Під час слухання він заявив, що Трамп проводив власну політику щодо України, поставивши в залежність військову допомогу від обіцянки, що Київ відкриє слідство проти політичних суперників Дональда Трампа, у тому числі колишнього віце-президента Джо Байдена і його родини, що могло би полегшити Трампові виграш другої каденції у Білому домі.
«Я почав турбуватися, бо ці неформальні політичні контакти відчутно відрізнялися від офіційних цілей закордонної політики США щодо України», — сказав Тейлор, дипломат із багаторічним досвідом.
«Ці зізнання разом із заявами інших дипломатів та першого інформатора багато прояснили у нинішньому розслідуванні. Вже нема жодних сумнівів щодо того, що це було quid pro quo (послуга за послугу)», — написав журнал «Нью-Йоркер».
Президент це заперечив, а прес-секретар Білого дому Стефані Грішем стверджувала у своїй заяві, що «це — чергова спроба лівих законодавців і радикальних бюрократів, які оголосили війну Конституції, очорнити президента».
Конгресмени-демократи провели розслідування, яке створило основу для прийняття резолюції про підтримку процедури імпічменту президента Дональда Трампа. Важливість її в тому, що вона встановлює правила і процедури проведення слухань свідків, серед них і офіційних чиновників, а також витребування документів, пов’язаних із розслідуванням.
Білий дім, за великим рахунком, веде оборону. У нього немає ясної стратегії ані навіть особи, визначеної для ведення справ, пов’язаних із розслідуванням у рамках імпічменту. Президент, здається, є головним коментатором подій, пов’язаних із розслідуванням. Сам процес розслідування він називає судом Лінча.
За допомогою Твіттера Трамп висловлює своє незадоволення і засудження противників і тих, чиї свідчення йому явно не на руку, та вдячність тим, хто його підтримує. «Ви тверді, мудрі і розумієте в дрібницях найбільше полювання на відьом в історії Америки», — написав президент.
Дональд Трамп звернувся до Ліндсея Грехема, одного зі своїх найвірніших соратників у сенаті, з надією на мобілізацію підтримки серед республіканських законодавців, які засідають у цій палаті. Сенатор Грехем разом із головою більшості у сенаті Мітом Макконеллом оголосили резолюцію із засудженням розслідування, розпочатого Конгресом, називаючи його неправильним і сповненим таємниць.
Розслідування в рамках імпічменту ставить республіканських сенаторів, які хочуть обратися на наступну каденцію, у складну ситуацію. Вони добре розуміють, що воно не тільки визначить політичну долю Дональда Трампа, а й буде мати вплив на їхню політичну перспективу.
Дистанціювання щодо Трампа може коштувати їхньої підтримки з боку консервативних виборців, які на 90% проти імпічменту, але одночасно багато з них не можуть захищати президента. У зв’язку з тим вони обирають стратегію мовчання, що розцінюється як ослаблення підтримки для Трампа.
«Нема жодних підстав вважати, що республіканці у сенаті масово покинуть Трампа і приєднаються до табору демократів, які потребують двох третин голосів, щоб усунути президента. Однак республіканці, пов’язані з Білим домом, усе більше побоюються, що певна група сенаторів, у тому числі тих, хто не буде переобиратися на чергову каденцію, відійде від президента», — описує ситуацію «Нью-Йорк Таймс».
Лояльні щодо президента конгресмени використовують усі доступні прийоми і засоби, щоб дискредитувати розслідування, яке в самому розпалі. Одні намагаються зрозуміти, ким був працівник ЦРУ, який оприлюднив інформацію про неофіційні розмови Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським. Інші хочуть у судовому порядку ускладнити чи навіть припинити розслідування.
Однак Федеральний суд у Вашингтоні надав комісії Конгресу право на доступ до таємних документів, зібраних спеціальним прокурором Робертом Мюллером — керівником слідства щодо російського втручання у президентські вибори.
Як правило, Конгрес не має доступу до подібних документів, але у 1974 році суд дозволив законодавцям переглянути такі матеріали, коли вирішували, чи можна розпочати процедуру імпічменту президента Річарда Ніксона.
«Конгрес нині веде таке саме розслідування відносно Дональда Трампа, і це викликало потребу доступу до таємних документів зі слідства», — обґрунтувала рішення суддя Беріл Гоуелл, додаючи, що ускладнення Білим домом процедури імпічменту тільки додає причин для оприлюднення документів, зібраних Мюллером.
Петро ПЕТРІВ
