Апостол» Івана Федорова, виданий у Львові 1574 року.
Особливу увагу привертає зала «Книга марнославства», наповнена зображеннями господаря Межигір’я, виконаних у різних техніках: портрет, вишитий хрестиком, зроблений із бурштину, набраний із зернят рису, велика портретна лялька, що нагадує городнє опудало, бронзове погруддя, претензійна і кумедна настільна статуетка. Кілька живописних творів: портрет із шоломом на тлі автомобіля під назвою «Шляхами перемог», парадний портрет роботи відомого російського художника Нікаса Сафронова, на якому колишній президент значно ідеалізований і майже на себе не схожий; нарешті, досить схожий портрет зі знайомим неприємним бундючним виразом обличчя.
До «Книги марнославства» увійшли і три примітивно-дилетантські картини з маєтку В. Пшонки: Пшонка у вигляді полководця Кутузова, його дружина у вигляді імператриці Єлизавети Петрівни, рукостискання прокурора з Януковичем. Обличчя на останній картині пошкоджені бійцями Самооборони...
У наступних залах містяться громіздкі вироби із напівкоштовного каміння (деякі з них, втім, є імітацією), вази з художнього скла, скульптури з бронзи, дерева, мармуру, картини на галантні та мисливські теми, пейзажі, натюрморти, посуд, колекція холодної і вогнепальної зброї, є навіть шкіра крокодила.
Виставка триватиме декілька місяців. Усі охочі матимуть нагоду детально роздивитись експозицію скарбів Межигір’я, зробити власні висновки щодо естетичного та етичного простору резиденції, смаків колишньої влади.
Ніна МАКСИМОВА
