Литва, Латвія й Естонія розглядають Сполучені Штати Америки як головного гаранта своєї безпеки, але у 2017 році американські підрозділи на території прибалтійських держав були замінені на багатонаціональні батальйонні групи. Тож США долучили до спільного стримування російської агресії європейських союзників і Канаду.
У результаті балтійські держави почали диверсифікувати оборонну співпрацю і більшою мірою орієнтуватися на держави, які роблять найбільший внесок у натовські батальйони, — переважно Великобританію, Німеччину, Канаду і Францію.
Зустріч президентів була частиною кількаденного візиту делегацій балтійських держав, до складу яких увійшли міністри закордонних справ, оборони і економіки. США і балтійські країни підписали спільну декларацію про партнерство, яка в частині, присвяченій безпеці, лише частково реалізує очікування Литви, Латвії й Естонії.
З одного боку, США підтвердили свої зобов’язання щодо оборони балтійських держав згідно зі статтею 5 Вашингтонського договору про утворення НАТО, що має для балтійських держав велике політичне значення.
Проте їм не вдалось отримати обіцянки постійної (ротаційної) присутності сил США на їхній території і прийняття конкретних рішень у питанні зміцнення протиповітряної оборони. Декларація говорить про періодичне перебування сил США у балтійських державах, а отже, про вже реалізовані рішення та про пошук нових рішень і можливостей стримування у регіоні, у тому числі протиповітряної оборони (двосторонніх і в рамках НАТО).
У зв’язку з цим не варто сподіватися на значні зміни у позиції США щодо розміщення американських сил у регіоні Балтійського моря — хабом регіональної військової активності США будуть Німеччина і Польща.
Зустріч президентів вписується у стратегію балтійських держав зі зміцнення контактів із новою адміністрацією. Необхідність інтенсифікації співпраці з Білим домом після 2016 року виникала через недостатнє знайомство з політичною командою Трампа та його неоднозначними висловлюваннями щодо НАТО.
Влада у Литві, Латвії та Естонії добре розуміє, що ці держави занадто малі, щоб поодинці ефективно захищати свої інтереси у відносинах із США, тому взаємодіють у спільному форматі, який організаційно зручний також для США.
У 2017 році результатом цієї скоординованої діяльності були дві зустрічі президентів балтійських держав із віце-президентом Майклом Пенсом (у Мюнхені і в Таллінні) та по одній зустрічі керівників міністерств закордонних справ у Вашингтоні і оборони у Вільнюсі. Результатом цих переговорів стало, зокрема, розміщення американських сил у складі батальйону і зміцнення місії контролю за повітряним простором під час російських маневрів «Запад-2017».
Балтійські держави дбають також про контакти з членами Конгресу і посилюють активність у вашингтонських аналітичних центрах. Це робиться з метою ефективного висвітлення у США проблем, пов’язаних із безпекою східного флангу НАТО на тлі загрози з боку Росії.
Розміщення у 2017 році на території балтійських держав багатонаціональних батальйонних бойових груп НАТО, до складу яких входять в основному європейські союзники, означало завершення постійної ротаційної присутності американських підрозділів у Литві, Латвії й Естонії, яка тривала у 2014–2017 роках.
Балтійці також розраховують на подальшу підтримку США щодо технічної модернізації їхніх, відносно невеликих, збройних сил. США після 2014 року в рамках ініціативи European Reassurance Initiative (ERI, нині EDI — European Deterrence Initiative) збільшили ресурси на розбудову військової інфраструктури балтійських держав (передовсім баз повітряних сил і сухопутних військ) і допомогу у фінансуванні закупівель озброєння і спорядження (радіостанції, радари, протитанкова зброя).
В EDI на 2018 рік США виділять до 100 мільйонів доларів на зміцнення оборонного потенціалу балтійських держав. Хоча для цих країн це немала сума (приблизно 5,8% їхніх загальних витрат на оборону у 2017 році), вони будуть просити збільшити її у наступні роки. Порівняно з інвестиціями США у безпеку інших союзників це залишається невеликою фінансовою підтримкою.
Країни Балтії все більше орієнтуються на співпрацю в галузі оборони з рамковими державами батальйонних бойових груп: Німеччиною — в Литві, Канадою — в Латвії і Великобританією — в Естонії.
У батальйонній бойовій групі в Естонії провідну роль відіграє Великобританія (800 солдатів), підтримувана Францією (300 солдатів у 2017-му і 2019 роках), що вплинуло на рішення Естонії про проведення операції кризового реагування у співпраці з Великобританією і Францією.
У свою чергу, Литва чітко поставила на інтенсифікацію оборонної співпраці з Німеччиною (приблизно 450 солдатів бундесверу перебувають у Литві). Останніми роками Німеччина стала найбільшим постачальником озброєння і військового оснащення в Литву. Литва оголосила підпорядкування бригади «Залізний вовк» німецькому командуванню дивізії, а литовські солдати підтримують німецький контингент у Малі.

Петро ПЕТРІВ