Вони вважають, що американська участь може ще більше «ідеологізувати» та заплутати й без того складну ситуацію з мирним процесом.
Президент України Володимир Зеленський хоче провести першу свою зустріч у чинному «нормандському форматі», і лише якщо він не буде працювати, розширювати склад учасників за рахунок США та інших країн.
Водночас дата наступної «нормандської зустрічі» поки не узгоджена, заявив він українським ЗМІ у Нью-Йорку, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
Зеленський наголосив, що нині тривають перемовини про зустріч у нинішньому складі «нормандського формату».
Також у Вашингтоні немає єдиної думки щодо доцільності такої участі. Спеціальний представник США на Донбасі Курт Волкер наполягає на такій участі. Натомість новопризначений радник президента США з питань національної безпеки Роберт О’Брайєн зважає на ситуацію на геополітичній шахівниці загалом та схиляється до більш обережної позиції.
Своєрідним компромісом між цими позиціями є курс на підтримання дипломатичного мирного процесу без прямої участі США, водночас зі збільшенням військово-технічної допомоги Україні.
Власне, програма-мінімум для української сторони полягає у посиленні співпраці із США у військово-технічній сфері заради наближення Збройних Сил України до стандартів НАТО.
Дональд Трамп запевнив, що США продовжують військову підтримку України, але хоче, щоб інші країни теж давали Україні більше грошей.
Про це він заявив після зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, відповідаючи на запитання власного кореспондента Укрінформу у Нью-Йорку.
«Так, ми працюємо з Україною. І ми хочемо, щоб інші країни теж працювали. Коли я кажу «працювали», я маю на увазі гроші. Вони (інші країни. — Ред.) мають теж давати більше грошей.
Ми дали багато грошей. Я дав вам протитанкові установки, в той час як президент Обама вам відправляв покривала та подушки. А я вам дав протитанкові установки. Багато людей не хотіли цього робити, але я це зробив», — відповів Трамп на запитання кореспондента Укрінформу, чи може він запевнити, що військова підтримка України продовжиться.
Американський президент також висловив сподівання, що українському лідеру вдасться знайти спільну мову з президентом РФ Володимиром Путіним, аби «вирішити ваші проблеми», і вірить, що «Путін хотів би щось зробити».
«Це було би грандіозне досягнення. І я знаю, що ви намагаєтеся це зробити», — підсумував він.
Слід зауважити, що зустріч президентів США та України відбувалася на тлі гучного скандалу щодо телефонної розмови між Трампом і Зеленським.
Скандал у США зчинився, коли співробітник розвідки, котрий опрацьовував телефонну розмову Дональда Трампа з «іноземним лідером» (яким американські ЗМІ вважають Володимира Зеленського), подав скаргу своєму керівництву.
Його непокоїли окремі висловлювання господаря Білого дому, що можуть тлумачитись як тиск на українську сторону з метою примусити відкрити розслідування проти родини Джо Байдена, який є головним конкурентом Трампа на виборах президента США.
24 вересня Трамп пообіцяв оприлюднити стенограму телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським від 25 липня, яка стала предметом останніх політичних загострень у США. Згодом він заявив, що отримав формальну згоду української сторони на оприлюднення повної стенограми розмови з Володимиром Зеленським, аби довести, що не тиснув на свого українського колегу.
Тим часом спікер палати представників Ненсі Пелозі оголосила про початок формальної процедури імпічменту Дональда Трампа, якій передуватимуть розслідування в комітетах нижньої палати Конгресу.
У середу, 25 вересня, прес-служба Білого дому виклала у відкритий доступ розсекречений документ зі стенограмою телефонної розмови президентів України і США від 25 липня, яка стала причиною політичного загострення у Сполучених Штатах Америки останнім часом.
За цих обставин не в інтересах України бути втягнутою у президентські перегони у США. Адже досвід виборчої кампанії 2016 року вкотре засвідчив важливість рівної віддаленості від усіх кандидатів. Тоді однозначна ставка української влади на Хілларі Клінтон коштувала напруги у відносинах зі справжнім переможцем тих перегонів — Дональдом Трампом.
Зрештою, попри всі наведені фактори безперечним успіхом можна вважати особистий контакт Трампа і Зеленського. Незважаючи на важливість персонального фактора у сучасних міжнародних відносинах, цей суб’єктивізм органічно доповнюється сталими національними інтересами. Враховуючи це, прагматизм є незмінним американським курсом щодо України в милому і немає підстав вважати, що надмірний ідеалізм візьме гору цього разу.
Але із сучасною Україною вже пов’язано чимало американських інтересів, що підкріплює й спільні ціннісні орієнтири. Це не тільки зміцнення східноєвропейського флангу НАТО, а й контекст очікуваного відкриття українського ринку сільськогосподарських земель.
Інша справа, що Україна у цих розрахунках має зважати винятково на власні інтереси, оскільки замість українців ніхто ці інтереси захищати не буде.
* * *
Джо Байден, який зараз є головним конкурентом чинного президента США на виборах 2020 року, вважає, що Дональд Трамп у розмові з Президентом України Володимиром Зеленським поставив свої інтереси вище за державні.
Про це Байден написав у Twitter.
«Наш президент поставив особисту політику вище своєї священної клятви. Білий дім повинен виконати свою роботу і притягнути Дональда Трампа до відповідальності за зловживання владою.
Він також зазначив, що Трамп поставив свої політичні інтереси над інтересами національної безпеки.
Також він підкреслив, що Конгрес США повинен «досліджувати факти і швидко напрацьовувати заходи, щоб притягнути Дональда Трампа до відповідальності».

Андрій МАРТИНОВ