На тлі цієї стратегічної дилеми внутрішньої політики Білорусі відбуваються цікаві зовнішньополітичні маневри. Білорусь не поспішає виводити на «новий рівень інтеграції» Союзну Державу Білорусі і Росії. У замороженому стані перебувають питання створення російської військової бази на території Білорусі, так само як і запровадження спільної грошової одиниці.
Кремль, намагаючись підштовхнути Білорусь до «остаточного союзу», погрожує скороченням субсидій та переходом на «світові ціни» у торгівлі багатьма товарами, включно з енергетичними ресурсами. Керівництво Білорусі намагається у цьому вузькому коридорі можливостей маневрувати.
За п’ять днів до парламентських виборів президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідав Відень. Це — одна з небагатьох поїздок керівника Білорусі до однієї з країн Євросоюзу за весь час його перебування на вершині влади. Австрія є найбільшим європейським інвестором білоруської економіки, тому демонструє готовність до пошуку компромісів.
Заради приєднання до Ради Європи Білорусь закликали скасувати смертну кару. Правда, Олександр Лукашенко наголошує, що за збереження смертної кари — більшість громадян країни.
Ще цікавішими виявилися заяви президента Олександра Лукашенка на виборчій дільниці 17 листопада. Він наголосив, що братиме участь у наступних президентських виборах, які мають відбутися, якщо все йтиме за планом, восени 2020 року. Щодо президентських виборів 2025 року він заявив, що не збирається триматися за владу «синіми руками», але якщо народ захоче, то балотуватиметься знову.
Правда, багато що проясниться ще до президентських виборів 2020 року. Зокрема, Росія жорстко наполягає на «новому етапі» інтеграції. На що Лукашенко відповідає, що не готовий відмовитися від білоруського суверенітету. Але у будь-якому випадку час істини наближається.