Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Лютий 2018 11:17

Під «ковпаком» у Мюллера

Rate this item
(0 votes)

То­рік спе­ці­аль­ний про­ку­рор Ро­берт Мюл­лер, який ве­де на­гляд за слід­ством що­до спроб Ро­сії впли­ну­ти на ре­зуль­тат ви­бо­рів у США, ого­ло­сив, що ко­лиш­ній рад­ник пре­зи­ден­та з на­ціо­наль­ної без­пе­ки ге­не­рал Майкл Флінн зви­ну­ва­че­ний у фаль­ши­вих зі­знан­нях, на­да­них ФБР про свої зу­стрі­чі із Сер­гі­єм Кис­ля­ком, ро­сій­ським екс-по­слом у Ва­шинг­то­ні. Ге­не­рал ви­знав свою ви­ну і по­обі­цяв спів­пра­цю­ва­ти зі слід­ством.

Розслідування має виявити, чи агенти Росії, які під час виборчої кампанії в США намагалися зашкодити Хілларі Клінтон, вчинили проникнення у комп’ютери Демократичної партії, погодивши свої дії зі штабом республіканського кандидата.

За надання фальшивих зізнань загрожує п’ять років ув’язнення, і щоб полегшити покарання, Флінн мусить суттєво допомогти Мюллеру у слідстві, тобто розповісти все, що знає про участь інших членів команди Трампа у контактах із Росією.
Флінн нині залишається найбільшою здобиччю Мюллера. Раніше він висунув звинувачення трьом іншим героям «Кремльгейту»: колишньому керівнику кампанії Трампа Полу Манафорту, його заступнику Ріку Гейтсу і одному з радників Трампа з питань закордонної політики Джорджу Пападопулосу.
Перші два звинувачені у серйозних злочинах (відмивання грошей, податкові махінації), але те — з минулого, ще до роботи на Трампа. А Попадопулос радив дуже короткий час і не належав до вузького кола втаємничених, отже, невідомо, що запропонує прокурору.
Справу російських контактів оточення Трампа раніше розслідував директор ФБР Джеймс Комі, але президент звільнив його через відмову присягнути на абсолютну вірність і лояльність Трампу. Призначення спеціального прокурора стало затим абсолютно необхідне, і заступник генерального прокурора Ед Розенштайн прийняв таке рішення всупереч позиції Трампа.
Призначення Мюллера має велику підтримку громадськості. Він вважається зіркою американської юстиції, йому вдалося найдовше в історії — 12 років — бути директором ФБР, не враховуючи «вічного» керівника цього агентства Едгара Гувера.
Раніше, ще як федеральний прокурор, призначений президентом Джорджем Бушем-старшим, Мюллер наглядав за розслідуваннями справи щодо диктатора Панами Мануеля Норьєги, ватажка клану мафіозі Гамбіно Джона Готті і терористів — винуватців вибуху літака «ПанАм» над Локербі у Шотландії у 1988 році. Всіх обвинувачених було засуджено на тривалі терміни ув’язнення.
Мюллер походить із заможної родини, закінчив Прінстонський університет, але, на відміну від багатьох молодих представників еліт, не уникав служби в армії.
Він брав участь у війні у В’єтнамі, де служив у морській піхоті, відзначився відвагою і мужністю, за що отримав «Бронзову зірку». Це частково пояснює, чому він заперечив президенту Бушу, коли після нападу на Всесвітній торговий центр той наказав підслуховувати американців без рішення суду.
Мюллер разом із тодішнім генеральним прокурором Джоном Ешкрофтом рішуче заявили, що прослуховування буде нелегальним і загрозили відставкою. Це на певний час стримало Буша, потім усе одно він наполіг на своєму, але Мюллер довів, що не піддається тиску.
Мюллер — республіканець, у нього незаплямоване реноме чесного захисника закону, який не гнеться перед політиками. Це колись визнав навіть близький до Трампа колишній голова палати представників Нью Гінгріч.
У грудні той самий Гінгріч, однак, сказав, що Мюллер є корумпованим, як і все його ФБР. Він приєднався до хору союзників Трампа, які звинувачують спецпрокурора у суб’єктивізмі.
Яких результатів розслідування можна очікувати? Мюллер тримає «козирі» при собі — не дає інтерв’ю, не з’являється на телебаченні, не влаштовує прес-конференцій і навіть уникає популярних ресторанів, щоб його не знайшли журналісти. В результаті слідство не має витоків інформації: те, що публікують медіа, походить із витоків у Білому домі і Конгресі.
У чому ще, крім брехні слідчим ФБР, Мюллер може звинуватити «преторіанців» Трампа або й самого президента? Коли контакти з росіянами перед інавгурацією президента вийшли на яв, коментатори запитували, чи його люди не порушили так званого закону Логана, який забороняє приватним особам ведення переговорів з урядами чужих держав без узгодження з діючою адміністрацією?
Але від ХІХ століття нікому не висунуто подібного звинувачення, зрештою, складно назвати приватними особами провідних членів команди, які готуються зайняти владні кабінети. Тому цю лінію поведінки було відкинуто.
Тепер з’являються підстави для звинувачення Трампа в отриманні від росіян нелегальної виборчої дотації, а точніше, «цінного предмету» для їхнього кандидата — такими були матеріали, що обтяжували в кампанії Клінтон — взамін за обіцянку скасування Трампом санкцій. А якщо не вдалось би цього довести, можна висунути звинувачення у змові з метою здійснення злочину, тобто зламу чужих комп’ютерів.
Таку тезу популяризує, зокрема, юридичний експерт Джеффрі Тубін та визнає, що обидва звинувачення вимагають казуїстичної еквілібристики. Але вона необхідна, оскільки абстрактна «змова» (collusion), про яку постійно говориться як про те, що могли зробити підозрювані, сама по собі не є злочином, якщо невідомо, чого стосується.
Але щоб не тільки звинуватити, а ще й визнати винним і покарати, потрібні тверді докази вини. «Доведення змови з росіянами вимагало би, наприклад, свідчень причетних до справи осіб або підтвердження цього факту такими документами, як електронні листи, записи телефонних розмов.
Не знаємо, чи Мюллер знайшов щось подібне», — говорить колишній федеральний прокурор і викладач в Університеті Джорджа Вашингтона Ренделл Еліасон. На сьогодні навіть слідів безпосередньої участі Трампа у можливих інтересах «щось на щось» із Москвою не видно.
Більш правдоподібним вважається звинувачення президента в obstruction of justice — перешкоджанні здійсненню правосуддя. На думку правників, під цей параграф підпадає звільнення Комі, а пізніше — попередження Трампа, що Мюллер перевищує межі своїх повноважень, якщо почне вивчати його фінанси.
Звинувачення в obstruction of justice було б обґрунтованим, якби Трамп звільнив Мюллера, до чого закликають його прихильники. «Якби це зробив, політичні наслідки були б катастрофічні. Згадується «жах суботньої ночі», коли Ніксон звільнив спеціального прокурора Арчібальда Кокса», — говорить Еліасон.
Здавалося, Трамп має зробити висновки з історії, але нинішній президент ламає практично всі канони традиційної політики. Коментатор Тімоті Еган з «Нью-Йорк Таймс» вважає цілком правдоподібним, що Трамп звільнить Мюллера.
Наразі він може розраховувати на Конгрес, де в обох палатах домінують республіканці. «Необхідний дуже потужний доказ здійснення злочину Трампом, щоб переконати їх проголосувати за імпічмент», — вважає Джексон Діль із «Вашингтон Пост».
Для початку процедури імпічменту, тобто формального звинувачення президента, законодавцям потрібна звичайна більшість голосів у палаті представників і, якщо палата проголосує «за», то рішення про усунення президента з посади мусить прийняти сенат більшістю у дві третини голосів. Це дуже високо поставлена планка, яку складно подолати.
Після сенсаційної перемоги демократа на грудневих додаткових виборах в Алабамі перевага республіканців у сенаті скоротилася до двох голосів і прогнозується, що вони можуть втратити більшість у палаті представників на виборах 2018 року.
«Проте в сенаті, на що вказують прогнози, демократи не здобудуть достатньо місць, щоб достроково закінчити президентство Трампа», — говорить Джеффрі Скеллі, політолог з Віргінського університету.
Отже, якщо не станеться надзвичайної події, Трамп, принаймні до листопада 2018 року, може спати спокійно. Пізніше може бути по-різному. Можна бути впевненим лише в тому, що «Кремльгейт» буде висіти над ним і надалі.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».