Людина i право
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Листопад 26, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 03 Жовтень 2014 03:00

Адміністративні послуги: «покупці» і «продавці»

Rate this item
(0 votes)

З 1 жовт­ня 2014 ро­ку укра­їн­цям на­да­ли мож­ли­вість от­ри­му­ва­ти пас­пор­ти у Цен­трах на­дан­ня ад­мі­ніс­тра­тив­них по­слуг, а не в управ­лін­нях Дер­жав­ної міг­ра­цій­ної служ­би, як бу­ло до цьо­го. От­же, від­те­пер у Цен­трах на­дан­ня ад­мі­ніс­тра­тив­них по­слуг, які пра­цю­ють за прин­ци­пом єди­но­го вік­на, на­да­ва­ти­муть по­слу­ги з оформ­лен­ня та знят­тя з ре­єс­тра­ції, вкле­юван­ня фо­то­гра­фії по до­сяг­нен­ні 25 чи 45ро­ків, ви­да­чі ук­ра­їн­сько­го пас­пор­та впер­ше. А з 1 січ­ня 2015 ро­ку там ви­да­ва­ти­муть і за­кор­дон­ні пас­пор­ти.

Нововведення, на думку посадовців, спростять процедуру отримання документів, адже громадянин віднині спілкуватиметься лише з адміністратором, який видає йому інформаційну картку з переліком документів, які треба принести. Коли всі довідки зібрано і принесено до центру, адміністратор розписується в їхньому отриманні, проставляє штамп із власним прізвищем і забирає документи в роботу.
Людині вже не треба шукати підходи до начальників або чиновників міграційної служби, і це гарантія того, що її не відправлять ще раз за якимось документом. Вона знає, що у визначений термін отримає замовлену послугу, приміром паспорт. Хоча всі необхідні документи опрацьовуватимуть, як і раніше, в міграційній службі, але вже без присутності того, хто хоче отримати паспорт.


Труднощі виникнуть, але...
Нововведення, вочевидь, справді покликані полегшити життя наших громадян. Але чимало з них, зокрема полтавців, побоюються того, що вони нічого не змінять в усталеній бюрократичній системі. Утім, зроблено те, що зроблено: Центри з надання адміністративних послуг увійшли в наше життя.
На Полтавщині їх три десятки — у кожному райцентрі та п’ять у містах Полтава, Миргород, Комсомольськ, Кременчук та Лубни. 2014 року там надали полтавцям майже 11 тисяч послуг за принципом єдиного вікна та видали дев’ять тисяч дозвільних документів. Послуги для сільського населення вдалося наблизити завдяки співпраці з «Укрпоштою». Центри прижилися і себе начебто виправдовують.
Тим часом Кабінет Міністрів далі розширив перелік послуг, які матимуть надавати в таких центрах. Так, з 1 вересня там планують надавати окремі послуги, які до того надавали в ДАІ, Держгірпромнагляді, СЕС, інспекції архітектурно-будівельного контролю та служби з питань надзвичайних ситуацій. З 1 жовтня — управління юстиції, Державної міграційної служби, послуги з реєстрації підприємців. А з початку 2015 року — реєструватимуть власність на нерухоме майно та видаватимуть закордонні паспорти.
Правда, скептики, посилаючись на досвід роботи неповороткої вітчизняної бюрократичної системи, прогнозують, що центри не впораються із цим завданням і людям, як і раніше, доведеться годинами вистоювати в чергах за довідкою. У Полтавській ОДА вирішили проаналізувати можливості центрів та їхню готовність до здійснення своїх функцій після розширення переліку послуг з 1 жовтня 2014 року. Виявилося, що побоювання небезпідставні...
Перше, про що говорили днями на спеціальній нараді у голови Полтавської ОДА Віктора Бугайчука з цього приводу, так це про те, що навантаження на адміністраторів центрів зросте настільки, що вони можуть просто фізично не впоратися з обсягом роботи.
Приміром, підрахували у Великобагачанському районі, якщо нині їхній адміністратор надає 12 видів послуг, то з жовтня їх буде, як мінімум, 65. Відповідно збільшиться кількість клієнтів, потрібний буде більший штат адміністраторів, що не вирішено попри збільшення навантаження.
Свої побоювання щодо того, що центри не впораються з розширеним переліком послуг, що їх там мають відтепер надавати населенню, висловили практично всі учасники наради. Так, начальник Державної міграційної служби в Полтавській області Сергій Шостак заявив:
«За нашими розрахунками, в Полтаві до Центру адміністративних послуг звертаються щодня понад 100 людей. Чи зможуть забезпечити надання послуг ті чотири адміністратори, які визначені там на сьогодні, в день звернення? Адже законодавчо передбачено, що реєстрація пакета документації проводиться саме в день звернення. Тобто адміністратор повинен забезпечити прийом та передачу нам пакета документів без порушення закону. Механізм передачі документів ще не відпрацьований як із міграційною службою, так і з іншими відомствами...»
У свою чергу, начальник Головного управління юстиції в Полтавській області Ірина Пашко звернула увагу учасників наради на те, що юридично розширення переліку послуг, які відтепер мають надавати центри, не оформлено, як того вимагає законодавча база.
«Наразі неможливе виконання пункту розпорядження про надання адміністративних послуг виключно Центрами надання адміністративних послуг з 15 жовтня, бо не внесені зміни до спеціальних законів, — заявила вона. — Досі немає закону, згідно з яким можна було б урегулювати питання, які виникають. Це — велика проблема. Якщо ми не зможемо вчиняти відповідні державні реєстраційні дії, думаю, що будуть виникати негативні наслідки. Прокуратура може звернутися з поданням стосовно невчинення державної реєстрації. А якщо ми будемо вчиняти їх, то, відповідно, прокуратура може звернутися і стосовно вчинення таких дій...» (Реклама – жалюзи на окна)
Чому центри виявилися неготовими працювати з початку жовтня 2014 року за новими правилами, бо часу для підготовки після оприлюднення відповідної постанови Кабміну начебто було достатньо? Своє бачення коренів проблеми сформулював начальник управління розвитку підприємництва та економічних реформ департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Роман Голубенко.
«Справді, є проблемні питання. По-перше, не відповідають нормам постанови Кабінету Міністрів центри райдержадміністрацій. Площа відкритої частини, де приймають громадян, повинна становити понад 50 кв. метрів. Але більшість центрів не відповідають цим вимогам. Отже, постанова в цій частині не виконана», — констатував чиновник.
Також, зазначив посадовець, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ у центрах не створено умов для належного та надійного зберігання бланків паспортів. Центри не забезпечені в достатній кількості комп’ютерною технікою.
«Для розбудови та функціонування центрів із Державного бюджету України для Полтавської області виділили два мільйони гривень. Проте з цієї суми реально отримано лише 160 тисяч. Решту Держказначейство не пропустило...» — повідомив Роман Голубенко.
Серед інших проблем центрів — їх недостатня кількість. Аналіз показав, що кожного дня до одного адміністратора надходитиме близько ста заяв, підкреслив Роман Голубенко. А у Великобагачанському, Котелевському та Пирятинському районі взагалі немає адміністраторів.
«Прийом громадян має здійснюватися в суботу та двічі на тиждень до 20-ї години без перерви на обід, — нагадав учасникам наради начальник управління розвитку підприємництва та економічних реформ. — Тому виходить, що в кожному центрі повинні працювати не менше трьох адміністраторів та один державний реєстратор, яких необхідно забезпечити обладнанням та робочими місцями. Звідки взяти на це гроші?...»
Чи насправді картина така безрадісна і Центри з надання адміністративних послуг на Полтавщині не впораються з наданням нових послуг? Кореспондент «ДУ» відвідав Центр із надання адміністративних послуг Полтавської міськради. На диво, там не було навіть натяку на чергу: два-три відвідувачі сиділи в кабінетах адміністраторів, де з ними працювали. У коридорі порожньо, хоча робочий день був у розпалі. Заступник полтавського міського голови Ольга Борисенко, яка курирує роботу центру, в бесіді з журналістом не поділила думки тих, хто вважає, що центр, зокрема в Полтаві, не впорається з наданням розширеного переліку послуг, у тому числі з видачею паспортів. За її словами, складний період справді був — коли до центру зверталися до чотирьох сотень відвідувачів на день. Але ті часи вже минули, сподівається заступник міського голови.
Звісно, розширення переліку послуг, що їх відтепер мають надавати адміністратори, може в перші дні спровокувати невеликі черги. Однак ненадовго, переконана О. Борисенко. Сім адміністраторів, котрі працюють у центрі, вже мають досвід обслуговування відвідувачів і приток полтавців не повинен вплинути на розбалансування їхньої роботи, резюмувала заступник міського голови.


Підніжка на старті?
Цікаво, що після наради у голови Полтавської ОДА, де критично поставилися до можливостей центрів упоратися з напливом відвідувачів після 1 жовтня, а сам голова ОДА В. Бугайчук зауважив, що над питанням облаштування Центрів надання адміністративних послуг в області працюють недостатньо і визнав роботу чиновників, відповідальних за діяльність центрів, незадовільною, думки поділилися.
Дехто з місцевих активістів, які брали участь у нараді, відверто заявив кореспонденту «ДУ» про те, що далеко не всі посадовці зацікавлені в тому, щоб передати центрам нові функції, зокрема обласних управлінь Державної міграційної служби та ДАІ. Мовляв, «монополька» на видачу паспортів та водійських посвідчень тощо годує чимало чиновників.
Не секрет, що втомлені чергами та самоуправством інспекторів, котрі можуть під найменшим приводом безкарно відмовити у прийомі документів, люди врешті-решт починають шукати лазівки, аби прискорити отримання документів.
Крім того, при ДАІ та міграційній службі традиційно діють різні фірмочки, куди посадовці, які повинні самі надавати адміністративні послуги, відправляють проти їхньої волі відвідувачів. Причому за консультації працівників «фірм» доводиться додатково сплачувати чималі гроші. І відомі лише поодинокі випадки, коли юридично обізнаний громадянин зміг відбитися від додаткових послуг, які йому нав’язують у ДАІ або міграційній службі.
До того ж у тих установах, де видають паспорти та посвідчення водія, традиційно знайшли собі місце відділення різних банків, саме до яких, а не інших, відправляють чиновники тих, хто оформлює документи.
Тож чи вдасться поламати цю налагоджену систему збагачення тих, хто непогано влаштувався біля державних установ, де громадянам мають надавати послуги чиновники за державними розцінками і яким за їхню роботу платники податків платять зарплату?
Принаймні, дехто зі співрозмовників журналіста песимістично оцінює перспективи. Мовляв, весь цей «плач Ярославни» щодо неготовності центрів надавати з початку жовтня 2014 року додаткові адміністративні послуги — спланована акція. Її мета — спочатку домогтися відтермінування видачі в центрах паспортів та водійських прав бодай на певний строк, а потім, можливо, все залишиться як є...
З такою практикою українці вже добре знайомі, бо вже не раз навіть після підписання міжнародних угод на прохання уряду вдавалося домовитися з відкладенням в часі введення європейських стандартів на вітчизняні товари, зниження митних зборів тощо. Тому й досі ми їмо ковбасу без м’яса, вживаємо сумнівну суміш замість справжнього тваринного масла, п’ємо воду, яку у нас досліджують за показниками, удвічі меншими за кількістю, ніж у Європі, тощо.
Нині буквально на кожному розі можна почути розмови стосовно того, що в Україні реформи свідомо гальмують, бо дуже багато в нас при владі людей, не зацікавлених у зміні усталеного порядку речей. А якщо щось таки реформують, то якось мляво, вочевидь, із надією на те, що все повернеться на круги своя. Чи станеться так з наданням адміністративних послуг у центрах, покаже час.
Скажімо, не всі з чиновників погоджуються з таким визначенням своєї ролі, бо звикли керувати та ділити, а не буденно надавати послуги громадянам. Тим більше коли громадян на власні очі не бачиш, а маєш справу лише з документами, котрі вже перевірили й прийняли в роботу. І послав би прохача за якось довідкою чи промаринував би у черзі, але не можна — адміністратор власною печаткою засвідчив, що з документами все гаразд. Лишається тільки надати послугу.
...Одна моя знайома, приїхавши недавно на кілька днів до Полтави з Бельгії, де тепер проживає, розповіла про те, як надають адміністративні послуги бельгійцям тамтешні чиновники. Жінці самій була потрібна якась довідка, тож пішла до мерії. Зала, де надають послуги, її вразила своїми розмірами — майже як футбольне поле. По її обидва боки у всіх на очах за столами сиділи чиновники. Ніяких тобі кабінетів із зачиненими дверима. Черговий адміністратор ввічливо привітався, вислухав, із чим вона прийшла, зайшов у комп’ютер і вибачився — чиновник, котрий мав видати довідку, якраз працював з іншим відвідувачем.
Мою знайому записали в електронну чергу і попросили трохи почекати там же в залі, де встановлено достатню кількість м’яких стільців. Коли підійде її черга (а це за кілька хвилин), на великому табло висвітиться її прізвище і номер столу, до якого треба підійти. Сам процес видачі довідки забрав усього кілька хвилин. Чиновник попросив документ, що посвідчує особу, у комп’ютері знайшов усі необхідні дані, на принтері роздрукував довідку, приклав печатку і чемно вручив папірець моїй знайомій.
До Полтави жінка приїхала, щоб обміняти водійські права. Хто з цим стикався, знає, наскільки в нас марудна і довга в часі ця процедура. Так і сталося: іноземку відсилали від одного віконця до іншого, змушували надавати все нові й нові довідки тощо. Коли закордонний клієнт «дозрів», питання дуже швидко вирішили 100 євро «подяки»...
Залишаючи Полтаву, знайома, розповівши цю історію, зізналася, що вже відвикла від такого методу вирішення питань, бо там, де вона нині проживає, нікому й на думку не спаде дати хабара чиновнику. І висловила надію, що колись і в Україні посадовці будуть служити громадянам, а не розглядати їх як джерело додаткового доходу. Можливо, Центри з надання адміністративних послуг наблизять нас до того дня?
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».