Пили і питимемо?
Проблема насправді серйозна, адже безконтрольний продаж спиртного, особливо вночі, стверджують аналітики, створює чимало проблем для нашого суспільства. Не менш згубних, приміром, за поширення наркотиків. Через що час від часу в Україні набирає обертів рух за заборону продажу алкоголю в нічний час.
Потуги держави в боротьбі з пияцтвом українці пам’ятають ще з радянських часів, коли Країною Рад прокотилася масова кампанія, покликана покласти не тільки край пияцтву на роботі та в побуті, але всьому, що сприяє надмірному виробництву алкоголю.
Тоді під безжальний каток широко роздутої кампанії пішли навіть плодоносні кримські виноградники, а спиртне заборонялося продавати в крамницях раніше десятої години дня тощо. Активно пропагувалися так звані безалкогольні весілля та поминки тощо.
У незалежній Україні, де майже три десятки років поспіль переймалися пошуком національної ідеї та утвердженням державності, до питання системної боротьби з пияцтвом у влади не доходили руки, бо з’явилося дуже багато інших проблем — безробіття, інфляція, занепад виробництва, багатомісячні затримки зарплат і пенсій тощо.
А між тим любителів оковитої на вулицях українських міст і сіл більшало. Відповідно зростала і злочинність, котру, як відомо, підживлюють людські пороки, серед яких надмірна пристрасть до чаркування посідає не останнє місце.
Пияцтво в Україні — дуже гостра соціально-культурна проблема: щороку в Україні ставлять на облік 100 тисяч алкоголіків. Загальна їхня кількість більше удесятеро, це набуває ознак національної епідемії.
Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення на рік.
Україна стабільно посідає третє місце у світі за середнім споживанням горілки на людину. Про це свідчать дані рейтингу, складеного на основі даних британської компанії International Wine & Spirit Research. Згідно з ним на душу населення в Україні доводиться 7,7 л горілки на рік. (Перше місце в даному рейтингу належить Росії (13,9 л), друге — Білорусі (11,3), четверте — Польщі (7,0), п’яте — Казахстану (5,9).)
За даними Національної ради з питань охорони здоров’я, щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей. А екс-міністр охорони здоров’я України професор Микола Поліщук стверджує, що щодня алкоголь убиває 40 українців. Це близько вісім тисяч отруєнь, ще вісім тисяч — кардіопатій, а також інші захворювання і нещасні випадки, пов’язані з вживанням алкоголю.
Крім того, за його словами, в Україні зараз фіксується 25–30% випадків дитячої патології новонароджених і дуже часто причиною цього є саме алкоголь, тобто вживання алкоголю як матір’ю, так і батьком. Майже 40% українських підлітків 14–18 років регулярно вживають спиртні напої.
Алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30% українських чоловіків. На думку вітчизняних медиків, нині в Україні нараховується понад 700 тисяч лише офіційно зареєстрованих алкоголіків. Причому на шістьох питущих чоловіків припадає одна жінка...
Отже, питання боротьби з пияцтвом в Україні постало руба! Про що вже давно репетує громадськість, заручившись підтримкою поліції, де щодня стикаються з жахливими наслідками непомірного вживання спиртного.
Кому вигідні нічні «розливайки»?
Але навіть така убивча статистика не змушувала керівництво країни до початку системної і безкомпромісної боротьби з пияцтвом. Не в останню чергу, стверджують аналітики, через опір тих, для кого виробництво і продаж алкоголю стали прибутковим бізнесом. Тож алкогольне лобі всіляко пручається будь-яким змінам, що можуть призвести до обмежень торгівлі спиртним.
Більш того, навіть домоглося того, що держава поступилася своїм монопольним правом на торгівлю алкоголем і дозволила його продаж приватним структурам. Після чого одразу, наче гриби після дощу, почали з’являтися різного штибу «розливайки» і «наливайки», де цілодобово торгують сумнівної якості алкоголем.
Варто зважити і на те, що в країні з’явилася розгалужена мережа з підпільного виробництва алкоголю-фальсифікату, де зі спирту невідомого походження «колотять» горілку і навіть «коньяк». Вживання яких небезпечне для здоров’я, а то й для життя українців...
На такому тлі справу боротьби з безконтрольним продажем спиртного, зокрема вночі, до рук узяла громадськість. Наразі відомо, що під її тиском заборону на продаж спиртного після 22:00 встановлено вже в 16 регіонах України.
Очевидно, таких областей могло бути і більше. Якщо б не шалений спротив алкогольного лобі та непослідовна позиція місцевої влади, яка в багатьох випадках сама перебуває під впливом тих, хто рішуче виступає проти зазіхань на свої бізнес-інтереси.
Приклад тому і Полтавщина, де боротьба за заборону продажу алкоголю вночі нагадує відому працю революціонера Леніна «Крок уперед, два кроки назад». Якщо рішення про заборону торгівлі спиртним після 22:00 в кількох невеликих райцентрах, приміром Хорол, ухвалювалося доволі швидко, то в інших не без проблем.
Так, у промисловому Кременчуці депутати тамтешньої міськради лише з третьої спроби 24 квітня 2019 року спромоглися затвердити на сесії це рішення. А до того навколо проекту рішення про заборону торгівлі вночі спиртним точилася жорстока і безкомпромісна дискусія, бо в наддніпрянському місті чимало підприємців відстоювали свою точку зору щодо того, що заборона «нічого не змінить» у боротьбі з пияцтвом.
Так само не без дискусії ухвалювалося рішення і в Горішніх Плавнях. А в місті-курорті Миргород міськраді навіть довелося втягуватися у судову тяжбу після того, як там прийняли рішення про заборону продажу вночі спиртного. Сергій Соломаха, миргородський міський голова, розповів кореспонденту «ДУ» про нелегкий шлях до перемоги.
«Уперше в Миргороді заборонили продаж алкоголю в нічний час ще 2014 року. Одразу після початку бойових дій на Сході України. Тоді до міськради надходило багато звернень від громадських організацій та миргородців із таким проханням. Мовляв, у місті дуже багато військових (у Миргороді дислокується бригада тактичної авіації. — Авт.), призваних по мобілізації тощо. Нічого ночами їм продавати алкоголь...
Рішення міськрада прийняла, але торговельна мережа АТБ звернулася до суду і міськрада програла процес. Продаж спиртного вночі було поновлено. Сталося таке через те, що на той час міськради не мали повноважень забороняти торгівлю в нічний час, — пригадав С. Соломаха.
Але ситуація змінилася, коли торік Верховна Рада надала такі повноваження органам місцевого самоврядування. Тож 18 травня 2018 року Миргородська міськрада повторно прийняла рішення про заборону торгівлі алкогольними напоями в нічний час, і відтоді вже жодних непорозумінь із підприємцями не виникає...»
Натомість у Полтаві, де найбільше торговельних місць, де можна купити алкоголь, у тому числі вночі, рішення про заборону попри наполегливість громадськості й досі не вдалось ухвалити. Активісти дорікають міській владі за те, що вона нібито перебуває під впливом алкогольного лобі і всіляко відтерміновує прийняття невигідного для підприємців рішення.
Правда, сам в. о. полтавського міського голови Олександр Шамота з цим не погоджується і відкидає будь-які закиди щодо незацікавленості міської влади у прийнятті рішення про заборону нічної торгівлі спиртним в обласному центрі.
«Чому Полтава пасе задніх і ще не ухвалила рішення про заборону нічної торгівлі алкоголем, як це зробили в інших містах Полтавщини? Одразу скажу, що розуміння про таку необхідність у керівництва та депутатів міськради є.
Але процедура прийняття такого рішення занадто складна. З огляду на те, щоб не повторювати помилок, яких припустилися наші колеги в тому ж Миргороді, — пояснив у коментарі для «ДУ» О. Шамота.
Річ у тому, що спочатку необхідно прийняти регуляторний акт за 2–4 місяці до сесії, опублікувати його в місцевій пресі, розглянути питання на засіданні профільних комісій, провести громадські слухання тощо.
Крім того, варто розуміти, що це дуже чутливе питання... Приміром, для підприємців, які займаються торгівлею спиртним.
Ще 2015 року я, коли був рядовим депутатом міськради, вносив цю пропозицію, але її не підтримали, бо міськрада тоді не мала повноважень на заборону торгівлі спиртним уночі. Тепер такі повноваження в нас є і після виконання всіх формальностей, гадаю, сесія міськради підтримає цю пропозицію...»
О. Шамота говорить і про те, що за заборону продажу вночі спиртного виступає і міська поліція. Більшість злочинів і правопорушень, про які його щодня інформують правоохоронці, бешкетники скоюють саме в стані алкогольного сп’яніння.
Ночами в обласному центрі небезпечно ходити саме через ризик наштовхнутися на нетверезу компанію, які гуртуються на зупинках громадського транспорту, у громадських місцях, скверах і шукають сумнівних розваг і... горілки, якої їм завжди бракує...
* * *
Як бачимо, рух за заборону продажу алкоголю вночі поширюється Україною. Безконтрольний продаж спиртного, схоже, допікає багатьох співвітчизників. Тож нерішучість місцевої влади в цих питаннях та її «зв’язка» з представниками бізнесу викликає справедливу критику у громадян. Котрі сподіваються, що заборона торгівлі вночі оковитою додасть спокою в містах та селищах, покращить криміногенну ситуацію і врятує не одне життя.
Правда, щодо користі від такої заборони немає одностайної думки. Чимало з тих, кого опитали представники громадськості, не певні, що заборона торгівлі спиртним уночі принесе якусь користь. Мовляв, занадто далеко зайшла справа з продажем алкогольних напоїв, які нині в Україні можна купити будь-де.
До того ж не дрімають самогонники, котрі одразу заповнять нішу, якщо магазинам заборонять торгувати спиртним уночі. Також, як свідчить приклад Кременчука, чимало користувачів соціальних мереж після ухвали про заборону нічної торгівлі спиртним міською радою повідомляють, що все одно магазини продовжують торгівлю спиртним. Формально заборона є, а в житті все по-старому...
Схоже, заборона нічної торгівлі спиртними напоями поки не дала відчутних результатів і в плані оздоровлення криміногенної ситуації. Приміром, миргородський міський голова С. Соломаха чесно зізнається, що не має таких даних. Напевне, говорить очільник міста-курорту, про це знають більше в поліції.
Але в будь-якому випадку, резюмує С. Соломаха, заборона продажу спиртного в нічний час пішла на користь як місту, так і його жителям. Тож справу необхідно доводити до логічного завершення. Її результат українці таки побачать. Хай і не сьогодні, але трохи пізніше...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора
