Головним розробником «10 кроків» виступив відомий експерт у галузі земельних відносин, доктор економічних наук Андрій Мартин у співпраці з колективом експертів Земельної спілки України. Крім того, цей документ розроблявся за активної підтримки проекту USAID «АгроІнвест».
— Що собою являє розроблена програма?
— Ми виділили головні проблеми, які призводять до корупції в земельних відносинах, зробили їх аналіз та надали пропозиції щодо їх вирішення. «10 кроків» — це цілком реальний шлях подолання системних проблем та формування прозорих відносин між громадянами, бізнесом та владою.
Щоб ця програма не стала лише порожньою декларацією, ми вже підготували два законопроекти на її виконання, один з яких уже зареєстрований у парламенті, а реєстрація іншого очікується днями.
— Чи можна назвати найбільш гострі серед визначених проблем, які характерні для земельної сфери і де найбільше проявляється корупція?
— Кожна з них по-своєму дошкуляє нашим співгромадянам, які мають відношення до земельної сфери або хотіли б у ній більш тісно працювати. Наприклад, існуюча зараз система дозволяє встановлювати орендну плату за державні або комунальні земельні ділянки у широкому діапазоні — від 3% до 12% від їх нормативної грошової оцінки.
— Як це можливо подолати?
— По-перше, треба чітко встановити правила: в яких випадках має бути яка ставка орендної плати, яку саме санкцію застосовують до порушника, який вичерпний перелік підстав для відмови тощо. Щоб не було цього простору для домовленостей і чиновник не міг вирішувати, встановити орендну плати на рівні 3% чи 12% або який штраф накласти — мінімальний чи максимальний.
По-друге, звести до мінімуму спілкування громадян та юридичних осіб із державними органами, максимально перевести його до електронної сфери. Треба провести стандартизацію документів, бо нині корупція часто виникає, коли немає переліку необхідної документації і чиновник вирішує на свій розсуд, чи приймати той чи інший документ.
На наш погляд, також треба активніше йти шляхом децентралізації влади, що декларується новим урядом України. Просте рішення — повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальних громад за межами населених пунктів — суттєво зменшить кількість випадків, коли розпорядження землями (в тому числі безоплатна приватизація) відбувається за одноособовими рішеннями призначених чиновників.
— Ви згадали два законопроекти, які підготували. Розкажіть про них докладніше.
— Перший законопроект стосується проблеми, яка у нас існує з виданням витягів із земельного кадастру. Згідно з чинним законодавством будь-який реєстратор на території України повинен видавати витяг по будь-якій ділянці незалежно від її розташування. Але на практиці цього не відбувається. Мешканцю Києва, аби зареєструвати ділянку в Одеській області, потрібно їхати туди, клопотатися, вистоювати черги тощо.
Ми розробили законопроект, який зобов’язує будь-якого реєстратора в будь-якій місцевості проводити ті дії, які передбачені Законом «Про Державний земельний кадастр». На нашу думку, це значною мірою знизить корупційні ризики. Ми ж знаємо, що є певні неофіційні розцінки на отримання витягів, особливо це стосується великих міст. А якщо у людини буде можливість звернутися, припустимо, десь у невеликому райцентрі до кадастрового реєстратора, ситуація поліпшиться.
Другим законопроектом ми передбачаємо скасування Закону про державну експертизу землевпорядної документації. Насправді у нас сьогодні здійснюється потрійна перевірка землевпорядної документації на відповідність вимогам законодавства. Першу проводить сертифікований фахівець-землевпорядник, який пройшов спеціальне навчання, отримав сертифікат і відповідає ним перед державою за законність документації. Другу — кадастровий реєстратор, до якого теж установлені жорсткі вимоги, і він навіть має власну печатку і несе особисту відповідальність за незаконні дії.
А от третю начебто виконує державна експертиза. Та насправді вона — адміністративний бар’єр. Місяцями і навіть роками деякі справи чекають своєї черги на отримання висновків цієї експертизи. Кажуть, є неофіційні розцінки на проходження цієї процедури. При цьому жорстких вимог для перевіряючих у цьому випадку не встановлено. Тому ми вважаємо, що скасування такого бар’єру значно поліпшить ситуацію.
— Чи спиралися Ви при розробці своєї програми на громадську думку?
— Безумовно. Вперше цю програму ми презентували на засіданні Громадської ради в Держземагентстві 14 травня поточного року, де її розглядали представники профільних громадських об’єднань. Також ми активно вивчаємо проблеми та можливі шляхи їх вирішення, які висловлюються на дуже популярному і корисному форумі землевпорядників України www.zemres.com.
Цей інтернет-ресурс об’єднав приватних землевпорядників, працівників Держземагентства, науковців, представників органів місцевого самоврядування з усіх областей. Він загалом входить до десятки найбільших українських форумів і є своєрідним барометром громадської та професійної думки.
Ще додатково проводилася низка зустрічей експертів земельної сфери, державних органів. Узагальнюючи всі пропозиції, ми і розробили пропонований документ. Із повним текстом програми можна ознайомитися на земельному порталі України (www.zem.ua).
— Питання боротьби з корупцією дуже складне. Як Ви гадаєте, у який термін цю проблему можна подолати?
— Я думаю, що це — довгий шлях. У нас земельна сфера за 23 роки земельної реформи стала корупційним середовищем. Приміром, зважте, що заробітна плата державного кадастрового реєстратора становить близько 1500 гривень і він ухвалює вкрай відповідальні рішення, за які несе особисту, кримінальну відповідальність. Така заробітна плата замала, тож спонукає до корупції. І ми вказуємо на цю проблему, долаючи яку можна зменшити корупційні ризики.
Зараз ніхто не знає достеменно, скільки часу потрібно для суттєвого подолання корупції в земельній сфері, для виконання нашої програми. Треба розуміти, що частина її складових — це не дуже популярні рішення. Скажімо, ми пропонуємо переглянути безоплатну приватизацію, яка у нас на сьогодні стала ще одним корупційним механізмом. Отримати землю безкоштовно практично неможливо, на цьому процесі годуються чимало різних ланок.
— А як Ви хочете це зробити?
— Ми пропонуємо заміну безоплатної, а фактично ПЛАТНОЇ приватизації іншими формами державного сприяння соціально незахищеним верствам громадян. При цьому має бути збережене право безоплатного оформлення у приватну власність земельних ділянок, на яких розташовані існуючі житлові будинки. А тим, хто захоче приватизувати ділянки без будівель, запровадити механізми оплати. Можливо, з великою розстрочкою, щоб і у людини була можливість придбати земельну ділянку і щоб держава отримувала від цього якийсь зиск. І при цьому передбачити заборону на певний час на зміну призначення цієї земельної ділянки, щоб не було ґрунту для зловживань.
Треба розуміти, що держава фізично не зможе забезпечити безоплатну приватизацію всім, хто має на неї право, — банально не вистачить землі. Від цієї практики потрібно поступово відходити. Залишати деякі пільгові категорії, але загалом земля є економічним активом, вона повинна бути платною. Інакше своє слово скажуть корумповані ділки.
Мак­сим НА­ЗА­РЕН­КО,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань