Людина i право
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Травень 27, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Квiтень 2014 03:00

Як вилікувати правоохоронну систему

Rate this item
(0 votes)

Що б там не говорили очільники Міністерства внутрішніх справ на публіку, особливо іноземну, а дотримання прав людини в діяльності міліції ніколи не було пріоритетом. Тож не дивно, що цей фактор, а також тотальна корупція і очевидний брак професіоналізму призвів до того, що рівень довіри громадян до правоохоронців є нульовим. Змінити ситуацію можуть кардинальні реформи, рецепти яких пропонують не тільки ті, хто працює в цій системі, чи політики, а й експерти з неурядових організацій. 
Реформи під прицілом експертів
Нещодавно у МВС відбулося установче засідання Експертної ради з питань захисту прав людини в системі органів внутрішніх справ і реформування відомства. До її складу увійшли представники Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), Центру політико-правових реформ, Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ), Харківського інституту соціальних досліджень, Центру громадянських свобод, а також заступник глави МВС Сергій Яровий і директор моніторингу організаційно-інспекторської роботи МВС Михайло Вербенський. Очолив раду відомий правозахисник, голова правління УГСПЛ Євген Захаров.


Створенню ради передувала зустріч Арсена Авакова з Євгеном Захаровим. Міністр попросив відновити всі інституції громадянського контролю, які діяли у відомстві до 2010 року: громадські ради, мобільні групи з моніторингу прав людини в місцях позбавлення волі, підзвітних МВС, регіональних помічників міністра з прав людини. Причетні до цієї діяльності правозахисники обговорили пропозицію і дійшли висновку, що наразі є більша потреба в експертній раді, яка має готувати і проводити реформу МВС з метою гуманізації його діяльності.
Варто згадати, що 2010-го одним із перших наказів тодішній очільник міністерства Анатолій Могильов ліквідував управління з моніторингу прав людини в МВС і звільнив помічників міністра з прав людини. Ці фахівці об’єдналися в УМДПЛ, яка, крім суто моніторингової діяльності, підготувала проект реформування МВС і нині розробляє новий закон про поліцію.
Що на порядку денному? Радикальні зміни, в першу чергу — демілітаризація відомства. Роботу працівників органів внутрішніх справ пропонують оцінювати не за показниками розкриття злочинів, адже, судячи з них, наша міліція працює набагато ефективніше, ніж поліцейські багатьох благополучних держав, де мешканці відчувають себе у безпеці. Суть такого парадоксу — спритність у маніпулюванні цифрами.
Тож зламати хибний підхід можна лише за умов, що головним критерієм оцінки буде ставлення населення до міліції (чи немає обґрунтованих скарг на її протиправні дії, наскільки її діяльність прозора і т. п.). На зміну чинній воєнізованій структурі, що є загрозою для громадян, повинна прийти високопрофесійна, яка служитиме їм. Тобто стоятиме на варті їхніх законних інтересів.
Нове відомство має бути компактнішим, позбавленим невластивих функцій. Воно, скажімо, не повинно розслідувати економічні злочини і взагалі займатися слідством. На думку відомого вченого-поліцеїста Олега Мартиненка, у МВС мусять залишитися тільки патрульно-постова служба і Державтоінспекція, які належить об’єднати, а також дільничні інспектори, діяльність котрих слід організувати за зразком шерифів (така спроба вже була).

Райвідділи під онлайн-контролем
На вході до кожного райвідділу належить установити реєстратори, які фіксуватимуть, хто туди зайшов, хто і коли вийшов. Реєстрації підлягає і кожна дія особи, що перебуває під вартою, а також кожна дія, яку працівники міліції чинять щодо неї. За необхідності можна вести трансляцію процесу в режимі реального часу. 
Для технічного забезпечення цього аспекту можна використати відеокамери, на які перед парламентськими виборами 2012 року викинули мільярд гривень. Штрафи за порушення пропонують сплачувати через державні банки в режимі онлайн. Перелічені новації дадуть змогу дисциплінувати ОВС, вибити з їхньої діяльності корупційну складову.
На сьогодні ж маємо неякісну освітню, фізичну та психологічну підготовку майбутніх міліцейських кадрів, а в тих, хто вже працює в системі, моральна деформація є значно більшою, ніж професійна. Молодь приваблює розкішне життя наших «правоохоронців», тому в міліцію йдуть, як у бізнес, — заробляти. Тож без люстрації в органах внутрішніх справ не обійтись.
Кадри вирішують якщо не все, то дуже багато, тому їх необхідно змінювати. Не секрет, що старі кадри саботуватимуть будь-які точкові нововведення, не кажучи вже про масштабні реформи. Тому кадрові призначення слід обов’язково узгоджувати з громадськістю (це повинно бути закріплено на законодавчому рівні).
Часто вживане правоохоронцями твердження: яке суспільство, така й міліція, грішить щонайменшою мірою лукавством. Адже наші надмірно закриті і консервативні ОВС, які стоять над суспільством, — це набір архаїзмів, котрий у прямому і переносному значенні дорого обходиться державі.
Дехто з попередніх очільників МВС розумів реформування міліції як збільшення фінансування чи чисельності. Насправді, аби організувати її діяльність за зразком країн розвинутої демократії, треба послуговуватися такими принципами, як верховенство закону, деполітизація, демілітаризація, децентралізація, підзвітність і прозорість, професійна підготовка персоналу, співпраця з населенням і місцевими громадами, переконані експерти.
За наявності політичної волі такі масштабні реформи можна провести за чотири-п’ять років. Це дасть можливість зміцнити довіру до органів внутрішніх справ. Доречно згадати вислів, котрий приписують Вано Мерабішвілі, який майже вісім років обіймав посаду міністра поліції та громадського порядку Грузії: змінити ставлення до поліції дуже просто — варто змінити ставлення поліції до громадян.

Ніна КЛИМКОВСЬКА 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».