Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 26, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Червень 2014 03:00

Як усунути корупційні ризики з регіональних цільових програм?

Rate this item
(0 votes)

У Льво­ві бу­ли опри­люд­не­ні ре­зуль­та­ти ан­ти­ко­руп­цій­но­го мо­ні­то­рин­гу і гро­мад­ської екс­пер­ти­зи що­до ре­алі­за­ції об­лас­них про­грам і про­по­зи­ції із за­про­ва­джен­ня ан­ти­ко­руп­цій­них ме­ха­ніз­мів у цій сфе­рі.

 

Корупційні ризики при освоєнні бюджетних коштів
Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство» разом з інформаційно-аналітичним центром «Логос» провели громадську експертизу Львівської обласної держадміністрації і антикорупційний моніторинг. Метою проведення цього було удосконалення діяльності Львівської ОДА у сфері забезпечення вимог законодавства щодо регіональних цільових програм, втілення антикорупційних стандартів, проведення публічного громадського обговорення звітів та проектів нормативно-правових актів при реалізації видатків в освітньо-культурній сфері, зокрема пов’язаних із виконанням Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 роки.


«Ми здійснювали цей моніторинг із 2012 року. Спрямовували свою увагу на пошук корупційних ризиків при освоєнні бюджетних коштів, на мінімізацію цих ризиків, на суспільне обговорення виявлених фактів, на недостатнє результативне витрачання коштів. Також ми складали громадські акти про виявлені правопорушення.
Яким чином ми це робили? Це фактично було наше ноу-хау: ми брали свій власний ксерокс, робочу групу з представників громадських організацій і приходили в органи влади, отримували всі документи і одразу ксерили, підшивали. Потім ми подавали висновки до правоохоронних органів.
Наприклад, Служба безпеки у Львівській області пише: «Повідомляємо, що надані вами акти про наявність документів щодо реалізації заходів такої-то програми були використані під час документування, складання спецпідрозділом по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю УСБУ у Львівській області протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення».
«Ми побачили результати діяльності також і правоохоронних структур», — розповів експерт інформаційно-аналітичного центру «Логос» Олег Яценко. Було порушено кримінальне провадження за зверненням Віталія Іванова з «Учнівського братства» стосовно того, що жодна школа Львівщини не отримала жодного матеріалу, який був за фіктивними актами виконаних робіт нібито розданий.
Робоча група домоглася звільнення деяких чиновників. Олег Яценко продемонстрував протокольне доручення колишнього голови ОДА, в якому зазначено: «У зв’язку з нереагуванням на запит інформаційно-аналітичного центру «Логос» підлягають звільненню такі-то чиновники». В документі зафіксовано терміни звільнення. На даний час ці співробітники не працюють у ЛОДА. Свої пояснення надавав також колишній керівник управління культури ЛОДА після виявленого корупційного правопорушення.
Організатори моніторингу сподіваються, що тісна взаємодія з департаментами Львівської ОДА, з іншими органами влади дозволить активізувати взаємодію влади, громадськості і забезпечити протидію корупції на системному рівні. Це можливо не тільки за протокольними дорученнями, але й завдяки громадським антикорупційним рейдам. Водночас, незважаючи на те що протягом останніх місяців результати моніторингу оприлюднювалися, на практиці не так усе швидко змінюється в галузі виконання своїх прямих зобов’язань з боку органів влади.


Май­же в кож­но­му під­роз­ді­лі ЛО­ДА від­сут­ні зві­ти
«У процесі моніторингу нас цікавили: наявність чи відсутність регіональних цільових програм на сайті ЛОДА, зокрема в її структурних підрозділах, звіти до цих програм, в тому числі окремим пунктом в акті є інформації, які би мали бути на сайті ЛОДА в їхніх структурних підрозділах про громадські обговорення.
Ми знаємо, що є постанова Кабінету Міністрів № 996 ще 2010 року про те, що громадські обговорення повинні бути обов’язково і вони мусять входити до підсумкового звіту програми. При розробці проектів нормативно-правових актів регіональних цільових програм обговорення мають проходити стосовно виконання регіональних цільових програм, а також стосовно звіту головного розпорядника коштів»,— розповіла член правління ВМГО «Студентське братство» Уляна Ковальчук.
Було виявлено, що майже в кожному підрозділі відсутні звіти, їх немає на сторінках структурних підрозділів ОДА. Чому вони там мають бути? Згідно з програмою із запобігання корупції у Львівській області у 2013–2015 роках чітко прописано: забезпечити оприлюднення інформації про виконання бюджетних програм на сайтах структурних підрозділів.
Порівняно з минулим роком, коли також проводився моніторинг, кількість громадських обговорень не змінилася. За наявності 30 програм проводиться приблизно вісім консультацій. Пройшов майже рік, і все залишилося так, як і було. Більше того, якщо зайти на структурні підрозділи ЛОДА, то можна знайти звіти за 2012 рік, але немає за 2013 рік. Щоб влада була прозорою, прозоро розподілялися кошти, потрібно обов’язково залучати громадськість.
На сайті організатори моніторингу побачили наявність лише двох обговорень — у департаменті цивільного захисту та в департаменті інформаційних технологій та господарського обслуговування. Цим організатори були відверто вражені, адже були впевнені, що після рекомендацій, наданих із попереднього моніторингу, зроблять висновки і відбудуться зміни, але натомість отримали інше.
«Ми вирішили пошукати інформацію щодо громадських слухань на сторінках структурних підрозділів ЛОДА і знайшли їх в окремій рубриці «Громадянського суспільства». Там викладено три звіти про результати громадського слухання інших структурних підрозділів, але цих звітів немає на їхніх сторінках. Тобто звіти містяться в зовсім інших рубриках. Це також треба виправити. Ми до цього будемо активно долучатися і вважаємо, що це є одним зі способів уникнути корупційних ризиків при використанні державних коштів», — прокоментувала Уляна Ковальчук.


Не­до­лі­ки в ор­га­ні­за­ції про­грам
«Працює Програма розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 роки. Ми зафіксували в наших громадських актах, що за вісім місяців усі кошти, які виділяли на програму, осіли лише на рахунках фірми тогочасного керівника профільної комісії ЛОДА Ореста Шейки.
Він підписував спочатку погодження від імені своєї комісії, яке дозволяло загалом управлінню культури використовувати бюджетні кошти. Орест Шейка був одночасно керівником приватної фірми, яка підписувала акти виконаних робіт про нібито зроблені роботи, і кошти мали перераховуватися на його фірму. Насправді роботи не були виконані. Тому дуже важливо консультуватися з громадськістю для уникнення подібних корупційних оборудок», — розповів Олег Яценко.
Під час моніторингу був сформований комплекс недоліків, які виникли при здійсненні організації програм, які фінансуються з обласного бюджету. Недоліки ці комплексні, проте можна виокремити декілька пунктів. Вони взаємопов’язані один з одним.
«Зокрема, формування текстів у більшості регіональних програм, які фінансуються з обласного бюджету, відбуваються без визначення проблеми, на вирішення якої поставлена ця програма, тобто без урахування статистичних показників: чому саме ця програма вважається однією з найважливіших і потребує першочергового вирішення, а також без очікування результату від виконання кожного конкретного заходу такої програми.
У зв’язку з чим для громадськості складно визначити ефективність проведення даної програми та комплекс заходів: чому саме такі заходи застосовують, яка сфера їхнього впливу, для чого вони застосовуються і чи є вони ефективними при виконанні відповідних програм», — розповів експерт інформаційно-аналітичного центру «Логос» Тарас Бойко.
Другий важливий недолік — структурним підрозділам ЛОДА бракує виконання пункту 6–2 Методичних рекомендацій Мінекономіки щодо здійснення обґрунтованої оцінки результатів. Це випливає з першого недоліка. Фактично неможливо простежити, наскільки результати, які фактично мали б бути після виконання окремих програм, є вражаючими чи ґрунтовними, чи потрібно продовжувати дану програму. Немає комплексу заходів для покращення вже існуючих програм. Невідомо, програми взагалі діють чи потребують змін у структурному підході.
Третій недолік — на сайті ЛОДА та в структурних підрозділах відсутні звіти стосовно проведення громадського обговорення до більшості програм. Це ускладнює доступ до публічної інформації. Четвертий недолік — на сайті ЛОДА та на інтернет-сторінках структурних підрозділів ЛОДА немає додатків до звітів та щоквартальної інформації про стан виконання регіональних програм (передбачено розпорядженням голови Львівської обласної адміністрації та рішенням Львівської обласної ради). Невиконання цих рішень та розпорядження також обмежує у доступі до інформації. А вона мала б містити всю документацію програми: дослідження, аналітичні матеріали, макети друкованої продукції та інше.
Наступний недолік — відсутні експертні висновки щодо програм, які мали б бути складені підрозділом державної адміністрації з питань фінансів та економіки і стосуватися результативних показників реальності та доцільності заходів, включених до проекту кожної цільової програми.
«Ці недоліки ми виявили при аналізі виконання програм. Складені оцінки результатів та недоліки формуються на основі нормативно-правових актів та вимог чинного законодавства України. Тут немає нашої суб’єктивної думки стосовно того, чи правильно, чи неправильно виконуються програми обласної адміністрації. Ми виходили суто з питання дотримання вимог нормативно-правових актів, які на сьогодні діють в Україні стосовно програм, що фінансуються з місцевих бюджетів», — розповів Тарас Бойко.


Брак кон­курс­но­го відбо­ру
«Мені дивно і незрозуміло, чому депутат, користуючись своїм становищем, може освоювати кошти бюджету на свою фірму? Існує брак конкурсного відбору щодо освоєння коштів регіональних цільових програм, зокрема в Програмі розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 роки. Хоча можливість такого відбору передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року про затвердження порядку проведення конкурсу з визначених програм, розроблених громадськими організаціями, творчими спілками, для виконання яких надається фінансова підтримка.
Саме конкурсний розподіл коштів дозволив би уникнути корупційних ризиків. Такі ризики були виявлені учасниками нашого моніторингу на прикладі освоєння коштів фірмою депутата Ореста Шейки», — розповів голова правління молодіжної громадської організації «Учнівське братство» Віталій Іванов.
Орест Шейка на початку 2012 року як голова, у 2013 році — як член профільної депутатської комісії брав участь у погоджувальній депутатській комісії заходів у сфері культури Львівщини. Потім частину цих бюджетних коштів без проведення будь-яких конкурсів спрямували на рахунок приватної фірми, де керівником був Орест Шейка.
Спецпідрозділ УСБУ у Львівській області по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю за актами громадського моніторингу склав протокол про корупційне провадження, пов’язане з перерахуванням бюджетних коштів на фірму депутата Ореста Шейки, до чого причетний був також колишній начальник управління культури Львівської ОДА Сергій Бурко.


Ре­ак­ція вла­ди на мо­ні­то­ринг
На Львівщині нині впроваджується багато ініціатив, змінюються підходи в органах влади. Директор департаменту культури, національностей та релігій Львівської ОДА Наталія Гамкало прокоментувала: «Я дякую команді, яка проводила моніторинг. Вони стимулюють державних службовців до роботи в інших умовах. Ми почали 2013 рік з низкою змін. Зокрема, надання мистецьких премій. Цього року до складу колегіального органу, який визначає лауреатів мистецької премії, увійшла 31 особа. Склад комітету обговорювали з громадськістю.
Окрім цього, в 2014 році нами заплановано конкурсні відбори, які стосуються департаменту культури. Всі пропозиції були враховані. Я оперативно зайшла на наш сайт. На сайті департаменту, який я очолюю, є звіти про виконання програм за 2013 рік, бо так прозвучало, що нічого немає. Ми врахуємо всі зауваження».
«Щодо експертних пропозицій, то більшість із них є слушними. Так, не всі виконуються, але будемо говорити відверто: з 2013 року ситуація в цьому напрямку значно покращилася, якщо порівнювати з 2012-м чи 2011 роками. Щодо консультацій із громадськістю. Постанова Кабінету Міністрів України, яка передбачає консультації з громадськістю, не ідеальна, її потрібно доопрацьовувати. Ця постанова не передбачає обов’язкового обговорення всіх регіональних цільових програм із використання коштів. Постанова передбачає лише обов’язкове обговорення програм соціально-економічного та культурного розвитку кожної області й інших регуляторних актів.
Щодо проведених консультацій із громадськістю. Департамент, який я очолюю з 2013 року, постійно проводить консультації з громадськістю стосовно тих цільових програм, розпорядником яких є наш департамент, але давайте скажемо прямо. Громадянське суспільство постійно від органів влади вимагає бути відкритими, прозорими, давати інформацію. Коли ми проводимо консультацію з громадськістю, до нас зголошуються аж дві громадські організації, які надають свої пропозиції до тієї чи іншої програми», — розповів директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Львівської ОДА Дмитро Посипанко.
Тому великого зацікавлення проектами програм у громадськості він не бачить. А от уже коли програми ухвалено, проголосовано депутатами на сесії обласної ради, тоді постають запитання. Під час проведення консультацій із громадськістю потрібно бути більш активними, громада повинна давати свої пропозиції. Львівські посадовці готові проводити круглі столи.
«Я все-таки просив громадянське суспільство більш активно співпрацювати з органами державної влади. Ми минулого року запровадили багато різних ініціатив, зокрема навчання для державних службовців щодо консультацій із громадськістю. Я можу сьогодні з упевненістю сказати, що в кожному структурному підрозділі ЛОДА є як мінімум одна особа, яка пройшла вузькі спеціалізовані курси щодо консультацій із громадськістю», — підсумував Дмитро Посипанко.


Ін­на БО­РИ­СО­ВА, фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».