Людина i право
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Грудень 02, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Липень 2014 03:00

Запобігти, захистити, врятувати

Rate this item
(0 votes)

Кож­на лю­ди­на має не­від’­єм­не пра­во на жит­тя — так запи­са­но в Кон­сти­ту­ції. Од­нак дер­жа­ва не ви­ко­рис­то­вує всіх сво­їх мож­ли­вос­тей для йо­го га­ран­ту­ван­ня. Пе­ре­лік сфер, в яких ор­га­нам вла­ди не­об­хід­но до­кла­да­ти біль­ших зу­силь у цьо­му ас­пек­ті, об’­єм­ний, тож вар­то де­таль­но роз­гля­ну­ти де­які з них.

 

Законне поповнення незаконних арсеналів
Як свідчить міліцейська статистика, торік кількість потерпілих від злочинів зросла на 29%, загиблих — на 27%. Експерти пояснюють такий сплеск проблемами з розкриттям злочинів і їх профілактикою. Причина цього — у відсутності реформування підрозділів, які безпосередньо цим займаються. Хронічним залишається пресловуте дублювання функцій.
Промовистою в цьому сенсі є діяльність слідчих. Працюючи згідно з положеннями старого Кримінально-процесуального кодексу, вони могли не проводити жодної слідчої дії. Їхня функція зводилася до фіксації доказів, знайдених оперативними підрозділами чи дільничними інспекторами. Прикро, але ця глобальна проблема не зникла після запровадження КПК зразка 2012 року.


Не сприяє запобіганню злочинам і перевантаженість окремих підрозділів правоохоронних органів не надто важливими справами. Особливо чітко це проявляється в діяльності дільничних інспекторів. Вона організована таким чином, що на головне завдання — постійні контакти з мешканцями — часу нашим шерифам залишається обмаль.
Зростає кількість злочинів, скоєних із використанням вогнепальної зброї. Її арсенали не в останню чергу поповнюються за рахунок переробляння масогабаритних макетів (МГМ) — копій, які відповідають оригіналу за розмірами і масою. Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало наводить документ за підписом одного з колишніх очільників МВС, в якому досліджується анатомія перетворення залізяччя, яке не несе ніякої загрози, на повноцінну зброю.
Там сказано: одна з функцій державної компанії «Укрспецекспорт» — надання послуг у сфері торгівлі озброєнням і військовою технікою, зокрема короткоствольною вогнепальною зброєю військового призначення без стволів і МГМ. Такі комплекти (серед них — пістолети ПМ, револьвери системи «Наган») продають підприємствам, які спеціалізуються на виготовленні спецзасобів. Їх комплектують стволами, призначеними для відстрілу патронів із гумовими кулями, і реалізують у роздріб.
В українському законодавстві не передбачено відповідальність за незаконний обіг основних частин вогнепальної зброї. Ця прогалина дає можливість збувати МГМ «вогнестрілів», які в подальшому можуть переробляти, доукомплектовувати і використовувати під час вчинення злочинів.
Крім того, «Укрспецекспорт» продає приватним підприємствам за безцінь МГМ пістолетів, револьверів, автоматів, кулеметів і снайперських гвинтівок, які деактивують згідно з державною програмою утилізації зброї на кількох військових об’єктах. У багатьох випадках цей процес проходить без дотримання технічних норм, через що умільці легко можуть відновити цю зброю. Водночас згадані підприємства продають МГМ населенню, адже на це не потрібно дозволів.
Тому зростає число осіб, які у кустарних умовах переробляють макети у нарізну вогнепальну зброю на продаж. Також ці кулібіни виготовляють основні її частини (нарізні стволи, затвори, барабани, ствольні коробки, рамки) і реалізують їх на вітчизняних теренах і за кордон. Отож будь-хто може безборонно і, як це не прикро, на законних підставах купити необхідні частини і доукомплектувати законно ж придбаний макет.
На прогалини у сфері законодавства щодо незаконної торгівлі зброєю звернули увагу в СБУ. МВС, у свою чергу, підтвердило необхідність коригування відповідної нормативної бази, проте це питання поки що зависло.


Не­втіш­на тен­ден­ція
Негативно впливає на забезпечення права на життя не тільки велика кількість незареєстрованої вогнепальної зброї, а й проблеми з розслідуванням смертей. Свідчення тому — шість рішень, винесених Європейським судом з прав людини щодо нашої країни, в яких констатовано неналежне розслідування таких випадків. Зокрема, вказувалося на те, що розслідування були надмірно тривалими і, зрештою, не привели до бодай якого-небудь остаточного рішення у справі. В іншому випадку у розслідуваннях є велика кількість недоліків, на які звертали увагу національні органи, але вони так і залишилися невиправленими.
Крім того, значну кількість слідчих дій не було проведено або це зроблено зі значним запізненням. Є випадки, коли при проведенні розслідування протягом тривалого часу не виконували жодних слідчих дій.
Висновок невтішний: тенденція щодо неефективного розслідування смертей зберігається, а влада не робить необхідних кроків, щоб поліпшити ситуацію.
Особливо неприйнятним є стан розслідування випадків смертей у міліції. У нас цим займається сама міліція, що суперечить міжнародним стандартам, які визнала наша країна. Адже згідно з цими нормами злочини, скоєні посадовими особами поліції, повинен розслідувати незалежний орган.
Гостро стоїть питання стосовно інформування громадськості та зацікавлених осіб про хід розслідування. Часто це відбувається із застосуванням узагальнених формулювань та із суттєвими затримками. Зацікавлених осіб безпідставно позбавляють можливості отримати копії матеріалів розслідування. Неподоланою залишається практика, за якої родичам загиблих своєчасно не надають статусу потерпілого, а це перешкоджає їх доступу до матеріалів справи. Поглиблює ситуацію й те, що потерпілий згідно із законодавством нині не має можливості отримати безоплатну правову допомогу. Відповідний закон передбачає запровадження такої норми лише з першого січня 2017 року.
Проявом неналежного ставлення влади до дотримання права на життя є й те, що Україна досі не підписала Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницького зникнення. Вона набула чинності 2010 року, і її ратифікували понад 40 країн. Насильницькі зникнення, наголошують експерти ООН, перетворилися на складову стратегії насадження атмосфери терору. Вони набули статусу глобальної проблеми, перестали бути виключно атрибутом диктаторських режимів, часто спостерігаються при внутрішніх конфліктах як метод придушення політичних опонентів.
Тож держава повинна пам’ятати про свій конституційний обов’язок, сформульований у ст. 27 Основного Закону, — захищати життя людини, нагадують правозахисники.
Ні­на КЛИМ­КОВ­СЬКА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».