До сесійної зали спішно ввели посилений наряд міліції та охоронців приватної фірми. На щастя, ситуацію, яка ледь не переросла у бійку, вдалося взяти під контроль. І лише після того, як градоначальник прилюдно пообіцяв розібратися в ситуації і таки знайти вільні ділянки землі для учасників АТО...
На сесії говорили, що найгірша ситуація на Полтавщині з виділенням земельних ділянок воїнам АТО саме в обласному центрі, де на той час не було ще виділено їм жодного клаптика землі. Хоча заяв надійшло вже чимало і припадають вони пилом у шухлядах чиновницьких кабінетів не перший день. А вільна земля в місті все ж є, констатували учасники сесії.
Приміром, недавно Київська районна рада у Полтаві розподілила понад два десятки земельних ділянок. Однак жодної не дісталося учасникам АТО, хоча на той час, казали фронтовики, у чиновників від них уже було понад десять заяв.
Так само і в Ленінській райраді, обурювалися пікетувальники. Там теж депутати роздають землю «потрібним» людям, але учасникам АТО — зась. Або пропонують непридатні для будівництва ділянки, котрі перебувають на місці старого кар’єру та в зоні підтоплення. Тобто на тобі, небоже, що нам не гоже...
Про те, як важко отримати земельну ділянку в Полтаві, на сесії розповів старший лейтенант Ігор Пулик, який із 2 квітня по 1 листопада 2014 року воював у складі 93-ї окремої механізованої бригади на посаді командира взводу. За півроку перебування на фронті він лише одного разу на кілька днів приїжджав додому у відпустку. Тоді офіцер і вирішив розв’язати своє земельне питання. Але, вже не стримуючи сліз, говорив перед депутатами мужній чоловік, що зіткнувся з байдужістю чиновників та їхнім відвертим небажанням вирішити його проблему.
«Спочатку з цим питанням я пішов до Полтавської ОДА. Звідтіля мене відправили до Полтавської міськради, а звідти — до Октябрської райради, де мені сказали йти до земельного відділу райради. Проте в мене вже не було часу туди йти, адже слід було повертатися до частини», — переповідав своє ходіння по чиновницькому колу І. Пулик.
Наступного разу офіцер продовжив земельну епопею після повернення із зони АТО торік 1 листопада.
«Я пішов до земельного відділу Полтавського району. Там мені сказали, що земельну ділянку можуть надати біля Мачух (село за 15 км від Полтави. — Авт.). Але ж я сподівався отримати землю у Полтаві, тому звернувся до земельного відділу Октябрської райради, — пригадує офіцер. — Там мені сказали, що в них землі немає, і відправили до управління Держземагентства у Полтавській області. Його начальник зателефонував до земельного відділу райради, йому по телефону відповіли, що земля знайшлася, щоб я приходив до них. Там я написав заяву на отримання земельної ділянки», — переповідав далі свою історію І. Пулик.
Але замість земельної ділянки фронтовику чиновники надали... план місцевості з призначеною для надання учасникам АТО земельною ділянкою в Ленінському районі. Цей план Держземагентству надало управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міськради ще 28 травня 2014 року. Митарства фронтовика не скінчилися нічим, бо землю І. Пулик так і не отримав...
Журналісти запитали після сесії О. Мамая про причини, через які в Полтаві гальмують процес виділення землі учасникам АТО.
«На сьогодні у нас у центральних частинах міста земельних ділянок не існує, бо попередня влада роздала всі земельні ділянки. І якщо ми навіть знайдемо одну земельну ділянку в центрі міста, її отримає один учасник АТО. То що тоді мені скаже інший учасник АТО, якому не вистачить цієї ділянки?» — запитав представників ЗМІ градоначальник.
І додав, що стратегія міської влади в питанні забезпечення учасників АТО земельними ділянками полягає в тому, що фронтовикам запропонують окремий земельний масив, до якого підведуть усі комунікації.
«Можливо, за рахунок територіальної громади, тобто міської ради, — припустив О. Мамай. — І після того бійці отримували б ділянки в одному місці, щоб не було суперечок між ними, щоб потім мене не звинувачували в корупції, чому одному дав земельну ділянку в одному місці, а другому — в іншому...»
Коли ж таке станеться? Очільник обласного центру відповів: він уже дав доручення головному архітектору міста з цього питання, але конкретних термінів міський голова не назвав. Як і не взяв на себе відповідальність за рішення із земельних питань для учасників АТО в районних радах обласного центру. Мовляв, голови рад йому не підпорядковані, і він не може впливати на їхні рішення. А землю розподіляють саме райради...
Коли обіцянка не гріє...
Як тільки автор цих рядків спробував дізнатися в прес-службі Полтавської міськради кількість учасників АТО, котрі подали заяви на отримання земельних ділянок, там відповіли, що не володіють такою інформацією. І порекомендували звернутися до райрад, де нібито виділяють ділянки та приймають заяви.
Дещо прояснив ситуацію депутат Полтавської міськради Олександр Шамота. Він нині в міськраді фактично єдиний, хто конкретно перейнявся земельними проблемами фронтовиків і намагається їм усіляко допомагати. Депутат підозрює чиновників у тому, що вони навмисне відтягують процес виділення земельних ділянок учасникам АТО, адже їм необхідно надати ділянки «потрібним» людям. Тому й імітують діяльність.
«Перше — у нас немає поквартального і подетального плану. Його розробляє управління з питань містобудування та архітектури, — зазначив депутат. — Але за цим планом, який був виданий головним архітектором Полтави, ніхто не може виділити земельні ділянки. Надаючи цей план учасникам АТО, щоб вони зверталися до райвиконкомів із заявою про виділення земельної ділянки, посадовець знав, що за цим документом землю їм не виділять, оскільки він не містить ні подетального, ні поквартального плану. І взагалі, у Полтаві ніхто не веде єдиного обліку учасників АТО, котрі претендують на земельні ділянки. Як кажуть, немає людини, немає проблем...»
Не покладаючись на сумлінність чиновників райрад, учасники АТО намагаються різними способами змусити депутатів таки розглянути їхні заяви про виділення землі. Так, на недавній сесії Ленінської районної ради у Полтаві на вимогу фронтовиків зняли з порядку денного питання про виділення земельних ділянок. Депутати мали проголосувати за надання шести дозволів на землю. Проте серед тих, хто мав отримати землю, — жодного учасника АТО. Так само на попередньому засіданні сесії райради депутати вже блокували виділення семи ділянок, бо вважають, що їх потрібно у першу чергу виділяти нашим захисникам.
Під час сесії райради з’ясувалося, що самі депутати не знають, хто ж конкретно претендує на ділянки. А таку інформацію і не потрібно надавати, наполягав голова Ленінської райради Вадим Дробітько. Мовляв, це забороняє законодавство. Зокрема, Закон про захист персональних даних. Журналісти таки дізналися, хто саме мав отримати земельні ділянки на сесії райради, яку заблокували воїни АТО. Серед них — відомий в обласному центрі адвокат та один з успішних підприємців. Звісно, бійцям АТО важко конкурувати у «двобої» з поважними городянами...
Ситуація з виділенням землі для учасників АТО у Полтаві кричуща, говорять самі фронтовики та ті, хто стоїть на їхньому боці. Але типова для більшості обласних міст, де вже немає вільних земельних ділянок, а на кожен клаптик землі, який вивільняється, дуже багато впливових претендентів. Рішення центральної влади, яка визначила право за кожним учасником АТО на отримання земельної ділянки, ситуацію значно ускладнило. Тим більше що ніхто тепер не може спрогнозувати, скільки в Україні людей пройде через АТО і набуде права на пільги для учасників бойових дій, у тому числі на право отримати земельну ділянку.
Чиновники кажуть, що фронтовикам варто орієнтуватися на земельні ділянки поза межами обласного центру або інших місць, де ще є вільна земля. Шансів отримати землю у сільській місцевості значно більше. У Головному управлінні Держземагентства у Полтавській області повідомляють, що до них надійшло вже понад 130 заяв від учасників АТО з приводу виділення земельних ділянок. Виділили 109 ділянок. З цим питанням в області немає проблем, запевнив перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Полтавській області Григорій Шарий.
«Навіть якщо всі учасники АТО на Полтавщині (їх, мабуть, тисяч п’ять — точно не знаю) отримають по два гектари кожен, це всього лише 10 тисяч гектарів, — підрахував він. — У сільській місцевості взагалі немає проблем: у нас 54 тисячі садиб покинуто. Під забудову земельних ділянок у сільській місцевості безліч. Аби хтось брав та будував...»
На сьогодні земельні наділи загальною площею 12,66 га отримали учасники АТО з Великобагачанського, Гадяцького, Глобинського, Кобеляцького, Лубенського та Чутівського районів. Але у Полтаві — жоден, стверджує О. Шамота.
З такою інформацією погоджується і голова Полтавської облради Петро Ворона. Він добровольцем у званні сержанта пішов воювати в зону АТО, де у складі батальйону «Фенікс» прослужив понад чотири місяці. Тож проблеми своїх побратимів знає не з чужих слів, зокрема земельне питання. Відповідаючи кореспонденту «ДУ» на запитання, як він ставиться до проблем з отриманням земельних ділянок фронтовиками на Полтавщині, був небагатослівним.
«Нині я не знаю ще фактів, коли земельні ділянки виділялися. хтовых трека Знаю, що окремі сільські ради готові виділити, але полтавський Держкомзем знову таки ж говорить, що немає відповідного механізму. З цього питання я подав депутатське звернення. Тут перш за все потрібна зацікавленість самої державної влади. В тому, що це необхідно зробити, я не маю жодного сумніву...»
Зараз можна почути думку, що з обіцянкою виділити кожному учаснику АТО земельну ділянку центральна влада трохи поквапилася. По-перше, ще навіть спрогнозувати важко, скільки українців завоюють це право, а запаси придатної до обробки та будівництва землі не гумові. По-друге, у великих містах, де часто хочуть отримати ділянку наші герої, вільної землі вже немає взагалі. Її роздерибанили ще задовго до конфлікту на Донбасі.
Тому, кажуть розважливі аналітики, щоб уникнути непорозумінь, які можуть перерости у відкрите протистояння учасників АТО з владою, як у Полтаві, слід подумати про резервний варіант. Приміром, виплачувати грошову компенсацію тим фронтовикам, які захочуть отримати землю, але вільних ділянок із різних причин їм не можуть запропонувати. На ці гроші вони зможуть купити землю.
Можна також вручати їм спеціальні земельні сертифікати, які бійці та командири зможуть обміняти на земельну ділянку, а держава розрахуватися грішми з її власником. Варіанти є, кажуть ті, хто знається на земельному конфлікті у Полтаві. Аби була воля та готовність влади розв’язати це питання, не чекаючи, поки в неї під боком відкриють другий фронт...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
