Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 05, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 12 Грудень 2019 15:05

Дорогу – приватним гуральням

Rate this item
(0 votes)

Про наміри навести лад у спиртовій галузі нова влада заявляла неодноразово. Детально обговорили це питання на робочій нараді з питань розвитку спиртової галузі у Тернополі за участю Президента Володимира Зеленського.
Розпочати вирішили з аудиту заводів, аби мати уявлення про їхню виробничу спроможність, і вже на основі цього визначити шляхи реорганізації галузі та зосередитися на розв’язанні проблем, які періодично привертали увагу суспільства.

Аудит і кадрові чистки
Деталізував потребу аудиту заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Мовляв, необхідно вибрати ті заводи, які ще зможуть працювати за профілем. З 80 тих, що нині числяться, орієнтовно можуть виробляти харчовий спирт лише десь третина. Ще третина могла б переорієнтуватися, приміром, на виробництво біоетанолу.
Ну і, нарешті, третя частина підприємств — це просто морально застарілі виробництва. Проте й їх можна перепрофілювати з огляду на наявну інфраструктуру. Та й зробити це буде нескладно, адже 2 жовтня парламент ухвалив закон, який скасовує перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Тобто спиртові заводи виключено зі списку заборонених до роздержавлення й до них відкрито шлях для інвесторів.
Влада взялася за вирішення питання «стахановськими» темпами. Вже 10 жовтня міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що ДП «Укрспирт» буде передане на приватизацію. У міністерстві навіть підрахували, що приватизація дасть змогу залучити до державного бюджету 6–7 млрд грн.
Далі вже Президент України перебрав ініціативу на себе. 23 жовтня він подав до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», який мав лібералізувати виробництво та обіг спирту етилового.
А щоб увесь цей ланцюжок виглядав логічно та ґрунтувався на реальному стані справ, і був потрібен аудит «Укрспирту» та ДП «Укрспирт». Контролери, які його проводили (а це 13 технічних експертів з 4 компаній), зафіксували вельми невтішну картину. Ось як про це написав профільний міністр Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook:
— Не всі знають, що «Укрспиртів» насправді — два: Концерн «Укрспирт» та ДП «Укрспирт» — загалом 83 заводи (і ще один належить ДУС, а ще 2 — МОЗ).
Держава провела аудит реального стану справ підприємств: 22 заводи з 83 у незадовільному стані та не відповідають технічним вимогам, 29 заводів обладнані зареєстрованими витратомірами-лічильниками етилового спирту та зареєстровані як акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ). 43 заводи вже тривалий час простоюють, 40 заводів здійснювали свою діяльність протягом 2019 року.
Ця статистика шокує ще й тим, що держава торік витратила на непрацюючі підприємства 112,36 млн грн, а за 9 місяців 2019 року — 80,19 млн грн. Якщо до цього додати ще майже 19 млн грн перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, які впродовж цього часу закуповували за завищеними цінами, то це вже справжній фінансовий злочин.
Тож, мабуть, недалекий був від істини Президент Володимир Зеленський, коли заявляв, що більше половини виробництва державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» перебуває в «тіні». За даними Офісу Глави держави, за останні 10 років виробництво легального харчового спирту скоротилося в чотири рази.
З усім цим треба було щось робити. Недарма ще до закінчення аудиту в жовтні 2019 року відбулися кадрові пертрубації: уряд звільнив виконувача обов’язків директора ДП «Укрспирт» Юрія Лучечка та призначив виконувачем обов’язків Сергія Блескуна — радника міністра економіки з питань спиртової галузі, що раніше був заступником керівника ДП «Укрспирт».
Новий керівник, представляючи результати технічного аудиту галузі, надав детальний звіт по кожному заводу, який містив у собі основні показники потужностей та стан обладнання. При цьому посадовець запевнив, що кожен крок менеджменту підприємства спрямовано на аналіз, удосконалення та покращення роботи галузі.
Та чи буде у в. о. можливість втілити задумане в життя, сказати складно. Адже на початку листопада оголошено конкурс на посаду керівника державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, який відбувається за процедурою, що визначена для підприємств, особливо важливих для економіки.
Навряд чи втримаються на посадах й інші керівники. За наказом Мінекономіки вже позбулися посад п’ятеро керівників підприємств «Укрспирту». Та чи такими мають бути покарання за безгосподарність, а тим паче за зловживання для очільника об’єднання та директорів заводів?
Чого тільки варті накази керівництва «Укрспирту», за якими були премійовані на загальну суму 53,52 млн грн працівники заводів, котрі не виконували місячних планів (від 40 до 99%)?
Про зайві витрати на непрацюючі підприємства, які лише за 9 місяців 2019 року становили понад 80 млн грн, уже говорилося вище. І це неповний перелік переступів спиртових воротил.

Новим законом — по спиртовій галузі
Ініціатором радикальних законодавчих змін у спиртовій галузі виступив Президент. Його законопроєкт (№ 2300) був зареєстрований у Верховній Раді 23 жовтня, 15 листопада парламент підтримав документ у першому читанні, а 3 грудня 284 голосами за необхідних 226 депутати проголосували у другому читанні і в цілому за зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
При цьому, як пояснив голова парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, всі правки до другого читання були враховані. Серед них і цілодобове відеоспостереження, що має сприяти прозорому виробництву спирту, і обмеження імпорту, що покликане захистити внутрішніх виробників, і багато інших поправок.
Навіщо потрібні зміни й про що саме йдеться, можна довідатися з пояснювальної записки. Там сказано, що за останні 10 років виробництво легального харчового спирту скоротилось у 4 рази.
Таке стрімке падіння зумовлене відсутністю інвестицій в оновлення основних засобів, що обумовлює високу собівартість і низьку цінову конкурентоспроможність вітчизняного спирту на зовнішніх ринках, а також скорочує експорт.
Не менше впливає й зростання тіньового обігу спирту. Його частка виросла з 10% у 2007 році до 55% загального споживання харчового спирту в Україні у 2019 році. Тож саме заради детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції та скасування державної монополії на виробництво спирту й розроблено законопроєкт.
Його прийняття не потребує додаткових витрат із державного бюджету і забезпечує становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.
Отже, цим документом вносяться зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», які передбачають скасування державної монополії на виробництво спирту з 1 січня 2020 року.
Зокрема, буде надана можливість суб’єктам господарювання будь-якої форми власності виробляти і продавати спирт, у тому числі на експорт, за наявності відповідної ліцензії. Обов’язкова умова для отримання ліцензії — встановлення цілодобового відеоспостереження за місцем виробництва.
Водночас заради захисту вітчизняного товаровиробника передбачено обмеження на імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що здійснюється до 1 січня 2024 року.
Ці операції зможуть проводити тільки уповноважені Кабінетом Міністрів державні підприємства, які матимуть відповідні ліцензії. При цьому імпорт не може перевищувати 10% обсягу виробництва спирту на підприємстві.
До 1 січня 2024 року виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюватиметься з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України.
Уточнено й правила оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі. Вона може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлюється Кабміном.
Умови роздержавлення підприємств галузі конкретизовано. Особи, які придбали майно ДП «Укрспирт», а також підприємства концерну «Укрспирт» або уклали договір у рамках державно-приватного партнерства щодо такого майна, мають узяти на себе зобов’язання до 1 липня 2021 року зберегти види діяльності та не менше ніж 70% штатних одиниць персоналу, задіяних у виробництві станом на 1 січня 2020 року.
Забороняється участь у приватизації, оренді державних підприємств — виробників спирту резидентів іноземної держави, визнаної державою-окупантом та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, та осіб, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами такої іноземної держави або діють в їхніх інтересах.
У прикінцевих положеннях сказано, що з 1 січня 2020 року скасовується державна монополія на виробництво спирту. Кабмін протягом трьох місяців з дня опублікування закону зобов’язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ним та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 липня 2020 року.
Від втілення в життя схвалених змін у галузі спиртового виробництва очікують чимало позитивних зрушень. Ідеться про те, що роздержавлення дасть змогу виробникам алкогольних напоїв інвестувати в сучасні виробничі потужності з випуску спирту. Адже їм найбільше необхідна власна ресурсна база для забезпечення стабільного виробництва та кращої якості алкогольних напоїв.
Такі виробники не будуть зацікавлені у продажу спирту на тіньовий ринок, бо продуковані з нього напої створюватимуть конкуренцію легальним.
Мовляв, уже навіть є приклади демонополізації виробництва окремих видів спирту. Ще в 2008 році ліквідували державну монополію на виробництво коньячного та плодового спирту. Такі ліцензії мають близько 20 приватних компаній, однак тіньовий ринок коньячного та плодового спиртів не з’явився.
Навпаки, дозвіл на виробництво коньячного спирту приватним компаніям дав змогу побудувати сучасні виробничі потужності та наростити обсяги використання вітчизняного коньячного спирту серед окремих компаній до 80%.
Усе це вже позитивно відбилося на українському виноградарстві. А нинішні законодавчі зміни можуть посприяти розвитку аграрного бізнесу. Він може бути зацікавленим у будівництві нових високотехнологічних спиртових заводів з метою експорту продукції з більшою доданою вартістю, ніж сировина (зерно).
Однак є й чимало пересторог. З одного боку, приватизацію «Укрспирту» активно підтримують виробники горілки, які нині купують сировину за встановленими державою цінами і не завжди хорошої якості. І кожен раз домовлятися про постачання, про ціни буває досить накладно. Тому куди вигідніше мати власне підприємство.
Але чи захоче бізнес викуповувати заводи «Укрспирту»? Адже, як уже було сказано вище, більшість із них «убиті» й тому дешевше побудувати завод із фундаменту.
Є й такі думки, що, роздержавлюючи таку стратегічну галузь, як спиртова, треба було передбачити перехідний період, провести передпродажну підготовку. Навіть є підозри, що виробничі потужності «Укрспирту» можуть закрити чи перепрофілювати з метою знищення як конкурента.
А дехто побоюється, що в разі незабезпечення рівного доступу всіх ключових гравців до виробничих потужностей отримаємо олігополію (монополію кількох найбільших компаній), яка може бути гіршою за нинішню державну.
Чимало незрозумілого й у питанні ліцензійних умов для приватних виробників спирту. Чи буде мінімальний обсяг виробничих потужностей? Чи пропишуть умови контролю над якістю? Скільки коштуватиме ліцензія, якими будуть терміни її видачі та умови відкликання? Словом, запитань, на які поки що немає відповіді, чимало.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».