Але до міс­ця при­зна­чен­ня во­ни не по­трап­лять, врі­зав­шись у ван­та­жів­ку, що стоя­ла на узбіч­чі. Во­дій і чет­ве­ро па­са­жи­рів за­ги­ну­ли на міс­ці...
Жи­то­мир­щи­на. 127-й кі­ло­метр ав­то­до­ро­ги Ки­їв — Чоп. Ав­то­бус, що ру­хає­ть­ся у на­прям­ку Жи­то­ми­ра, теж врі­за­єть­ся у ван­та­жів­ку. Ре­зуль­тат жах­ли­вий: 10 па­са­жи­рів ги­нуть на міс­ці, а ще 10 з трав­ма­ми різ­но­го сту­пе­ня опи­ня­ють­ся у най­ближ­чій лі­кар­ні.

Перелік дорожньо-транспортних пригод можна продовжувати до безкінечності: вони вже стали нормою нашого повсякденного життя. За інформацією МВС, основними причинами їх виникнення є порушення правил проїзду перехресть, недотримання правил безпечної дистанції, порушення правил маневрування, перевищення допустимої швидкості руху, керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.
Україна входить у світові рейтинги країн із найвищою кількістю ДТП. Для прикладу візьмемо останні 5 років. У 2014 році на автошляхах України сталося 153205 дорожньо-транспортних пригод, у 2015-му — 138536, у 2016-му — 158776, у 2017-му — 162526, у 2018-му — близько 140 тисяч.
Нескладно підрахувати, що загальна їхня кількість упродовж 2014–2018 років становила понад 600 тисяч! У них загинули більш як 15 тисяч людей, а більш як 130 тисяч були травмовані.
За словами начальника Управління надання медичної допомоги дорослим МОЗ Андрія Гаврилюка, смертність на дорогах в Україні залишається найвищою серед усіх країн Європи.
Зокрема, саме дорожньо-транспортні пригоди є першим за поширеністю чинником, який призводить до смерті серед молоді у віці від 15 до 24 років і другим — серед дітей у віці від 5 до 14 років.
За підрахунками фахівців, ДТП із тяжкими наслідками в Україні відбуваються найчастіше через перевищення водіями швидкості, необлаштованість пішохідних переходів, порушення правил перетину перехрестя, а також управління автомобілем у нетверезому стані.
При цьому Україна як держава зазнає величезних економічних збитків: за підрахунками Світового банку, втрати української економіки від дорожньо-транспортного травматизму щорічно сягають близько 5 мільярдів американських доларів. Та якщо економічні збитки з часом можна відновити, то людські життя, відібрані ДТП, не повернеш.
За словами начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Олексія Сєргєєва, загальна ситуація на автошляхах є найбільш спокійною за останні три роки: загальна кількість ДТП порівняно з попередніми періодами зменшилася на 10%, аварій, в яких постраждали люди, поменшало на 16%, а летальних випадків — на 10.
Якщо навіть слова чиновника відповідають дійсності, то заспокоюватися рано: ті випадки, про які ми розповіли вище, не дозволяють...
Отже, з тим, що ситуація на автошляхах повинна кардинально змінитися, згодні всі. Але як саме? До яких заходів повинна вдатися влада, суспільство, щоб вакханалія, яка панує на дорогах, припинилася? Пропонуємо варіанти вирішення вустами людей, які добре обізнані з порушеною проблемою.
Сер­гій Яро­вий, пер­ший за­ступ­ник мі­ніс­тра внут­ріш­ніх справ Ук­раї­ни:
— Поліція оглянула понад 185 тисяч автобусів, з яких 7625 використовуються для організованого перевезення дітей. У результаті перевірки було виявлено близько трьох тисяч технічно несправних одиниць техніки.
Поліцейськими було зафіксовано понад 26 тисяч порушень правил перевезення пасажирів та дорожнього руху, допущених водіями автобусів.
Із них найпоширеніші: керування транспортом у стані алкогольно-наркотичного сп’яніння, створення аварійної обстановки, перевезення пасажирів понад установлену кількість, порушення правил руху через залізничний переїзд, керування без необхідних документів, експлуатація автобусів, які не пройшли обов’язкового технічного контролю.
Отже, крім водіїв, відповідальність у багатьох випадках повинні нести і керівники автопідприємств. І вона, ця відповідальність, має бути адекватною тим загрозам, яким піддається життя людей.
Олек­сандр Ка­ва, екс­перт із транс­порт­них стра­те­гій:
— Якщо подивитися на суху статистику, то щороку під час ДТП за участю маршруток гинуть 70–80 людей, близько 800 втрачають своє здоров’я чи отримують травми різного ступеня.
Та чомусь влада дуже мало уваги приділяє дослідженню цього питання. Зазначена проблема варта пильної уваги з боку державних органів влади: десятки мільйонів українців користуються автобусними перевезеннями. Багато громадян щодня їздять маршрутками.
Олек­сандр За­вад­ський, інст­рук­тор з ін­ди­ві­ду­аль­но­го на­вчан­ня во­дін­ню ав­то­мо­бі­ля, во­дій­ський стаж по­над 40 ро­ків:
— Будь-яка людина, забажавши опанувати водійське ремесло, перші кроки до цього робить у навчальному класі, студіюючи Правила дорожнього руху, і за кермом навчального автомобіля.
Впродовж кількох десятиліть маю можливість спостерігати за цим процесом і ось що скажу. Дуже багато залежить від викладача та інструктора: якщо вони зуміють налаштувати слухача на сумлінне ставлення до навчання, то, вважай, уже половину справи зроблено.
Наше містечко невелике, майже всі його жителі знають один одного. Я, наприклад, пам’ятаю чи не кожного зі своїх підопічних: і тих, які дуже сумлінно ставилися до практичних занять із водіння, і тих, хто не дуже цим переймався. Знаю багатьох працівників місцевого відділку поліції.
Так ось, понад 90% слухачів, які належать до перших, ніяких проблем з автоінспекторами не мають, за рідким винятком. А ось ті «легені», які не надто переймалися безпекою водіння, неодноразово ставали клієнтами колишньої ДАЇ.
Зважаючи на досвід, скажу так: якщо водій є порядною людиною, переймається і власною безпекою, і безпекою інших учасників руху, то ймовірність скоєння ним ДТП дуже мала.
Окса­на, стар­ший лей­те­нант На­ціо­наль­ної по­лі­ції:
— За ці кілька років, що я служу в поліції, стільки надивилася на водіїв-порушників, що, вибачте, аж нудить від їхніх фізіономій. Особливо тих, які п’яними сідають за кермо, створюють аварійні ситуації, а коли потрапляють у наше поле зору, то починають «качати права».
До яких лише дій не вдаються ці негідники: грубіянять, лякають впливовими родичами, потрібними знайомствами, тикають під ніс різні «корочки», обіцяють «великі неприємності», погрожуючи звільненням із лав МВС!
Ми, поліцейські, не захищені на законодавчому рівні від таких «горе-водіїв». Пригадайте випадок кількарічної давнини, коли поліцейські намагалися зупинити п’яну компанію молодих людей.
Зважаючи на те, що за кермом був п’яний юнак і автівка рухалася на шаленій швидкості, створюючи аварійні ситуації, мої колеги навіть змушені були стріляти по колесах!
Коли ж, урешті-решт, зупинили їх, то водій неждано і негадано «вдарив по газах» і один із поліцейських змушений був відкрити вогонь на ураження, рятуючи життя своє і колег...
Після цього у хлопця почалися неприємності: проти нього була порушена кримінальна справа! І це при тому, що є відео, аудіозапис, свідчення очевидців, які переконливо доводять: лише дивом жертвами п’яниць не стали звичайні кияни.
Ви можете уявити, щоб у подібній ситуації кримінал «шили» не порушнику, а поліцейському у тих же США? Скажіть, коли б ви опинилися на місці нашого колеги, чи намагалися би потім за аналогічних обставин зупиняти таких «мажорів»?..
Ва­си­ли­на Да­ни­ле­вич, ви­кла­дач ос­нов на­дан­ня пер­шої ме­дич­ної до­по­мо­ги:
— Щороку у ДТП гинуть тисячі людей. Чинники, які призводять до цього, давно всім відомі. Але серед них бракує ще одного — невміння людей, які стали учасниками дорожньо-транспортних пригод, надавати постраждалим першу медичну допомогу.
Знаю чимало прикладів, коли пасажир, більш-менш ознайомлений із навичками її надання, рятував людське життя. Відомі і діаметрально протилежні факти.
Як викладач основ надання першої меддопомоги намагаюся донести до майбутніх водіїв елементарні медичні знання. Скажу відверто: не всі сумлінно ставляться до цього, мовляв, якщо буду добре підготовленим у професійному плані водієм, то в ніяку халепу не потраплю.
Певною мірою це так. Але у тому-то й справа, що певною: учасниками ДТП стають і водії екстра-класу.
Ми полюбляємо часто кивати на досвід інших країн, мовляв, не гріх би запозичити їх досвід. Наприклад щодо боротьби з водіями, які водять дружбу з Бахусом.
Візьмемо Німеччину: якщо у водія в крові міститься від 0,3 до 1,0 проміле алкоголю — він може відбутися лише штрафом у розмірі 500–700 євро. У випадку, якщо вміст алкоголю перевищує 1 проміле, водій позбудеться не тільки прав на 5 років, а й свободи.
Італія. Якщо в країні помітили водія напідпитку, а в його крові вміст алкоголю від 0,8 до 1,5 проміле, він буде змушений заплатити штраф у розмірі від 800 до 3200 євро.
Окрім цього, кермувальника позбавлять водійського посвідчення строком від 6 до 12 місяців, а також є ймовірність позбавлення волі строком на півроку.
Якщо вміст алкоголю буде перевищувати 1,5 проміле — водій сяде за ґрати терміном до двох років, заплатить штраф у розмірі до 6 тисяч євро, а також позбудеться прав на два роки.
Зважаючи на ситуацію, що склалася на українських дорогах, держава повинна втрутитись у неї негайно. Заради справедливості слід зауважити, що певні кроки для її виправлення робляться. Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив: з 1 січня 2019 року маршрутки, які були переобладнані з вантажних транспортних засобів на пасажирські, не будуть використовуватися для перевезення пасажирів. Що ж, поживемо — побачимо...
Патрульна поліція сьогодні отримує лазерні вимірювачі швидкості, за допомогою яких фіксуватимуться порушення Правил дорожнього руху, насамперед перевищення швидкості. Окрім цього, уряд розширив перелік технічних засобів, якими можна вимірювати швидкість на дорогах.
Наступний етап — впровадження пристроїв у патрульних автомобілях, вони фіксуватимуть порушення навіть під час руху поліцейських авто. Крім того, вулиці і траси оснастять автоматичними камерами, про які в уряді говорять уже кілька років.
Найбільше «сюрпризів» очікують порушників ПДР у 2020 році. Зокрема, за керування авто у нетверезому стані передбачається штраф у розмірі 51 тисячі гривень. За певних обставин порушник може опинитись і за ґратами.
Тож справа — за реалізацією обіцянок чиновництва та виконанням нових вимог Правил дорожнього руху.

Василь СЕРГІЄНКО