З цією позицією не згодна Росія: торішні пропозиції Володимира Путіна стосувалися лише розміщення озброєного контингенту з метою захисту спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва в Європі на нинішній лінії збройного протистояння.
Треба зважати на можливість того, що в разі введення миротворців на порядок денний повернеться питання практичної реалізації політичної складової Мінських угод з огляду на виконання їх безпекової складової. Це може стати приводом для пом’якшення санкцій проти Росії.
Крім того, посилиться ризик того, що на периферії уваги світового співтовариства може опинитися питання повернення Криму та відновлення територіальної цілісності України у повному форматі.
Від Києва ще до введення миротворців вимагали гарантії виконання Мінських угод. Київ також має гарантувати свою відмову від колективного покарання сепаратистів та майбутнє соціально-економічного розвитку регіону.
Введення миротворців не означатиме закінчення війни та відновлення єдності країни. Важливою темою на переговорах України з країнами — членами ЄС є можливе залучення країн Балтійсько-Чорноморського регіону до Постійного структурованого співробітництва з питань оборони ЄС (PESCO), що мало б перешкодити Росії реалізувати реваншистські наміри. Але поки що ці плани залишаються предметом переговорів, а не практичними діями.
З метою оцінки ступеня виконання положень Угоди про асоціацію Україну поточного тижня Київ відвідала делегація Європейського парламенту. Її персональний склад включав переважно оптимістично налаштованих щодо європейських інтеграційних перспектив нашої країни депутатів Європейського парламенту. Але звіт представництва Європейської комісії в Україні виявився більш реалістичним.
Відповідно до аналітичної частини цього документа майже дві третини заходів, запланованих на минулий рік у рамках впровадження в життя положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, не виконано або виконано не в повному обсязі. Зокрема, досі не створено незалежний антикорупційний суд. Помітний хаос панує у роботі антикорупційних слідчих органів.
Також Європейський Союз зажадав більш ефективного використання коштів, які Україна отримала на модернізацію контрольно-пропускних пунктів на кордоні з ЄС, аби дієвим залишався безвізовий режим для громадян України.
Делегація Європейського парламенту також цікавилася реформуванням Верховної Ради. Зазначений процес внутрішніх реформ парламенту та підвищення інституційної спроможності парламенту відбувається повільно. Це турбує європейських партнерів України, адже політичні реформи мають зробити парламент більш підзвітним та підконтрольним громадянам України.
Звичайно, європейські партнери розуміють, як важко одночасно протистояти гібридній агресії Росії і проводити складні реформи, але ніхто цього не зробить замість українських еліт і українського суспільства.

Андрій МАРТИНОВ