Улеми видали безпрецедентну фетву із засудженням нападів самогубців, які здійснюють таліби й «Ісламська Держава» (ІД). Рада визнала, що «використання людини, найшляхетнішої з усіх істот, як інструмента війни означає відсутність поваги до людства».
Наприкінці засідання учасники Ради, цитуючи слова пророка Магомета і вірші з Корану, заявили, що війна в країні немає жодного релігійного обґрунтування.
Незважаючи на те що через Афганістан пройшли понад 100 тисяч американських солдатів, а Білий дім витратив на війну 780 мільярдів доларів, конфлікт далекий від завершення.
У боях за 17 років утратили життя 3 тисячі солдатів західної коаліції та 38 тисяч афганських поліцейських і військових. Афганістан зруйновано дощенту. З країни втекли 4 мільйони людей, а десятки тисяч загинули.
Ситуація погіршилася після 2014 року, коли згідно з рішенням президента Барака Обами США вивели з країни більшість своїх військ. Також змінено статус місії сил НАТО з бойової на навчальну. З того часу ініціатива перейшла в руки талібів.
Уряд у Кабулі втрачає не тільки все більше людей, але й території. Як повідомляють журналісти ВВС, під його контролем нині перебуває лише 30% території країни (ще 3 роки тому афганська влада контролювала 70%).
Після падіння «Ісламської Держави» (ІД) в Іраку і Сирії все більше екстремістів шукають притулку саме в Афганістані. Вашингтон і Кабул неодноразово намагалися схилити талібів до мирних переговорів. Останній раз такі намагання зробив у березні цього року Ашраф Гані.
Зокрема, він запропонував бойовикам відкрити їхній офіс у столиці та надати статус легальної організації. «Лише спільно з талібами можемо врятувати нашу країну», — говорив тоді президент. У цей складний момент у конфлікт включилася Росія, що тільки ускладнило ситуацію.
Після принизливої поразки радянської інтервенції у 80-х роках Кремль довго не брав практичної участі у внутрішніх справах Афганістану.
Як пише «Вашингтон Пост», Москва, хоча офіційно підтримувала уряд у Кабулі, з 2007 року почала встановлювати перші контакти з талібами. Відносини поглибилися, коли в Афганістані виникла філія ІД.
У 2016 році міністр закордонних справ Сергій Лавров визнав, що Росія ділиться з талібами розвідувальною інформацією і допомагає у боротьбі з ІД. За повідомленням британського журналу «Санді Таймс», на одній із військових баз на території Таджикистану відбулася таємна зустріч Володимира Путіна з тодішнім лідером талібів муллою Ахтаром Мансуром.
Офіційно Росія підтримує з фундаменталістами лише обмежені дипломатичні і розвідувальні відносини. Але американські та афганські військові і політики вважають, що під прикриттям цих контактів Кремль надає талібам зброю і гроші.
У березні минулого року головнокомандувач сил НАТО в Європі генерал Кертіс Скапарротті, виступаючи перед сенатською комісією збройних сил, заявив, що Москва може постачати талібам зброю.
Місяцем пізніше командувач американських і міжнародних військ в Афганістані генерал Джон Нікольсон під час конференції у Кабулі повідомив, що «не відкидає» повідомлень про постачання росіянами зброї афганським заколотникам. А тодішній держсекретар Рекс Тіллерсон прямо сказав, що росіяни озброюють радикалів.
У жовтні минулого року після багатьох тижнів важких і кривавих боїв у провінції Фарах, під час яких таліби майже захопили столицю регіону, командир 207-го корпусу афганської армії звинуватив Росію у допомозі заколотникам.
«Кремль впливає на ситуацію у провінції Фарах. Ми здобули обладнання російського виробництва, у тому числі ноктовізійні приціли для снайперської зброї», — заявив на місцевому телебаченні генерал бригади Мохаммад Насер Хедейят.
Протягом останніх двох років офіцери російської розвідки здійснюють транспорт палива, яке потрапляє в Афганістан через Міст дружби на узбецькому кордоні. Звідти його забирають приватні фірми, пов’язані з талібами, і продають «товар» бізнесменам у Кабулі. Отримані гроші розподіляються серед місцевих польових командирів.
Щомісяця на цій процедурі фундаменталісти заробляють 2,5 мільйона доларів. «Це — тільки один із методів, які Кремль використовує, щоб нас фінансувати», — визнав журналістам «Таймса» скарбник талібів із Газні.
Як і Москва, на два фронти в Афганістані грає також Іран. Тегеран, з одного боку, намагається розвивати найкращі відносини з Кабулом, а з іншого, по-тихому зміцнює ісламських радикалів.
В інтерв’ю для ВВС Персія керівник афганської розвідки Мохаммед Масум Станекзай повідомив, що Росія й Іран спільно озброюють і навчають талібів, використовуючи для цього будь-яку можливість.
Кремль традиційно відкидає всі звинувачення. Російські політики навіть заявляють, що тільки Москва насправді дбає про мир в Афганістані, а США і НАТО підтримують ІД. Але речник афганського уряду Седік Седікі на запитання журналістів CNN, як він оцінює звинувачення на адресу росіян, відповів по-філософськи: «Нема диму без вогню».
З 2013 року Москва стала одним з ініціаторів мирних конференцій по Афганістану. У першій зустрічі у Пекіні взяли участь представники Росії, Китаю і Пакистану. Наступна відбулась в Ісламабаді. Два роки тому переговори відбулись у російській столиці. Їх темою була зростаюча загроза з боку афганської філії ІД.
Американські експерти, коментуючи російські дії, попереджають, що росіяни хочуть визначати майбутнє Афганістану без участі Вашингтона і шкодити інтересам США у цьому регіоні. Росія почала зміцнювати відносини з Пакистаном — головним спонсором талібів, а донедавна і близьким союзником Вашингтона.
Два роки тому 70 російських спецназівців узяли участь у перших в історії спільних маневрах із пакистанською армією. Відразу після цих маневрів Вазарістан відвідала російська військова делегація.
На початку цього року Москва призначила свого почесного консула у Пешаварі, розташованому на кордоні з Афганістаном. Про те, що обидві країни хочуть надалі розвивати двосторонні відносини, може свідчити факт, що на бездоріжжі Північного Пакистану поруч із дорожніми знаками пуштунською мовою з’явилися нові, написані кирилицею.
Згідно з офіційною версією Москва встановила контакти з талібами виключно для того, щоб перемогти бойовиків ІД в Афганістані, які, на її думку, створюють набагато більшу загрозу, ніж інші угруповання.
Багато експертів стверджують, що це тільки привід для втручання в афганську політику. «Порівняно з талібами ІД — невелика організація, яка не загрожує існуванню держави», — вважає Сан Енгел Расмуссен, колишній кореспондент «Гардіан» в Афганістані.
Підтримуючи талібів, Росія за відносно незначні кошти намагається зменшити американський вплив у регіоні. Вона також хоче, щоб США якнайдовше витрачалися на цей конфлікт. Якщо Москва бачить прогалини, куди може ввійти і ослабити американців, вона це робить.
За допомогою дипломатичних прийомів Москва прагне усунути Вашингтон із регіональної політики. Співпрацюючи з державами, які мають свої інтереси в Афганістані, Кремль хоче мати якнайбільший вплив на події під Гіндукушем і показує, що без Росії неможливо приймати рішення про майбутнє цього стратегічного регіону.

Євген ПЕТРЕНКО