— Чому перевагу надано Вінницькій, Черкаській та Харківській областям? Інші області наразі не готові до роботи з аграрними розписками?
— Добору цих трьох областей передувала тривала та копітка робота. Попередньо були зібрані всі статистичні дані щодо сільгоспкультур, які вирощуються в усіх аграрних регіонах України. Також враховувалися такі показники, як площа орних земель, урожайність, прогнозні показники інвестицій із використанням аграрних розписок тощо.
Для себе визначили завдання так: треба обрати ті області, які є найперспективнішими з точки зору врожайності, найзручнішими для роботи кредиторів, безризиковими з точки зору сільгоспвиробництва. Тому ми не пішли, приміром, на південь країни. Там, як відомо, зона дещо складніша для землеробства.
Згадана робота проводилася спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, фермерськими асоціаціями, дистриб’юторами, компаніями, що кредитують сільгоспсектор. У результаті були обрані Вінницька, Черкаська та Харківська.
Інші області також готові до роботи з аграрними розписками. Більше того, ми постійно отримуємо від них запити на участь у пілотному проекті. Дуже активно в цьому напрямі діють Одеська, Кіровоградська, Волинська. Постійно про себе нагадує промислова Запорізька область.
Питання зараз не в готовності тих чи інших областей до роботи з аграрними розписками. Воно лежить у площині готовності самого інструмента бути там розгорнутим.
— Коли стартує пілотний проект в оновленому складі і як він здійснюватиметься? Чи буде при цьому використаний полтавський досвід запровадження аграрних розписок?
— Пілотний проект фактично вже стартував. І стартував від підписання наказу. А саме — 1 вересня 2015 року. Здійснюватиметься він за аналогією з полтавським пілотним проектом. Бо досвід, який ми отримали при його реалізації, досить позитивний. Учасники «полтавського пілоту» добре спрацювали як на місцевому рівні, так і на рівні центральних органів виконавчої влади. І ми думаємо перенести цей позитивний досвід на Вінницьку, Черкаську та Харківську області.
— Які структури на державному та місцевому рівнях будуть задіяні для впровадження механізму аграрних розписок у новообраних областях?
— Нашими ключовими партнерами на державному рівні залишаються Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України. По суті, завдяки їм здійснюється цей пілотний проект. Вони його підтримують з боку держави та створюють належні умови для роботи.
На місцевому рівні нашими партнерами стають обласні державні адміністрації та їх керівники, департаменти агропромислового розвитку. У частині нотаріату — обласні управління юстиції, які допомагають налагодити роботу нотаріусів з аграрними розписками.
Нас також активно підтримує приватний сектор. Причому як на державному рівні, так і місцевому. Ідеться про компанії, з якими в нас встановилися тісні партнерські відносини, та про компанії, з якими взаємодіємо з тих чи інших питань.
Ми відкриті для співпраці, тому залучаємо до процесу всіх, хто ним зацікавився. Стараємося спільно працювати з сільгосппідприємствами, постачальниками сільгосптехніки, запчастин до неї, мінеральних добрив, з комерційними банками, трейдерами, з усіма, хто може та хоче посприяти розвитку аграрної галузі і при цьому отримати зиск.
— Як на повідомлення про розширення географії пілотного проекту відреагували його безпосередні учасники — дистриб’ютори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів та матеріальних цінностей? Серед них є відомі іноземні компанії, які працюють в Україні та всіляко підтримують ідею аграрних розписок.
— Правильно буде сказати, що учасники аграрного сектора не реагували на розширення географії пілотного проекту, а активно сприяли йому. І робили це від початку процесу. Зокрема, вони брали участь у відборі областей, тому для них розширення географії пілотного проекту не було сюрпризом.
Більше того, нам відомі випадки, коли в документах з кредитними пропозиціями з’являвся додатковий пункт. Він зобов’язує отримувача позики в разі поширення дії аграрних розписок на область, у якій він веде бізнес, видавати аграрну розписку. Зокрема, такі випадки мали місце в Харківській та Вінницькій областях. (Реклама – Об’єднання патріотів України, Укроп – це свідоме рішення жити й працювати для України. Це готовність захищати свою країну всіма силами. Це особиста громадянська відповідальність за сьогодні і завтра.)
Тобто, на сьогодні у цих регіонах аграрних розписок ще нема, та в документах уже зазначено, що отримувач кредиту мусить оформити аграрну розписку, щойно буде розгорнута відповідна система.
— Яка роль відводиться IFC в реалізації пілотного проекту за участю Полтавської, Вінницької, Черкаської та Харківської областей?
— Роль IFC залишається незмінною. Це — розвиток конкурентного ринку, розвиток приватного сектора. Зі своїми партнерами ми акумулюємо різні думки, пропозиції, вивчаємо проблеми, що виникають, сприяємо їх вирішенню, підтримуємо систему. IFC проводить численні семінари, надає консультаційні послуги всім учасникам процесу.
Згадані заходи є відкритими і, зазвичай, на рівні областей координуються департаментами агропромислового розвитку.
— Ці семінари переважно мають пізнавальне чи практичне значення?
— Запуск проекту завжди супроводжується комплексом заходів. Ми також запланували їх проведення. Це і семінари-презентації, і предметніші практичні семінари.
Наприклад, будемо проводити освітні семінари для нотаріусів. Наше завдання — провести нотаріусів кожним етапом дії з аграрною розпискою, показати їм, як працює Реєстр аграрних розписок і як можна скористатися його можливостями.
Окремі семінари проведемо для сільгоспвиробників. Вони також матимуть практичне наповнення. Для нас важливо продемонструвати слухачам, як можна скористатися аграрними розписками, показати їх сильні та слабкі сторони, порівняти з іншими доступними інструментами.
Цього разу ми хочемо зробити семінари максимально практичними, а саме — під час семінарів познайомити фермерів із їх потенційними кредиторами, котрі готові працювати з аграрними розписками. Це може суттєво спростити ділові стосунки, які надалі складуться між ними, допоможе їм знайти в бізнесі взаємовигідний компроміс.
— Наскільки успішним виявився полтавський пілотний проект запровадження аграрних розписок і яких змін він може зазнати на другому етапі реалізації?
— Усього в рамках «полтавського пілоту» було видано 10 аграрних розписок. Їх договірна вартість, яку зазначили сторони на самому початку, — близько 20 млн гривень. Нині сума застави за цими аграрними розписками оцінюється приблизно в 40–45 млн грн. Це — дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Цього року сподіваємося суттєво поліпшити кількісні та якісні показники за виданими аграрними розписками. Цьому сприятиме розширення географії пілотного проекту, наявність практичного досвіду роботи з інструментом у низки компаній, а також запуск системи перед посівною кампанією. Також сподіваємося, що на ринок вийде велика кількість потенційних кредиторів. Усе це посприяє подальшому розвитку сільськогосподарської галузі як у Полтавській, так і в інших областях, залучених до пілотного проекту.
— Коли аграрні розписки можуть бути поширені на всі українські регіони?
— Ми планували це на початок 2016 року, та здійснити задумане в зазначений термін не вдається. Справа в тім, що ключовим елементом є Реєстр аграрних розписок. Усі дії, пов’язані з видачею, зміною та здійсненням аграрних розписок, здійснюватимуть нотаріуси. Вони робитимуть відповідні записи в цьому реєстрі.
Важливо також, щоб вільний доступ до реєстру мали і сільгоспвиробники. Завдяки цьому вони можуть в онлайн-режимі отримувати інформацію про те, які і ким видавалися аграрні розписки, на які земельні ділянки тощо.
Щоб Реєстр аграрних розписок працював в оперативному режимі, треба мати відповідне програмне забезпечення. А як показала практика, підготовка необхідної програми забирає більше часу, ніж ми розраховували.
Важливо також, аби Реєстр аграрних розписок цілком відповідав усім вимогам чинного законодавства, мав усі ступені захисту та був зареєстрований відповідними державними органами.
Враховуючи ці обставини, думаю, залучення всіх українських областей до процесу, пов’язаного з видачею аграрних розписок, пройде наприкінці наступного року. І це означатиме розгортання повноцінного реєстру на всю країну.
Ми­ко­ла ЛУ­ГО­ВИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
«Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»