В Україні станом на 2017 рік до заняття спортом було залучено лише 13,5% населення, наша країна посідала 99-е місце у світі за рівнем здоров’я населення та 150-е — за тривалістю життя...
Що робиться в Україні для зміни цієї ситуації? І чи може держава самостійно вирішити цю проблему, особливо в умовах економічної кризи та війни?
Про те, чи можна об’єднати зусилля держави, спортивних федерацій, спортклубів, спонсорів і батьків; про те, чи існує соціально відповідальний бізнес в Україні; де знайти гроші для створення спортивної інфраструктури і як відвернути молодь від сидіння вдома за гаджетами і привести на спортивні майданчики, Укрінформ розмовляв із директором зі зв’язків із громадськістю ТОВ «Парі-Матч» Вадимом Місюрою.
— Як Ви оцінюєте рівень розвитку українського спорту загалом? Держава вже прокинулися від потрясінь 2014–2015 рр.?
— Останнім часом, нехай і повільно, але держава рухається вперед. Починаючи з 2015–2016 років із держбюджету інвестовано понад 1 млрд грн на відновлення та будівництво спортивної інфраструктури на місцях. На 2019 рік Міністерство молоді та спорту передбачає збільшення витрат на 10% порівняно з 2018 роком.
За словами міністра Ігоря Жданова, обсяг державної підтримки на будівництво спортивної України, враховуючи субвенції, перевищить 2 млрд грн.
Збільшено видатки на спортивну інфраструктуру, і що радує, на будівництво футбольних полів та спортивних майданчиків. А це — додаткові можливості створювати умови для залучення більшої кількості людей до занять фізичною культурою і спортом. Це наші з вами інвестиції в успішне спортивне майбутнє держави, фізичну активність та здоров’я майбутніх поколінь.
Звичайно, фінансування має бути стабільною основою, але цього не можна досягти без об’єднання зусиль держави, органів місцевої влади та соціально відповідального бізнесу.
— У сфері Ваших інтересів і діяльність спортивного функціонера, і робота в ТОВ «Парі-Матч», що є найбільшим меценатом українського спорту. На Вашу думку, які пріоритетні кроки необхідно зробити для популяризації та поширення в Україні масового спорту?
— Ми як представники соціально відповідального бізнесу вже намагаємось їх робити. TM Parimatch сьогодні є партнером українського спорту, підтримка і розвиток якого — ключова місія нашої компанії.
Ми стоїмо поруч із професійним спортом і допомагаємо у розвитку студентського спорту, незаслужено обділеного увагою в нашій країні, на відміну від розвинених країн, таких як США, Канада, Британія, та багатьох інших.
Сьогодні ми визначили пріоритети у декількох напрямках.
Зокрема, наш проектфлагман — підтримка національної збірної України з футболу. Футбол — найбільш масова гра у світі, а національна збірна — унікальний за своїм охопленням і позитивною конотацією спортивний колектив.
Також ми є преміумпартнером ФК «Шахтар». «Шахтар» — багаторазовий чемпіон України, володар Кубка УЄФА. Команда регулярно захищає честь України в єврокубках і стабільно виховує кадри для національної збірної. Клуб має прихильників по всій країні і найвищий рівень спортивного менеджменту в державі.
І, звичайно ж, ми не забуваємо про майбутнє футболу. Вже третій рік наша торгова марка надає підтримку Футбольної асоціації студентів Києва. Студентство — найбільш прогресивна аудиторія, яка швидко реагує на будьякі зміни в суспільстві, тому нам украй важливо бути повноцінним партнером студентського спорту.
Крім того, цьогоріч пролонговано угоду з Федерацією баскетболу України, в рамках якої ми стали титульним спонсором чемпіонату і генеральним — чоловічої та жіночої збірних.
Український баскетбол збирає повні майданчики у Києві, Черкасах, Дніпрі, Миколаєві. Яскравий індикатор — останній «Матч Зірок» українського баскетболу, який відбувся у Запоріжжі минулими вихідними. Конкурси данків, триочкових кидків, активності для уболівальників, світлові ефекти — все це зробило шоу яскравим і незабутнім для глядачів.
Хокей також має велиці традиції в нашій країні, і ми раді надавати підтримку молодим українським спортсменам. Тому Українська хокейна ліга у цьому сезоні також уперше отримала назву ПаріМатч. Ми спостерігаємо справжній вибух інтересу до хокею — соціальні мережі УХЛ увійшли в десятку за кількістю фоловерів, а при клубах тисячі дітей щодня займаються абсолютно безкоштовно.
TM Parimatch є генеральним спонсором Федерації грекоримської боротьби України, і ті результати, які показали наші борці на минулому чемпіонаті світу, — лише одна з цеглинок нашої плідної співпраці. Жан Беленюк, Ленур Теміров — на цих та інших хлопців тримається наша боротьба.
— Підтримка олімпійського руху — одна зі складових Вашої діяльності. Як би Ви підсумували результати Олімпіади-2018?
— У 2016 році ми відгукнулися на пропозицію Міністерства молоді та спорту України підтримати рух «Спільна олімпійська перемога». В рамках руху ще до початку Олімпіади ми декларували, що підтримаємо олімпійських чемпіонів грошовими преміями. У підсумку Юрій Чебан і Олег Верняєв стали олімпійськими чемпіонами і отримали гідну винагороду від нашої торгової марки.
До Зимової олімпіади у Пхьончхані ми не тільки зберегли цю традицію, але й розширили її. Цього разу абсолютно всі призери могли розраховувати на премію від нашої торгової марки, золоте досягнення українського фрістайліста Олександра Абраменка — дуже радісна подія для всієї країни, і ми раді, що, беручи участь у спільному проекті з Міністерством молоді та спорту України, теж причетні до цього досягнення.
Переконаний, що соціально відповідальний бізнес може і повинен підтримувати такі ініціативи і рухи, як «Спільна олімпійська перемога». Наші спортсмени на це заслуговують.
— І все ж: як Ви оцінюєте рівень популяризації спорту в Україні? Чи достатньо зусиль?
— Я можу говорити лише про зусилля нашої торгової марки. Будьяке наше партнерство — це ж не просто логотипи на футболці. Наприклад, ми вже третій рік реалізуємо унікальний проект для спортивного ринку України — «Тренування із зіркою».
У рамках цього проекту спортивні журналісти, вболівальники, активні громадські діячі можуть «зазирнути за лаштунки» і дізнатися справжню правду про вид спорту, клуб, конкретного гравця. Ми усуваємо дистанцію між аудиторією та спортом — це вже не «ті хлопці з телевізора», а цілком реальні живі люди, які виходять на лід, паркет, поле, щоб грати і приносити вам радість.
Крім того, на початку співпраці зі спортивними федераціями ми зіткнулися з проблемою впізнаваності спортсменів. Хоча вони — чемпіони світу і Європи, майстри спорту міжнародного класу. Наприклад, у хокеї і баскетболі. Тому ми вирішили виправити цю ситуацію і заснувати номінації «Кращий гравець місяця» і «Краща закинута шайба».
Компетентне журі обирає претендентів, а вболівальники шляхом відкритого голосування визначають кращих із кращих. Заслужені нагороди щомісяця отримують найкращі баскетболісти і хокеїсти країни.
Ви знаєте, що 2019й буде роком відбору національної збірної на Євро2020 та фінальної частини Ліги націй. Уже у лютому ми всі будемо уболівати за «Шахтар» у Лізі Європи. Останнім часом ми часто експериментуємо з форматами, виводимо комунікацію «спортсмени — медіа — уболівальники» на якісно новий рівень.
У грудні ми провели перший турнір із квізу — популярної інтелектуальної гри серед спортивних журналістів, а вже у січні відбувся перший турнір із настільного хокею серед представників спортивних медіа.
Це — важлива частина популяризації розвитку спорту, бо саме спортивні журналісти сьогодні є рупором суспільства.
— Як створити платформу для стабільного зростання сфери фізичної культури і спорту в Україні?
— Ви знаєте, це дуже глибоке і навіть якоюсь мірою глобальне питання. Моя думка: кожна людина повинна мати вільний доступ до занять фізичною культурою і спортом. Головне питання — це реконструкція, будівництво та розвиток спортивної інфраструктури.
Спортмайданчик у кожен двір — це те, що було в недалекому минулому. Де народжувалися футболістами майбутні Мунтян, Біба, Старухін, Шевченко і Протасов? Цю проблему треба вирішувати.
Основа також — розвиток дитячого та юнацького спорту. Нещодавно ми всі раділи шквалу медалей на світовій Гімназіаді. Безумовно, це — заслуга великої команди, в якій і тренери, і спортивні функціонери, і наші юні герої.
Але це стало можливим і завдяки головним «спонсорам» цих хлопців — їхнім батькам, які беруть на себе левову частку витрат, адже зацікавлені у здоров’ї своїх дітей і в їхніх спортивних досягненнях. Вони оплачують роботу тренера, форму, поїздки на змагання і навіть оренду залів. У той же час набагато гірша ситуація з фінансуванням і розвитком студентського спорту.
Саме тому наші зусилля зосереджені там. Потрібно за прикладом провідних університетів США і Європи створити стипендіальні програми для спортсменів, розвивати спортивну інфраструктуру, що, у свою чергу, підвищить інтерес до спорту серед студентів.
— А де ж шукати фінанси? Адже ми знаємо, що бюджет нашої країни не найбагатший, особливо коли необхідно левову частку витрачати на оборону, субсидії та пенсії. Де Ви бачите джерела доходів, які потенційно можна спрямувати на розвиток спорту?
— Одним із джерел доходів державного бюджету може бути легалізація букмекерського бізнесу. З 2009 року цей бізнес під забороною. Однак у Законі «Про заборону грального бізнесу в Україні» був чітко встановлений тримісячний строк, протягом якого необхідно було внести зміни до законодавчих актів і легалізувати бізнес.
Але ось уже пройшло майже 10 років, а ігрова індустрія так і перебуває «в тіні», приносячи доходи кому завгодно, але тільки не державі.
— За ці роки, які пройшли з моменту ухвалення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», були спроби легалізації букмекерства?
— Так, питання легалізації періодично порушується як самою державою, так і суспільством. За цей період у Верховній Раді було зареєстровано більше 20 законопроектів, пов’язаних із легалізацією грального бізнесу, в тому числі і букмекерського. Деякі законопроекти були подані безпосередньо Кабінетом Міністрів, але з якихось причин процес легалізації так і не був завершений.
— Ви можете оцінити, скільки грошей може бути виведено з «тіні» в результаті легалізації цього бізнесу?
— Назвати точні цифри не може ніхто. За різними методами підрахунку, щорічний дохід від ігрової діяльності оцінюється у межах п’яти мільярдів гривень. Чималий відсоток у цьому може зайняти і букмекерський ринок. Це — великі гроші, які можна спрямувати на розвиток масового спорту, культури або, наприклад, на поповнення Пенсійного фонду, як це зроблено в Британії.
Крім цього, легалізація дозволить регулювати і контролювати бізнес, отримувати податки, створювати робочі місця, залучати інвестиції в економіку країни. Необхідно звернути увагу, що легалізація букмекерства створить механізм, який дозволить правоохоронним органам ефективно боротися з договірними матчами, взаємодіяти з букмекерськими компаніями з виявлення підозрілих матчів.
Наявність закону про букмекерство дозволить захистити гравців від недобросовісних операторів бізнесу, які, користуючись відсутністю закону, не завжди сумлінно виконують свої зобов’язання перед гравцем. Легалізація — це спосіб контролю і запорука прозорості букмекерського бізнесу.
Також конкуренція на ринку беттінгу залучить у країну світові технології.
— Як?
— Букмекерство зародилося дуже давно, перші ставки були зроблені під час скачок у Булонському лісі у Франції більше 200 років тому.
Відтоді багато чого змінилося, сьогодні найбільші беттінгові компанії активно впроваджують онлайнпродукти, кіберспорт і віртуальні види спорту. Все це можливо завдяки використанню передових технологій, а це значить — відбувається приплив в індустрію дійсно неабияких умів, інвестицій, створення унікальних продуктів.
Блокчейн гарантує гравцям отримання виграшу, платіжні системи стають більш зручними та доступними для людей по всьому світу — це тільки кілька прикладів того, як позитивно пов’язані технології і беттінг.
Для України все це стане доступно, коли на наш ринок за зрозумілими легальними правилами зможуть увійти світові гіганти зі своїми стандартами і технологіями.
— І все-таки, на Вашу думку, коли може бути легалізоване букмекерство в Україні?
— Ми віримо, що цей бізнес буде легалізовано, оскільки це — невід’ємна складова європейського життя. В абсолютній більшості країн Європи цей бізнес легальний. Сподіваюся, що 2019й буде роком змін і є всі шанси на позитивне рішення питання вже цьогоріч.
Олена МІГАЧОВА,
Укрінформ