Напруження зберігається навколо спірних островів у Південно-Китайському морі. Японія також засуджує односторонні дії Китаю, спрямовані на зміцнення контролю над іншими спірними островами Спратлі.
У відповідь Китай наголошує, що не налаштований на конфронтацію ані з Японією, ані із США. Тим паче що нинішнє загострення російсько-американських відносин дещо переключило увагу з торговельного китайсько-американського конфлікту.
За 40 років реформ і відкритості Китай проявив себе як велика держава. Стратегія реформ розвивалася від залучення іноземних інвестицій до наступного етапу вступу до Світової організації торгівлі і до нинішньої ініціативи «Один пояс, один шлях». Внесок Китаю у зростання світової економіки багато років поспіль переважає 30%.
Сі Цзінпін декларував намір продовжити економічні реформи. Китай готовий вживати заходів для просування лібералізації і спрощення торгівлі та інвестицій високих стандартів і вивчить можливість відкриття портів вільної торгівлі в Китаї. Піднебесна демонструє готовність відкрити свій ринок імпортним товарам, на чому наполягає президент США Дональд Трамп.
Нагадаємо, що 2013 року Сі Цзінпін висунув ініціативу «Один пояс, один шлях». Нині понад 80 країн і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоди у цьому форматі. Суть цього проекту у відмові Китаю від геополітичної боротьби, хоча нормально, що в співробітництві існують протиріччя.
На думку Сі Цзінпіна, якщо сторони дотримуватимуться принципу «спільної консультації, спільного будівництва й спільного використання», то обов’язково вирішать розбіжності та перетворять «Один пояс, один шлях» на платформу економічної глобалізації.
Зрозуміло, що заради цього потрібна розрядка напруження на міжнародній арені. Китайська дипломатія, принаймні, намагається сприяти налагодженню діалогу з усіма зацікавленими у збереженні миру світовими потугами.

Андрій МАРТИНОВ