Ця вистава створена за п’єсою Моріса Панича «Спостерігачі», що була написана в Канаді 1995 року і вже встигла завоювати увагу глядачів у всьому світі. Це — твір про те, як життя часто обманює нас, роздуми про наші мрії на краще та про природну самотність людини.
Сюжет доволі простий. Племінник приїжджає доглядати помираючу тітку заради квартири. У процесі вистави з’ясовується, що він не просто банківський клерк, а й дуже складна особистість.
Зокрема, він носить рожеві лосини і мріє полетіти в космос. А його самотня тітка також не просто стара жінка, а можливо, взагалі не тітонька...
Вони прожили разом у кімнаті цілий рік і весь цей час за ними спостерігала невідома бабуся з вікна напроти. І лише після смерті цієї бабусі молодий персонаж дізнається про таємницю, яка не може не приголомшити.
Сучасна людина проводить багато часу у віртуальному світі і не завжди включається до світу реального. Саме тому щепкінці через формат жартівливої гри віч-на-віч намагаються включити зазвичай пасивного глядача в проблематику героїв.
Нелінійний сценічний монтаж та глибока драматургія, непобутовий спосіб існування актора, метафоричний реквізит та прозора атмосфера. Все це пропонують глядачеві щепкінці.
«Ми зумисне змінили назву п’єси «Спостерігач» на «Відключені». В основі сюжету лежить детективна історія, ніби хтось не туди потрапив. Однак за цією детективною історією прихований значно глибший зміст.
Ми досить часто в житті не туди потрапляємо, ми не бачимо і не чуємо один одного, своїх рідних. Вистава відбувається в ігровому, фарсовому жанрі. Із самого початку ми намагаємося втягнути глядача в нашу гру, аби вони включили. Надзавдання вистави — аби люди почули одне одного», — зазначив Антон Меженін.
У виставі грають два випускники Харківського університету мистецтв імені Івана Котляревського — Дмитро Некрасов (Грейс) і Владислав Писарєв (Кемп). Ці два молодих актори служать у театрі лише півтора року, але вже встигли завоювати любов театральної публіки.
Завдяки їхній щирій та емоційній гри глядачі з перших хвилин поринають у вир театрального дійства і уважно спостерігають за кожним рухом акторів до самого фіналу. До речі, саме Владислав Писарєв приніс цю п’єсу до театру і запропонував, аби її поставили.
За сюжетом дія відбувається в будівлі старої літньої жінки. Перед художником-постановником Алією Меженіною стояло непросте завдання створити безлад, але безлад театральний, художній. Людина перебуває в замкнутому просторі і звідти не виходить, а якщо вийде, то потрапить у зовсім інший світ.
Режисер із художником знайшли сценографічне рішення, яке послужило контрапунктом усієї вистави. Це — світло в широкому розумінні цього слова.
«З художнім керівником Київського академічного театру «Колесо», народною артисткою України Іриною Кліщевською знайомий багато років. Зустрілися з нею і під час Фестивалю «Світогляд» у Сєвєродонецьку.
Ірина Яківна запропонувала нам узяти участь в українському форматі Фестивалю AndriyivskyFest. Користь фестивалів полягає не лише в тому, що ти можеш тут зустріти давніх друзів, представити свій театр, а ще й можна домовитися про нові проекти.
Порадившись із директором театру, заслуженим діячем мистецтв Миколою Юдіним, ми вирішили, що саме вистава «Відключені» представлятиме наш театр на Фестивалі», — розповів головний режисер театру Артем Аніщенко.
Вистава сумських акторів сподобалася столичному глядачеві і, можливо, матиме шанси увійти до міжнародної частини Фестивалю. А вже зовсім скоро на сцені «Колеса» покажуть виставу Донецького академічного обласного театру (м. Маріуполь), створену за творами Володимира Сосюри і Василя Стуса. Також у рамках Фестивалю тут чекають на гостей із Харкова і Дніпра.

Еду­ард ОВ­ЧА­РЕН­КО
Фо­то із сай­та 
Те­ат­ру ім. М. Щеп­кі­на