На думку Софії, «використання терміна визволення щодо подій з вересня 1944 року ставить у привілейовану позицію лише окремі болгарські політичні сили і становить акт втручання у внутрішні політичні дебати в Болгарії».
9 вересня болгарські прокуратура і контррозвідка арештували керівника організації Національний рух «Русофілія» Ніколая Малінова за звинуваченням у шпигунській діяльності на користь Росії. Наступного дня його звільнили після сплати застави, але він отримав заборону покидати територію Болгарії.
Малінов є бізнесменом і колишнім депутатом від опозиційної Болгарської соціалістичної партії (БСП). Прокуратура і деякі медіа вважають його особою, близькою до проросійських болгарських олігархічних кіл. Прокуратура повідомила, що предметом є фінансові зв’язки болгарських бізнесових кіл із російським олігархом Костянтином Малофеєвим (Малофеєв перебуває під санкціями Євросоюзу у зв’язку з фінансуванням сепаратистів на Донбасі).
За даними болгарських правоохоронних органів, дії Малінова були спрямовані на зміну політики держави на однозначно проросійську, зокрема шляхом створення за допомогою російського капіталу болгарських проросійських медіа і нової політичної партії.
Протест щодо дій прокуратури висловила лідер Болгарської соціалістичної партії Корнелія Нінова та підтримуваний посткомуністичною опозицією президент Болгарії Румен Радев, які вимагають конкретних доказів на підтримку звинувачень. Лідерка БСП висловила припущення, що ця акція може бути політичною провокацією правлячої правоцентристської партії ГЕРБ і прем’єра Бойко Борісова.
11 вересня болгарський прем’єр заявив, що не має впливу на діяльність спеціальних служб. Він із повагою оцінив роботу контррозвідки, яка разом з іншими державними інститутами і «партнерськими службами» не дозволила російським олігархам реалізувати їхні наміри стосовно болгарського сектора медіа. При цьому він підкреслив, що є прихильником добрих відносин як із РФ, як і з США.
Стурбованість арештом Малінова висловило російське МЗС, заявивши, що очікує від влади Болгарії утримання від здійснення кроків, які можуть «поставити під знаком запитання нинішню позитивну динаміку двосторонніх відносин».
Вересневе напруження є новиною у болгарсько-російських відносинах: болгарська влада — незалежно від політичної приналежності — як правило, підтримувала добрі відносини з РФ.
Між болгарськими і російськими елітами існують тісні політико-бізнесові зв’язки, особливо у паливно-енергетичному секторі. Сентимент щодо Росії незмінно утримується також у болгарському суспільстві.
Причину нинішнього напруження належить шукати у політичній боротьбі правлячої партії ГЕРБ із БСП — найбільшою опозиційною партією. Удар по БСП є елементом політичної боротьби напередодні місцевих виборів 27 жовтня, на яких ключовою буде баталія за посаду мера Софії.
Очевидно, правоцентристи, які правлять Болгарією, визнали, що вирішальними для перемоги у Софії будуть голоси виборців невеликих правих антикомуністичних партій.
Оприлюднені болгарськими спецслужбами дії і плани Малінова добре вписуються в способи діяльності Росії, якими вона формує інструменти впливу за кордоном, використовуючи локальні русофільські середовища за допомогою бізнесово-медійних проектів. Фінансування цих дій здійснюють контрольовані Кремлем російські олігархи.

Петро ПЕТРІВ