Кількість боргів від 2008 року помітно збільшилась, а механізмів протистояння кризовим явищам стає менше.
Пік глобальної економічної депресії прогнозують на 2020 рік, але вже зараз масові заворушення відбуваються у різних регіонах земної кулі. У Північній Африці масові протести проти ситуації, яка склалася, відбувались у Каїрі, де невдоволених вивели на вулиці лідери забороненої партії «Брати-мусульмани».
У сусідньому Алжирі протести вже стали регулярними, зважаючи на зрив спроби проведення президентських виборів. Ще більш заплутаною виглядає ситуація в Лівії, де війська генерала Халіфа Хафтара сім місяців штурмують Тріполі без помітного прогресу.
Найбільш кривавими протести виявились в Іраку. На півдні країни фактично повстали шиїти, які невдоволені голодом, високими податками, дефіцитом товарів першої необхідності.
У ареалі ісламського світу важко було не помітити протести студентів в Індонезії. Там студенти виступають проти курсу президента Джоко Відодо, який намагається поширити у молодіжному середовищі більш морально пуританський іслам.
Зрештою, масові протести охопили також латиноамериканську країну Еквадор. Еквадорський президент із цікавим іменем Ленін Морено, намагаючись налагодити відносини з Міжнародним валютним фондом, навіть вигнав із Посольства Еквадору у Лондоні відомого організатора інтернет-сайта «Вікілікс» Джуліана Ассанжа.
Ціною цього стала згода США розблокувати співпрацю МВФ з Еквадором. Але не обійшлося без додаткових антисоціальних вимог МВФ до еквадорського керівництва. Це спровокувало масові заворушення по всій країні.
Зазначені процеси не локалізовані регіонально, фактично означають ризики глобальної революції бідних соціальних прошарків, які у сучасному світі поставлені перед вибором: стихійний протест або тиха голодна смерть. Борються індивіди, а тихо вмирають мільйони.