Кого вважати наркоманами — тих, хто на обліку в закладах МОЗ чи МВС? Чи приплюсовувати одних до інших і матимемо чисельність цієї армії? Ніхто не знає.
На думку представників неурядових організацій, які борються з наркоманією, тих, хто найбільшою радістю в житті вважає дурман-зілля, маємо 400–450 тисяч. А ось у Всесвітній організації охорони здоров’я кажуть, що зараз 1–1,5 мільйона українців можна вважати наркоманами.
Чи так це — важко сказати. Та як би там не було, а проблема, про яку йдеться, набула загрозливих масштабів. Недарма управління ООН з наркотиків та злочинності внесло Україну до списку країн, громадяни яких «потребують першочергової допомоги через надзвичайно високий рівень вживання ін’єкційних наркотиків та поширеність серед них ВІЛ-інфекції». Безумовними лідерами є жителі Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Одеської та Чернігівської областей.
Ті ж міжнародні експерти стверджують, що поширеність вживання наркотиків серед українців в кілька разів перевищує середньоєвропейський рівень. Утім, нас випереджає Російська Федерація...
Ситуація з поширенням наркотиків хвилює і наших співвітчизників: згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними кілька років тому Інститутом Горшеніна в усіх регіонах країни, 90% опитаних назвали наркоманію однією з найсерйозніших проблем держави і суспільства.
Хто ж він, український наркоман?
Як правило, це відносно молода людина, яка ніде не вчиться і не працює, інтелектуальний рівень розвитку є нижчим середнього. На дозу заробляє випадковими заробітками, при нагоді не цурається дрібних крадіжок. Відомі випадки, коли саме на наркотичному підґрунті громадяни скоюють тяжкі злочини: розбої, пограбування і навіть убивства.
Проте часто наркоманами стають і діти високопоставлених батьків — так звана золота молодь. З неофіційних джерел, а також із приватних розмов із правоохоронцями, які спеціалізуються на боротьбі з незаконним обігом наркотиків, можна почути дуже і дуже відомі прізвища, чиїх татусів ледь не щодня бачимо на телеекранах. Це виглядає дуже правдоподібно, якщо згадати дітей перших осіб Української РСР, іменитих артистів часів СРСР. Ну а чим теперішня золота молодь гірша? Отож...
Той, хто захоплюється гашишем чи марихуаною, рідко доживає до сорока років. Чим раніше спробує людина наркотик, тим скоріше укоротить собі віку. Це — аксіома: організм, яким би міцним від народження не був, не спроможний надто довго витримувати таких жахливих експериментів над собою.
— Серед наркоманів досить поширеною є думка, що не вся продукція, яку вони споживають, шкідлива для здоров’я, — говорить лікар-нарколог вищої категорії Юрій Астапов. — Насправді ж усі наркотики завдають величезної шкоди людському здоров’ю. Наприклад, опіати, до яких належать героїн, метадон, опій-сирець, вражають насамперед печінку, знижують імунітет, а кокаїн призводить до аритмії, втрати слуху, галюцинацій.
Екстазі та амфетаміни провокують запаморочення, погіршення зору, нервові виснаження, інфаркти, психічну залежність і депресію. При таких симптомах наркозалежні рідко звертаються по медичну допомогу, вважаючи, що пройде.
З кожним роком наркоманія молодіє: чимало підлітків уперше спробували цього дурман-зілля у 13–15-річному віці. Як стверджують фахівці Українського медичного моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров’я, досвід вживання наркотиків мають понад 25% українських школярів і студентів, яким виповнилося 16 років. Марихуану і гашиш — найбільш поширені наркотики — пробував кожен шостий старшокласник.
Відповідна статистика МОЗ свідчить, що споживачами ін’єкційних наркотиків є 280–380 тисяч громадян України, з яких понад 60% відсотків віддають перевагу опіатам, а близько 20% — стимуляторам. До речі, кількість останніх, за словами головного нарколога МОЗ України Анатолія Вієвського, неухильно зростає...
Ціни на наркотики кусаються. З неофіційних джерел мені стало відомо, що 1 грам героїну на чорному ринку коштує близько тисячі гривень, кокаїну — майже 1500 гривень, амфетаміну та метафеміну — 200–300 гривень. Не дивно, що нині досить популярною, особливо серед тих, хто не входить до золотої молоді, є макова соломка. Один грам цього зілля вартує менше 10 гривень.
«Кокаїн потрібен? пішли...»
Прикро, але факт: зараз купити наркотики можна практично у будь-якому місті і районному центрі. Навіть у глибинці молодим людям запросто можуть запропонувати макову соломку, гашиш чи марихуану. Головне — гроші.
Бо в Україні незаконне виготовлення і розповсюдження наркотиків стало буденним явищем ще на початку лихих 90-х. Одним цей бізнес приносив прибутки, а іншим укорочував життя. За час, що минув відтоді, він не те що не вмер, а, навпаки, розцвів ще пишнішим цвітом: свідченням цього є хоча б та статистика МВС, яка щодня оприлюднюється з телеекранів і шпальт мас-медіа.
Сьогодні «бізнесмени» їздять по селах, скуповуючи у людей макову соломку за копійки. А потім переробляють її в опій, який утридорога реалізовують на міських ринках збуту, отримуючи непогані прибутки.
Так, нещодавно в одній із львівських квартир, майже в центрі міста, правоохоронці виявили підпільну лабораторію, господар якої спеціалізувався на виготовленні психотропних речовин — наркотиків. Під час обшуку у нього знайшли чимало хімічних речовин, в тому числі отруйних і легкозаймистих, а також цілий набір хіміка-дослідника: колби, пробірки, охолоджувачі, термометри. У продукуванні дурман-зілля йому допомагали мати і вітчим!..
Як з’ясувалося під час подальшого розслідування, продукцію підприємливий студент збував як у виші, так і серед іншої молоді, відвідуючи нічні клуби.
Під час відпрацювання Івано-Франківського залізничного вокзалу працівники лінійного відділу міліції затримали 38-річного жителя Калуша, поведінка якого видалася їм підозрілою. І не помилилися: при собі чоловік мав кілька десятків доз наркотику, намагаючись їх збути серед від’їжджаючих та приїжджаючих. Згодом під час проведених обшуків вони знайшли у нього поліетиленовий пакет і 120 паперових згортків із марихуаною та амфітаміном. Ну а щоб почуватися у безпеці, чолов’яга мав при собі ще й пістолет.
Місцями, де продають товар, у міліцейських зведеннях найчастіше фігурують розважальні заклади, які так приваблюють сьогоднішню молодь. Торік працівники управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків перевірили 14 тисяч барів, ресторанів і нічних клубів, затримавши понад 400 осіб, які так чи інакше були причетні до нелегального розповсюдження дурман-зілля. Але це, як зізнаються самі правоохоронці, лише вершина айсберга під назвою «наркоторгівля»...
Ні для кого не таємниця, що в силу географічного розташування України через неї проходять основні маршрути постачання наркотиків з Азії до Західної Європи, зокрема через порти на Чорному та Азовському морях. Якщо ж говорити про сухопутні шляхи, то наркотики, насамперед героїн, потрапляють до нас з Афганістану і Туреччини.
Так, працівники Одеського обласного управління СБУ та Південної митниці затримали 38 кілограмів кокаїну загальною вартістю 7,5 мільйона американських доларів. А удвох контейнерах, які прибули з Венесуели, було виявлено майже 1200 кілограмів кокаїну, замаскованого під брухтом, вартістю близько 200 мільйонів американських доларів.
Загалом протягом трьох останніх років подібним чином було знешкоджено кілька тонн наркотиків, вартість яких становить сотні мільйонів зелених!..
Звісно, що зловмисники левову частку свого товару все ж провозять безперешкодно, і він потрапляє до країн Східної і Західної Європи. Але не весь: частина осідає в нашій країні, оскільки має попит і серед українців.
Правоохоронні органи борються з незаконним обігом наркотиків. Наприклад, за інформацією Українського центру з алкоголю та наркотиків, лише у 2011–2012 роках вони вилучили понад 13 тонн марихуани, 5,5 тонни макової соломки і близько 50 кілограмів кокаїну. А це при всій повазі до них крапля в морі. Адже за інформацією голови Міжнародного альянсу з ВІЛ-інфекції та СНІДу в Україні Павла Скали, щорічний нелегальний обіг наркотиків у нашій країні становить майже 2 мільярди зелених!...
Чи є світло у кінці тунелю?
Кількість осіб, засуджених за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, не зменшується. Так, минулого року до кримінальної відповідальності були притягнуті майже 26 тисяч осіб! І тим не менш кардинальних змін на наркотичному фронті не видно.
За даними Інтерполу, контрабанда наркотиків з України за останні кілька років зросла як мінімум у два рази. Торік митні органи виявили понад 2 тисячі фактів незаконного переміщення через кордон дурман-зілля. При цьому було вилучено 7 кілограмів героїну, близько 104 кілограмів кокаїну, десятки тисяч пігулок і капсул, що містили наркотичні речовини. Можна лише здогадуватися, скільки не виявили.
Статистика, яка відображає незаконний обіг наркотиків і їх споживання нашими громадянами, жахає. Зрозуміло, що з боку держави, усього суспільства для її виправлення потрібні кардинальні кроки.
Зауважу, що значна частина суспільства схиляється до посилення відповідальності за злочини, пов’язані з наркотиками. Не заперечую. Проте навіть правоохоронці кажуть, що одними лише покараннями проблеми аж ніяк не вирішити. Про це свідчить і досвід деяких країн, зокрема Китаю, де за подібні злочини передбачена смертна кара. Але й вона не виправляє ситуації, хоча варто визнати, що там вона не настільки гостра.
Як зізнаються в приватних розмовах міліціонери, потрібно передусім посилити боротьбу з цим явищем з боку МВС, інших спецслужб. І вони праві. Адже ми дожилися до того, що в ролі наркодилерів часто виступають... капітани і лейтенанти МВС!
І не тільки молодші офіцери: 2013-го співробітниками СБУ був затриманий начальник одного з обласних управлінь по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та його троє колег. А усього на лаву підсудних потрапили аж 13 чоловік — його підлеглих. Із судових матеріалів випливає, що лише піврічний грошовий обіг угруповання становив близько 500 тисяч гривень. Цікаво, що міліціонери не просто продавали конфіскований товар, а виготовляли його самотужки в приватній лабораторії, розмістивши її в одному зі своїх помешкань.
Аналогічних прикладів можна навести ще чимало. Та справа не в їх кількості, а в результативності боротьби з незаконним розповсюдженням наркотиків. І почати треба у першу чергу з комплектування відповідних підрозділів професійними, чесними і порядними кадрами.
Сьогодні доводиться констатувати, що останнім часом наші правоохоронні органи настільки деградували в усіх відношеннях, що без серйозних організаційних заходів аж ніяк не обійтися. Якщо все залишатиметься так, як є, то правоохоронці і надалі не лише закриватимуть очі на бізнес, пов’язаний із наркотиками, а й самі ним займатимуться.
Нині молодший офіцер міліції отримує кілька тисяч гривень. Проте...
Якось мені довелося побувати в одному з підрозділів, які борються саме з незаконним обігом наркотичних речовин. Біля офісу, де він розташовується, побачив кілька десятків іномарок, причому більшість становили «Фольксвагени» останніх моделей, «Ауді» і навіть БМВ. Хто і що заважає керівникам їх власників поцікавитись, за які це нагаровані непосильною працею гроші вони зуміли їх придбати? Втім, як вони можуть цікавитись, коли самі роз’їжджають на нових «Мерседесах» та «Лексусах»...
Наркомани не почуватимуться як риба у воді лише за однієї умови: коли у них під ногами горітиме земля. А це можливо лише тоді, коли матимемо чесних політиків, чесних урядовців, які візьмуться, нарешті, і за цю проблему.
Сергій ЗЯТЬЄВ
