Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 15 Травень 2014 03:00

Полтавські аграрії знову подають SOS

Rate this item
(1 Vote)

Дивна наша країна багатьма унікальними речами! І, напевне, ще дуже довго дивуватиме світ тим, чого ніколи не зрозуміють у цивілізованому суспільстві. Приміром, хронічним безладдям у власному домі та погано прихованим небажанням навести нарешті лад на власному подвір’ї. У таких випадках кажуть: «Куди не кинь — усюди клин». Це до того, що в Україні за роки незалежності нагромадилося стільки проблем, які потребують негайного вирішення, що ті, хто це має робити, схоже, не знають, з якого кінця до них підступитися, й самі себе дедалі заганяють у глухий кут... 

Державні реєстратори теж плачуть...

Ідеться знову про дієвість роботи Державної реєстраційної служби. Точніше, відносини орендарів земельних паїв із державними реєстраторами. «ДУ» вже поверталася до цієї болючої не тільки для полтавських, але й всіх українських аграріїв проблеми, яка поставила під загрозу, за великим рахунком, продовольчу безпеку країни і продемонструвала безпорадність або відверте небажання урядовців виправити ситуацію на ринку землі. Зокрема, надати можливість сільгосппідприємствам законно обробляти землю та налагодити в руслі закону відносини з власниками земельних паїв, що ті передали їх в оренду.


Нагадаймо лише, що ще 28 листопада 2013 року на колегії Полтавської ОДА обговорювали ситуацію, яка склалася в області з реєстрацією договорів оренди земельних паїв новоствореною Державною реєстраційною службою. Уже на той час — за кілька місяців до початку весняної посівної кампанії 2014 року — державні реєстратори не встигали оформити право власності на землю тисячам хазяям паїв, без чого не можна було продовжити договори оренди земельних паїв.
Більш того, говорили тоді аграрії на засіданні колегії, 2014 року на Полтавщині втратять чинність ще майже 45 тисяч договорів оренди. За умов, коли державні реєстратори не в змозі впоратися з таким завеликим обсягом роботи, може настати колапс у земельних відносинах, бо тисячі договорів оренди земельних паїв, котрі вони обробляють, так і залишаться незареєстрованими.
А обробляти «чужу» землю доволі ризиковано, адже будь-якого дня можна потрапити у тенета численних контролерів. Тоді чекай неприємностей: у кращому випадку — великого штрафу, у гіршому — порушення кримінальної справи.
Чому ситуація після засідання колегії Полтавської ОДА, де керівники агропідприємств били на спалах, намагаючись довести до керівництва складність ситуації, за наступні півроку так і не виправилася? Скоріше навпаки. Ускладнилася тим, що у шухлядах державних реєстраторів в рази побільшало договорів оренди, які мали зареєструвати ще кілька місяців тому.
Днями у ситуації спробували розібратися учасники засідання круглого столу, яке відбулося у Полтаві з ініціативи головного управління юстиції в Полтавській області. Метою поважного зібрання, як зазначили його організатори, було обговорення та спроба вирішення актуальних питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі оренди земельних ділянок, та те, як розв’язати проблемні питання спільними зусиллями чиновників, аграріїв та громадськості.
Правда, коли учасники круглого столу, зокрема громадських організацій, почули про «спільне вирішення актуальних питань», то дехто з них скептично посміхнувся. Напевне тому, що з їхньої пам’яті ще не стерлися спогади про недавнє обговорення проблеми дієвості роботи реєстраційної служби на колегії ОДА, після чого в роботі державних реєстраторів нічого не змінилося в кращий бік.
Начальник реєстраційної служби головного управління юстиції в Полтавській області Ірина Яковлєва у своїй доповіді не приховувала, що «за півтора року діяльності система реєстрації перебувала і нині перебуває в стані вдосконалення з метою усунення проблем та прогалин у законодавстві». Начальниця поінформувала присутніх, що все не так погано, як здається декому.
Приміром, у царині реєстрації прав на земельні ділянки таки дещо змінилося на краще. Так, 12 лютого 2014 року в Україні набрав чинності новий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Він значно спростив процедуру державної реєстрації речових прав на земельні ділянки сільгосподарського призначення, реєстрація права власності яких відбулася до 1 січня 2013 року.
Раніше реєстрація таких ділянок забирала багато часу. Наприклад, на реєстрацію права власності на земельну ділянку термін процедури установили до двох тижнів. Після проводилася державна реєстрація прав оренди земельної ділянки, строк якої також коливався в межах 14 днів.
Але сьогодні процедуру державної реєстрації права оренди земельних ділянок значно спрощено — без попередньої реєстрації шляхом запису в спеціальному розділі Державного реєстру. Це стосується і земельних ділянок державної і комунальної форм власності. Строк реєстрації становить відтепер усього п’ять днів. Тобто різницю ми бачимо: замість 28 днів — п’ять, підкреслила доповідачка.
Утім, визнала І. Яковлєва, досягти того, щоб Державна служба реєстрації працювала бездоганно, не вдалося. Протягом усього існування реєстраційної служби на Полтавщині, зазначила вона, її керівництво шукало шляхи розв’язання проблем. Зокрема, у процедурі реєстрації земельних ділянок, які виділені в натурі власникам часток земельних паїв, та договорів їхньої оренди.
Правда, на місці практично нічого вирішити не вдалося: неповоротка державна бюрократична машина не хоче змінювати курсу і прискорювати обертів на шляху до свого вдосконалення. Не бачать полтавські реєстратори і бажання змінити існуючий стан речей і з боку столичних урядовців.
«Що могли на місцевому рівні — намагалися самі вирішити, що — ні, зверталися до вищих органів,— констатувала І. Яковлєва.— До Укрдержреєстру і Мін’юсту надсилали листи. Їх нині налічується декілька десятків. Також було надіслано лист до Кабінету Міністрів. Він містив сигнал SOS, — наголосила очільниця Держреєстру на Полтавщині. — У тому сенсі, що говорилося про необхідність збільшення штатної чисельності державних реєстраторів саме речових прав на нерухоме майно у Полтавській області...»
У листі полтавських реєстраторів до уряду містилися пропозиції й щодо удосконалення процедури реєстрації прав оренди на земельні ділянки, яка б дозволила спростити та прискорити реєстрацію. Вони напрацьовані місцевими реєстраторами виходячи з досвіду виконання ними своїх повноважень.
Надавалися цим листом й пропозиції щодо скасування або призупинення норми законодавства, яка передбачає застосування санкцій за відсутність реєстрації права оренди на земельну ділянку для сільськогосподарського призначення підприємствами не з їхньої вини. Пропонувалося встановлення перехідного періоду для сільгосппідприємств щодо державної реєстрації права власності, у тому числі реєстрації права оренди земель сільгосподарського призначення. Але, визнала І. Яковлєва, дотепер нічого не змінилося і реєстратори вимушені так само працювати на межі можливого.

А чи хоче хтось змін?
Виступ начальника реєстраційної служби викликав неоднозначне ставлення учасників зустрічі за круглим столом. З одного боку, зауважував дехто з них, І. Яковлєва порушила слушні питання та окреслила коло проблем, котрі заважають працівникам Державної реєстраційної служби ефективно працювати.
У першу чергу, як стверджувала керівниця, через замалу штатну кількість реєстраторів, котрі фізично не можуть впоратися з щоденним обсягом роботи, через що незареєстрованими залишаються як на Полтавщині, так і по всій Україні десятки тисяч договорів оренди земельних паїв.
З іншого боку, окремі з тих, хто брав участь в обговоренні, були налаштовані на критичну оцінку пояснень, що державні реєстратори роблять усе, аби виправити патову ситуацію.
Так, депутат Полтавської обласної ради Валерій Капленко — генеральний директор СТОВ «Воскобойники» Шишацького району — відверто заявив, що створення Державної реєстраційної служби аніскільки не покращило ситуації на ринку землі та у сфері земельних відносин. Навпаки, ускладнило. Раніше, пригадав відомий у регіоні аграрій, достатньо було лише печатки на договорі, яку ставили в сільраді, після чого можна було обробляти землю пайовиків на законних підставах.
«Але зараз сільгоспвиробники стикаються з такою проблемою: ще рік тому, коли не було реєстраторів, державні акти на землю не реєструвалися взагалі, — пригадав В. Капленко. — Проте тепер законодавець у Земельному кодексі прописав, що основою для ведення сільгоспвиробництва є не договір, укладений між власником землі й тим, хто хоче взяти її в оренду, а акт реєстрації. Фраза «реєстрація договору оренди» призвела до того, що податкова інспекція разом із прокуратурою тепер обкладають товаровиробника непомірними штрафними санкціями, якщо він обробляє землю без реєстрації договору, адже це розглядається як самозахват земель. А чи винен у цьому сільгоспвиробник?»
Дивна річ, обурювався ситуацією депутат облради. Начебто її абсурдність зрозуміла всім, але ніхто нічого не робить, щоб її виправити. Свідчення тому — розгляд проблеми з реєстрацією актів оренди землі не лише на вже згаданому засіданні колегії Полтавської ОДА. Рік тому, нагадав В. Капленко, ситуацію з реєстрацію договорів оренди обговорювали на аграрному форумі в Харкові, півроку тому — в Кабміні. Три місяці тому — знову на нараді в уряді. Подавали відповідні пропозиції й до Верховної Ради. Проте віз й нині там...
«Ви кажете, що бракує реєстраторів, — дорікав аграрій І. Яковлєвій. — Давайте я вам дам три або навіть п’ять бухгалтерів. На громадських засадах посадіть ще одну людину тощо. Урешті-решт, щось робіть, аби справа зрушила з місця! Скільки ж можна ходити до вас із документами на поклін? Здається, річ не в людях, а щось за цим криється...»
Ситуація в службі Держреєстру на сьогодні дуже дивна, переконаний В. Капленко. Аграрії вчасно приходять до реєстраторів з усіма необхідними документами для реєстрації договорів оренди, однак документи у них не приймають під різними приводами. Чому так? Тому, що термін реєстрації встановлено п’ять днів після прийняття документів, пояснив своє розуміння проблеми депутат. Усвідомлюючи, що реєстратори не впораються в установлені строки, документи не беруть за вочевидь надуманими причинами. Не допомагає аграріям і прокуратура, куди сам В. Капленко неодноразово звертався зі скаргами на державних реєстраторів.
«Прокурор каже, що то не справа прокуратури, подавай на реєстраційну службу в суд, чому вона не реєструє, — заявив учасникам круглого столу депутат. — Проблема з реєстрацією буде й надалі. Чого вона виникає, давайте казати відверто. Ніхто із сільгоспвиробників не хоче працювати протизаконно, без реєстрації. Але якщо ви не встигаєте робити свою справу, то до чого тут виробник? Що нам робити? На вас до суду позиватися, не орати лани? Складається враження, що це комусь потрібно! Не можете реєструвати, дайте нам відстрочку, дайте нам працювати...».
На переконання В. Капленка, нині в Україні настільки штучно ускладнено ведення сільгоспвиробником підприємництва, що це свавілля влади можна назвати одним словом — страхіття! Товаровиробники на селі хочуть працювати в правовому полі, сумлінно вибудовують відносини з власниками паїв — платять за виготовлення необхідної для оренди паїв технічної документації, вчасно укладають договори оренди тощо, але коли справа доходить до їхньої реєстрації — все заходить у глухий кут, резюмував В. Капленко. І виходу з нього ніхто не шукає або не хоче шукати...
Отака вийшла розмова реєстраторів і аграріїв у Полтаві. Круглий стіл, за яким вони зібралися, ані ні на крок не наблизив їхні позиції до розуміння проблеми, яка дуже болить сільгоспвиробникам. Єдине, в чому сторони погоджувалися, так це в тому, що голос знизу, де вже втомилися від хронічної бюрократичної тяганини, верхи не чують. Чи не хочуть чути, аби не створювати собі зайвого клопоту та не випустити з-під контролю тих, хто годує державу...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».