Посилення економічної співпраці з Росією і Китаєм вимагають багато бізнесменів, у тому числі найбагатший чех Петр Келлнер і третій у цьому списку Карел Комарек. Добрими відносинами з Китаєм та Росією сильно зацікавлений також найбільший роботодавець Чехії — «Шкода Авто»: автомобілі під маркою чеської фірми виробляються, зокрема, в Китаї та Росії.
Еволюцію в галузі закордонної політики пройшла Чеська соціал-демократична партія (CSSD), яка отримала в чинному уряді Міністерство закордонних справ. З 2014 року соціал-демократи і тодішній прем’єр Богуслав Соботка брали активну участь у розвитку чесько-китайських відносин — багато високопоставлених діячів CSSD були працевлаштовані в організаціях, які лобіюють тіснішу співпрацю з Пекіном або у китайських фірмах.
Утім, під впливом розчарування відсутністю результатів співпраці з Китаєм і зростаючої критики прокитайського курсу багато з них змінили свій підхід до Китаю. Партія почала представляти себе гарантом прозахідного курсу правлячої коаліції та частіше стала вступати у конфлікти з президентом Земаном. Також у CSSD послабився вплив проросійських кіл, а нинішній керівник дипломатії Томаш Петрічек чітко підтримав продовження санкцій проти Росії.
Чеські ліберали і християнські демократи часто критикують політику Росії і Китаю та виступають проти зближення з цими державами. Тверда позиція щодо Китаю і Росії стала важливою частиною програми Партії піратів — збудованої як рух протесту проти зловживань влади і яка вперше потрапила у парламент.
Антикитайська і антиросійська риторика та дратівливі для Пекіна і Москви дії празьких органів самоврядування також стали для традиційних опозиційних партій шансом на існування у публічному просторі в ситуації, коли ANO прем’єра Бабіша попри численні скандали зберігає стабільну підтримку приблизно 30% електорату.
Це стосується також лібералів із партій TOP 09 i STAN, які утворюють правлячу коаліцію в органах самоуправління Праги та багатьох її районів і балансують на межі 5% виборчого бар’єру.
Опозиція також звертається до поглядів значної частини суспільства, критично налаштованого до Китаю та Росії: за опитуваннями, лише 12% чехів позитивно оцінюють вплив Росії на політичну ситуацію у світі (50% негативно), а 10% — вплив Китаю (48% негативно).
На формування цього світогляду впливають, зокрема, публічні доповіді чеської контррозвідки, яка повідомляє про активні дії китайських та російських спецслужб у Чехії, та більшість чеських медіа, критично налаштованих щодо політики Кремля і Пекіна.
Прем’єр Бабіш намагається зберігати дистанцію щодо дискусій навколо відносин Чехії з Китаєм і Росією. Прийшовши на посаду, він не поділяв ентузіазму Земана і Соботки у питанні китайських інвестицій. Однак публічно він не порушує питання прав людини у Китаї і утримується від дій, які можуть бути розцінені як небажання розвивати співпрацю з Китаєм.
Поведінка Бабіша щодо Росії вписується в амбівалентну політику чергових чеських урядів: Чехія — бажаючи залишатись вірним партнером у ЄС і НАТО — підтримує санкції щодо Росії, а чеські військовики беруть участь у патрулюванні східного флангу.
В чеських публічних дебатах часом, однак, повертається тема втраченої внаслідок санкцій бізнесової вигоди Чехії. Бабіш вписувався у цю течію, закликаючи до відновлення діалогу з Росією. Він також підкреслював, що, на його думку, Крим не буде повернутий Україні, хоча позиція його уряду залишається критичною щодо російської анексії.
Весною 2016 року під час візиту президента Китаю Сі Цзіньпіна у Празі було підписано Договір про стратегічне партнерство. Незважаючи на це, значного збільшення експорту на сильно зарегульований китайський ринок не відбулось і не сповнилися надії стосовно масштабу чи характеру китайських інвестицій у Чехії.
Президент Земан, який публічно завжди захищає Китай і концерн Huawei, весною в інтерв’ю для китайського державного телебачення критикував відсутність великих інвесторів із КНР. А його радник і колишній керівник чеської дипломатії Ян Когоут після чотирьох років діяльності закрив празький Інститут Нового Шовкового шляху, який лобіював розвиток співпраці з Китаєм.
Щодо Росії, то після багатьох тижнів суперечок, протестів і гнівних реакцій Росії 12 вересня влада району «Прага 6» прийняла рішення про усунення пам’ятника маршалу СРСР Івану Конєву. Спори навколо празьких місць пам’яті Конєва і Червоної армії поглибили поляризацію чеського суспільства і його політичних еліт по відношенню до Росії, чітко виражену від часу анексії Криму, а одночасно обмежили можливості впливу проросійських середовищ.
На це вплинула різка російська реакція, у тому числі істерична античеська кампанія у російських медіа зі звинуваченням чехів у русофобії і спробі спотворення історії. Для багатьох чехів російські погрози та істерична реакція становили черговий доказ того, що стосовно Росії Чеська держава повинна зберігати дистанцію.
Криза у відносинах із Китаєм не означає краху чеських амбіцій поглиблення економічної співпраці. Чеські підприємці пропонують, щоб у розмовах із Пекіном зосередитися не стільки на китайських інвестиціях у Чехії, скільки на збільшенні чеського експорту в Китай.
Нову перспективу відносин накреслив у серпні керівник чеського МЗС, стверджуючи, що треба знайти зважений погляд на Китай.
Подібно, напевно, буде виглядати формула подальшої економічної співпраці з Росією, тим не менше проросійським середовищам буде складніше відділити питання економічної співпраці від викликів, пов’язаних із політикою і безпекою. Це буде впливати, зокрема, на дискусію навколо розбудови чеської атомної енергетики і значно ускладнить позицію «Росатома» як потенційного постачальника нових блоків.
Криза у відносинах із Китаєм і Росією супроводжується пожвавленням контактів із Вашингтоном, ознакою чого був візит чеського прем’єра у Білий дім весною цього року — це була перша така зустріч з 2011-го. США належно оцінили позицію чеського уряду щодо Huawei чи вибір у процесі модернізації чеської армії американських вертольотів Bell.
Сильно пов’язана економічно з Німеччиною, Чехія зі стурбованістю спостерігає за торговельними суперечками США з Євросоюзом, особливо побоюючись можливого встановлення президентом Трампом мита на автомобілі, вироблені в ЄС.
Євген ПЕТРЕНКО
